Перший номер часопису «Wiadomości Turystyczne» за 1932 р. (журнал виходив у Польщі в 1931–1939 рр.) був присвячений Волинському воєводству. У ньому йдеться про воєводство, повіти та міста. Є інформація і про Ковель, надана тодішнім міським головою Людвіком Жешовським.

Відомості про Ковель видання отримало під час розмови з міським головою. Цей текст, поданий нижче, я доповнюю власними коментарями, щоб ви краще розуміли контекст того, про що йдеться.

Ковель

(Розмова з Людвіком Жешовським, міським головою)

Ковель нараховує близько 30 тис. населення. Санітарний стан міста значно покращився. Місто має власні очисні споруди, транспорт для вивезення сміття та нечистот, існує санітарна комісія, лікарі та санітарні інспектори постійно стежать за чистотою та станом міста. Було збудовано 26 артезіанських колодязів для забезпечення місцевого населення здоровою водою.

Освіту в Ковелі представляють державна гімназія, яка розташована в міській будівлі (найімовірніше, йдеться про будівлю, де раніше містилася чоловіча гімназія імені Олександра ІІ, будівля школи № 8, а сьогодні – це ліцей «Оберіг»), державна школа землемірів і доріг (була розташована в колишній жіночій гімназії; сьогодні це приміщення на вулиці Театральній знають під назвою «Ковельчанка»), комерційна школа Товариства вчителів середніх та вищих шкіл, гімназія «Тарбут» («Тарбут» – єврейське світське культурно-просвітницьке товариство, яке мало свої бібліотеки та школи). Місто утримує сім загальноосвітніх шкіл, із яких дві розташовані в спеціально побудованій міській будівлі, облаштованій згідно з останніми вимогами гігієни та техніки (найімовірніше, йдеться про Загальноосвітню школу імені президента Речі Посполитої Ігнація Мосціцького), решта – в орендованих приміщеннях. Для загальноосвітніх шкіл організований спеціальний дім праці, який розташований у міській будівлі.

У Ковелі існує комітет із питань безробіття, на чолі якого стоїть президент міста. Магістрат (по-сучасному – мерія) утримує сиротинець для 30 дівчаток, а також ясла на 25 немовлят. Хлопців магістрат розміщує в інтернаті при загальноосвітній школі в Ружині.

Окрім зазначеного вище, магістрат виділяє постійну соціальну допомогу. У бюджеті міста позиція соціального захисту складає 25 тис. злотих, крім цієї суми, є ще 6 тис. на одноразові допомоги.

Місто витрачає на ліки 5 тис. злотих щорічно, також покриває витрати на лікування бідного населення, які становлять до 4 тис. злотих.

Розбудова Ковеля, 1930-ті рр.

Я перебуваю в дуже складних умовах, оскільки через проведення моїми попередниками низки інвестицій, обійнявши посаду, зіткнувся з астрономічними сумами, як на місцеві умови, бо аж 2,5 млн злотих зобов’язань мені доводиться виплачувати в ці складні для країни часи. Тому моя робота в галузі нових інвестицій незначна. Я також зробив «кесарський розтин» у ситуації з бюджетом, зменшивши витрати до мінімуму. Натомість я вимостив і відкрив нову вулицю Королеви Бони (сьогоднішня назва вулиці – Театральна), отримавши кошти з позики та допомоги, наданої місту Державною інституцією з контролю над виробництвом і збутом спиртних напоїв, для якої ця артерія мала особливе значення. Я побудував муніципальний житловий будинок із кредитів, наданих магістрату на розбудову, заснував міський бетонний завод (про бруківку цього заводу я частково згадував у відео під назвою: «Що не так з деревами в Ковелі, або Про міське планування 1930-х років та кому завинив Дуб-патріарх»), придбав для пожежної охорони автомобіль за кошти, надані як допомога та позика PZUW (Polski Zakład Ubezpieczeń Wzajemnych – Польське товариство взаємного страхування).

Борги міста, які я перейняв, виникли з огляду на будівництво електростанції за 1,6 млн злотих, купівлю міської бійні за 300 тис. злотих та будівництво загальноосвітньої школи за 640 тис. злотих.

Бюджет міста зазвичай становить 986 тис. злотих, а наступного року я планую провести подальше його скорочення до приблизно 750 тис. злотих.

***

Сторінка часопису «Wiadomości Turystyczne» з інтерв’ю із бурмістром Ковеля

До інтерв’ю  додано фото Ковельського міського голови Людвіка Жешовського та інформацію про те, що він народився в 1896 р. у Житомирі на Волині, закінчив гімназію в цьому місті, здобував освіту на юридичних факультетах університетів у Києві та Кракові. Працював спочатку як референт Староства в Ковелі, а перед тим, як стати міським головою, був секретарем повітового відділу в Ковелі.

Окрім цього, в журналі була подана загальна інформація про тодішній Ковельський повіт:

«Ковельський повіт межує з Володимирським, Камінь-Каширським, Любомльським, Сарненським, Берестейським, Горохівським повітами. Його площа становить 5 344 км² з населенням 240 672 людей і має чітко виражений аграрний характер. Адміністративно він поділений на 15 гмін, одну міську гміну Ратно й одне окреме місто Ковель. Санітарна ситуація  і стан здоров’я останнім часом значно покращилися, збільшується кількість закладів, які дбають про здоров’я населення. На території повіту є дві лікарні на 110 ліжок разом з інфекційним відділенням, п’ять лікарських районів і вісім фельдшерських пунктів, два центри здоров’я: один – у Ковелі та один – у повіті.

Із метою підняття рівня сільського господарства на території повіту організовано 31 станцію очищення насіння, сім копуляційних пунктів із бугаями, до того ж щорічно навесні організовують два копуляційні пункти з жеребцями. На території повіту працюють інструктори з меліорації та тваринництва, скеровані Волинським округом Товариства сільськогосподарських кіл, яке субсидується сеймиком. У Колах сільської молоді часто відбуваються лекції на теми, пов’язані із сільським господарством і тваринництвом.

На території повіту є 188 загальноосвітніх шкіл. Фіксуємо наступні дані щодо доріг у повіті: воєводських – 189 км, повітових – 70 км, гмінних – 2 052 км, із чого з твердим покриттям – 20 км. У 1930–1931 рр. було побудовано близько 7 км брукованих доріг, відремонтовано 26 мостів, виконано нову електромедичну та освітлювальну установку в лікарні в Ковелі. В умовах загальної кризи та надлишку раніше залучених зобов’язань усі зусилля зосереджено на сплаті боргів.

PWiWF (Przysposobienie Wojskowe i Wychowanie Fizyczne – організація, яка займалася військовою підготовкою молоді та фізичним вихованням) загалом розвивається добре і субсидується відповідними повітовими та гмінними органами самоврядування. Бюджет становить близько 12 тис. злотих включно з гмінами.

Бюджет повіту на 1930–1931 р. становить 832 596 злотих, з чого на соціальний захист іде 43 788 злотих.

Староста повіту – Влодзімеж Вебер, заступник – Віктор Іванський, секретар сеймика – Ян Вітковський».

На тій же сторінці фігурує інформація про Касу хворих у Ковелі:

«Каса хворих у Ковелі після реорганізації охоплюватиме Ковельський, Володимирський, Любомльський та Камінь-Каширський повіти (з Полісся). Об’єднана каса матиме, згідно з поточними розрахунками, загалом близько 13 тис. членів. На всій території є 26 лікарів і сім стоматологів. Крім того, три окружних лікарі, один головний лікар і 17 помічників. Каса проводить лікування за спеціалізацією і наймає низку лікарів-спеціалістів. Те саме буде відбуватися в округах. Обладнання каси значно зросло останнім часом, що прямо пов’язано з розширенням самого приміщення. Таким чином, з восьми вбиралень зараз каса перейшла на 19. Це найкращий показник темпів розвитку. Варто зазначити, що об’єднана каса, крім центрального офісу в Ковелі, загалом матиме 16 лікувальних центрів на території Володимира, Каменя-Каширського, Любомля, Голоб, Мацеєва, Маневичів, Ратна, Турійська, Шацька, Любешева, Великої Глуші, Порицька, Олеська, Стенжаричів, Устюлки.

Розмір допомоги за 10 місяців поточного року становить 33 тис. злотих. У касі можна самостійно обрати лікаря.

Комісаром каси є Євген Млодавський, досвідчений знавець справ Кас хворих, який працює на цій посаді з 1926 р. Головним лікарем з 1927 р. є Всеволод Свєтіков».

Опрацював Андрій Миронюк

На головному фото: Людвік Жешовський, бурмістр Ковеля