Еміграція поляків – національна трагедія чи політична пропаганда?
Статті

Чеслав Мозіль, описуючи складнощі еміграції, співає: «Ненавиджу тебе, Польщо». Пісня та кліп викликали суперечливі емоції та коментарі в користувачів Інтернету. Сучасна еміграція поляків – це національна трагедія чи політична пропаганда? Відповідь на це питання Польському агентству преси спробували дати експерти Ягеллонського університету та Польської академії наук.  

Колись поляки емігрували через політичні обставини, часто вони були змушені на такий крок через дії комуністичної влади Польщі. Сьогодні рішення про виїзд поляки приймають самостійно, шукаючи в інших країнах професійного, особистого або родинного щастя. Однак вони не втрачають зв’язків із батьківщиною, стаючи членами організацій польської діаспори та користувачами полонійних Інтернет-порталів, завдяки існуванню яких Польща є всюди.

 

 

Політична пропаганда


Як вважає професор Дорота Прашалович з Інституту американістики та полонійних студій Ягеллонського університету, негативний образ процесу еміграції створюють, перш за все, політики, які з метою політичної пропаганди використовують рішення поляків про виїзд за межі батьківщини. «Легко сказати, що ті, хто зараз керують країною, роблять це погано, і саме через це люди змушені виїжджати й ніколи не повертатися. Таким чином створюється атмосфера небезпеки, загрози. У свою чергу, в західних країнах деякі політики лякають надто великою, на їхню думку, кількість іммігрантів. Обидві сторони використовують мігрантів як інструмент».

 

 

Погані асоціації


На думку спеціалістки з Ягеллонського університету, еміграція викликає погані асоціації через причини, з яких вона здійснювалася в минулому. Поляки виїжджали протягом окупацій, воєн та періоду Польської Народної Республіки (ПНР). «Сьогодні Польща, – говорить професор, – це самостійна, впевнена в собі країна, а поляки зазвичай виїжджають добровільно, щоб стати частиною європейської та світової спільноти». На думку Дороти Прашалович, не потрібно боятися того, що переселенці втрачають зв’язок із Польщею. Завдяки полонійним організаціям та сучасним засобам спілкування, мігранти підтримують зв’язок із польськими родичами та не забувають традиції.

 

 

Еміграція як результат демократії


На думку професорки, потрібно радіти, що поляки, як і громадяни інших демократичних країн, можуть вільно подорожувати. Виїзд за кордон не завжди був простим. У часи ПНР було складно отримати закордонний паспорт, а тепер навіть без нього поляки безперешкодно подорожують у межах ЄС. Кожен може влаштуватися на роботу за кордоном. Виїзд спрощують міграційні мережі – соціальні контакти між мігрантами, колишніми мігрантами та немігрантами. Їх появі та розвитку сприяють сучасні засоби зв’язку, серед яких вагому роль відіграє Інтернет і доступність різних видів транспорту. Завдяки цим мережам майбутні мігранти можуть дізнатися про переваги та вади нового місця проживання, а також розраховувати на допомогу в процесі акліматизації.

 

 

Чому ми виїжджаємо?


«Поляки, – говорить Дорота Прашалович, – протягом багатьох століть емігрують через різні причини. Перш за все, щоб покращити свою життєву ситуацію. Різниця в рівні життя та оплаті праці між Польщею та Заходом очевидна, тому виїзд приваблює. На тимчасове або постійне перебування в іншій країні зважуються динамічні, підприємливі, сміливі та самостійні люди. Дослідники називають це вибірковістю міграції. Але вибірковість може бути й негативною: дехто виїжджає, щоб утекти, наприклад, від родини, яка його обмежує, від правосуддя. Інші ж, наприклад, представники сексуальних меншин, хочуть звільнитися від осуду, соціальної ізоляції, які є причинами упередженого ставлення до них».

 

 

Демографічна криза, старіння суспільства


Згідно зі звітом Комітету дослідження міграції Польської академії наук, еміграційні процеси, котрі відбуваються після вступу Польщі до Європейського Союзу, призвели до зменшення народжуваності на кількадесят тисяч осіб щороку (не враховуючи дітей, яких польки народжують за кордоном). Унаслідок еміграції відбувається прискорення процесу старіння суспільства. Якщо припустити, що ні тимчасові емігранти, ні їхні діти не повернуться до Польщі на постійне проживання, то можна передбачити, що народжуваність у Польщі зменшиться на 10 %, а кількість населення в 2035 р. зменшиться ще на 2,5 млн осіб.

 

 

Як розповів PAP професор Марек Окульський із Комітету дослідження міграції Польської академії наук, еміграція з країни, в якій спостерігається від’ємний натуральний приріст, а до таких належить Польща, може викликати занепокоєння, однак не потрібно панікувати. Як він відзначає, всі європейські країни, в тому числі розвиненіші, ніж Польща, перед тим, як стали на шлях сучасного та збалансованого економічного розвитку, позбулися надлишку населення завдяки еміграції. Проте це не відбувалося за умов демографічної кризи. «Поки що ми не можемо говорити про якусь еміграційну катастрофу. Ми ще не знаємо, як складуться долі поляків, які залишають країну зараз і які на Заході можуть отримати добре оплачувану роботу. Безперечно, частина з них повернеться до своїх міст та долучиться до їх економічного розвитку, хоча ми не маємо щодо цього гарантій».

 

 

***


МЗС в «Атласі польської присутності за кордоном» інформує, що за межами країни проживає від 18 до 20 млн поляків та осіб польського походження. Це одна з найбільших діаспор у світі. У звіті вказано, що найбільше представників полонії в США – близько 9,6 млн осіб.


За даними Головного статистичного управління, за кордоном перебуває близько 2 млн 17 тис. тимчасових емігрантів (осіб, що виїхали за кордон, але за документами вважаються жителями Польщі). За кордоном працює більше 3 тис. установ та організацій польської діаспори соціального, культурного та релігійного спрямування. Найбільше їх у США (понад 550), на другому місці Франція (майже 400 організацій), на третьому – Чехія (375).

 

Беата КОЛОДЗЄЙ, Польське агентство преси

 

 

Схожі публікації
В Івано-Франківську провели форум національних спільнот та корінних народів
Події
18 серпня в Івано-Франківську відбувся Західноукраїнський форум національних спільнот та корінних народів України «Єдність у розмаїтті: європейський поступ та спільна перемога».
20 серпня 2026
Харцерський табір у серці Карпат
Події
3–16 серпня Карпати стали домівкою для групи зухів, харцерів і мандрівників із Рівного, Здолбунова та Костополя.
19 серпня 2026
Сила родинних історій
Статті
В одному з варшавських сховків нещодавно натрапили на коробку з документами і фотографіями, які належали одному з героїв наших публікацій. Щоб знайти інформацію про власника, людина, яка відкрила цю коробку, ввела ім’я в гуглі. І натрапила на сайт «Волинського монітора», на текст із рубрики «Родинні історії».
19 серпня 2026
Репресовані волинські поляки: Постерунковий із Каменя-Каширського Францішек Дукевич
Статті
Як показують документи кримінальної справи Францішека Дукевича, його репресували тільки за те, що він був поліціянтом. Жодних доказів злочину слідству роздобути не вдалося, що не зашкодило засудити чоловіка до восьми років таборів.
18 серпня 2026
«Чиїми голосами звучить війна»: дискусія про документалістику і пропаганду в Музеї війни
Події
20 серпня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться дискусія «Чиїми голосами звучить війна: між свідченням і пропагандою». Про це повідомляє Польський інститут у Києві.
17 серпня 2026
На військовому кладовищі у Зборові звершили богослужіння
Події
15 серпня на військовому цвинтарі у Зборові відбулася урочиста меса з нагоди свята Успіння Пресвятої Діви Марії та Дня Війська Польського.
16 серпня 2026
Парафіяни дубенського костелу вшанували пам’ять польських воїнів, полеглих у 1920 р.
Події
15 серпня поляки відзначають 106-ту річницю так званого Дива на Віслі, коли у знаменитій Варшавській битві 1920 р. стався перелом на користь Війська Польського. Завдяки цьому поляки за участь союзницької Армії УНР зупинили похід більшовиків на Європу.
15 серпня 2026
Нагорода для автора найкращої дисертації про польські кордони і прикордоння у ХХ столітті
Можливості
Центр східноєвропейських студій Варшавського університету проводить конкурс на здобуття Нагороди імені Ядвіги і Збігнева Крушевських для автора найкращої кандидатської дисертації в галузі гуманітарних і соціальних наук та мистецтвознавства на тему кордонів і прикордоння у ХХ ст. між Польщею з одного боку та Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Україною, Білоруссю, Литвою або Росією / Радянським Союзом із другого.
14 серпня 2026
У Дубні продовжили впорядковувати місцевий цвинтар
Події
13 серпня члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука продовжили прибирання кладовища на вулиці Мирогощанській у Дубні.
14 серпня 2026