Еміграція поляків – національна трагедія чи політична пропаганда?
Статті

Чеслав Мозіль, описуючи складнощі еміграції, співає: «Ненавиджу тебе, Польщо». Пісня та кліп викликали суперечливі емоції та коментарі в користувачів Інтернету. Сучасна еміграція поляків – це національна трагедія чи політична пропаганда? Відповідь на це питання Польському агентству преси спробували дати експерти Ягеллонського університету та Польської академії наук.  

Колись поляки емігрували через політичні обставини, часто вони були змушені на такий крок через дії комуністичної влади Польщі. Сьогодні рішення про виїзд поляки приймають самостійно, шукаючи в інших країнах професійного, особистого або родинного щастя. Однак вони не втрачають зв’язків із батьківщиною, стаючи членами організацій польської діаспори та користувачами полонійних Інтернет-порталів, завдяки існуванню яких Польща є всюди.

 

 

Політична пропаганда


Як вважає професор Дорота Прашалович з Інституту американістики та полонійних студій Ягеллонського університету, негативний образ процесу еміграції створюють, перш за все, політики, які з метою політичної пропаганди використовують рішення поляків про виїзд за межі батьківщини. «Легко сказати, що ті, хто зараз керують країною, роблять це погано, і саме через це люди змушені виїжджати й ніколи не повертатися. Таким чином створюється атмосфера небезпеки, загрози. У свою чергу, в західних країнах деякі політики лякають надто великою, на їхню думку, кількість іммігрантів. Обидві сторони використовують мігрантів як інструмент».

 

 

Погані асоціації


На думку спеціалістки з Ягеллонського університету, еміграція викликає погані асоціації через причини, з яких вона здійснювалася в минулому. Поляки виїжджали протягом окупацій, воєн та періоду Польської Народної Республіки (ПНР). «Сьогодні Польща, – говорить професор, – це самостійна, впевнена в собі країна, а поляки зазвичай виїжджають добровільно, щоб стати частиною європейської та світової спільноти». На думку Дороти Прашалович, не потрібно боятися того, що переселенці втрачають зв’язок із Польщею. Завдяки полонійним організаціям та сучасним засобам спілкування, мігранти підтримують зв’язок із польськими родичами та не забувають традиції.

 

 

Еміграція як результат демократії


На думку професорки, потрібно радіти, що поляки, як і громадяни інших демократичних країн, можуть вільно подорожувати. Виїзд за кордон не завжди був простим. У часи ПНР було складно отримати закордонний паспорт, а тепер навіть без нього поляки безперешкодно подорожують у межах ЄС. Кожен може влаштуватися на роботу за кордоном. Виїзд спрощують міграційні мережі – соціальні контакти між мігрантами, колишніми мігрантами та немігрантами. Їх появі та розвитку сприяють сучасні засоби зв’язку, серед яких вагому роль відіграє Інтернет і доступність різних видів транспорту. Завдяки цим мережам майбутні мігранти можуть дізнатися про переваги та вади нового місця проживання, а також розраховувати на допомогу в процесі акліматизації.

 

 

Чому ми виїжджаємо?


«Поляки, – говорить Дорота Прашалович, – протягом багатьох століть емігрують через різні причини. Перш за все, щоб покращити свою життєву ситуацію. Різниця в рівні життя та оплаті праці між Польщею та Заходом очевидна, тому виїзд приваблює. На тимчасове або постійне перебування в іншій країні зважуються динамічні, підприємливі, сміливі та самостійні люди. Дослідники називають це вибірковістю міграції. Але вибірковість може бути й негативною: дехто виїжджає, щоб утекти, наприклад, від родини, яка його обмежує, від правосуддя. Інші ж, наприклад, представники сексуальних меншин, хочуть звільнитися від осуду, соціальної ізоляції, які є причинами упередженого ставлення до них».

 

 

Демографічна криза, старіння суспільства


Згідно зі звітом Комітету дослідження міграції Польської академії наук, еміграційні процеси, котрі відбуваються після вступу Польщі до Європейського Союзу, призвели до зменшення народжуваності на кількадесят тисяч осіб щороку (не враховуючи дітей, яких польки народжують за кордоном). Унаслідок еміграції відбувається прискорення процесу старіння суспільства. Якщо припустити, що ні тимчасові емігранти, ні їхні діти не повернуться до Польщі на постійне проживання, то можна передбачити, що народжуваність у Польщі зменшиться на 10 %, а кількість населення в 2035 р. зменшиться ще на 2,5 млн осіб.

 

 

Як розповів PAP професор Марек Окульський із Комітету дослідження міграції Польської академії наук, еміграція з країни, в якій спостерігається від’ємний натуральний приріст, а до таких належить Польща, може викликати занепокоєння, однак не потрібно панікувати. Як він відзначає, всі європейські країни, в тому числі розвиненіші, ніж Польща, перед тим, як стали на шлях сучасного та збалансованого економічного розвитку, позбулися надлишку населення завдяки еміграції. Проте це не відбувалося за умов демографічної кризи. «Поки що ми не можемо говорити про якусь еміграційну катастрофу. Ми ще не знаємо, як складуться долі поляків, які залишають країну зараз і які на Заході можуть отримати добре оплачувану роботу. Безперечно, частина з них повернеться до своїх міст та долучиться до їх економічного розвитку, хоча ми не маємо щодо цього гарантій».

 

 

***


МЗС в «Атласі польської присутності за кордоном» інформує, що за межами країни проживає від 18 до 20 млн поляків та осіб польського походження. Це одна з найбільших діаспор у світі. У звіті вказано, що найбільше представників полонії в США – близько 9,6 млн осіб.


За даними Головного статистичного управління, за кордоном перебуває близько 2 млн 17 тис. тимчасових емігрантів (осіб, що виїхали за кордон, але за документами вважаються жителями Польщі). За кордоном працює більше 3 тис. установ та організацій польської діаспори соціального, культурного та релігійного спрямування. Найбільше їх у США (понад 550), на другому місці Франція (майже 400 організацій), на третьому – Чехія (375).

 

Беата КОЛОДЗЄЙ, Польське агентство преси

 

 

Схожі публікації
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026
На Рівненщині пропонують вшанувати скульптора Томаша-Оскара Сосновського
Події
Рівненська обласна рада пропонує вшанувати на державному рівні знаного скульптора Томаша-Оскара Сосновського. У 2027 р. минає 215 років із дня народження митця, коріння якого походить із Рівненщини.
30 червня 2026
Триває прийом заявок на програму «Промоція польської мови»
Можливості
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови». Партнерами польських університетів та установ, які популяризують польську мову на академічному рівні, можуть бути закордонні заклади вищої освіти або наукові установи.
30 червня 2026
Червневий огляд грантових програм і конкурсів
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд програм і конкурсів для громадських організацій, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, навчальних закладів, адміністрації природоохоронних територій тощо, на які нині триває набір.
29 червня 2026