Одразу три ювілеї святкували поляки, що проживають в Острозі. У суботу, 15 листопада, відбулися урочисті заходи з нагоди 25-річчя відновлення Римо-католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, 20-річчя діяльності Товариства польської культури Острозької землі та 20-річчя від дня виходу першого номера польсько-українського часопису «Волання з Волині».

Перший римо-католицький храм на Волині

Урочисті заходи розпочалися вранці святковим богослужінням у місцевому костелі. Святу службу для численних гостей провели священнослужителі з різних міст західної України, яких очолив єпископ-ординарій Луцької дієцезії Віталій Скомаровський. Під час богослужіння він розповів, що Римо-католицька парафія Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі бере початок в далекому 1440 р., коли православний за віросповіданням князь Федір Острозький заснував у місті костел. Це стало сигналом відкритості й поваги до вірян інших конфесій та національностей. Упродовж майже 600 років римо-католицька парафія страждала від пожеж, а також зазнавала численних нападів із боку кримських татар, а в минулому столітті – утисків більшовиків. У 1960 р. комуністи взагалі закрили храм, а його старовинне приміщення використали для облаштування спортивної зали. Лише в 1989 р., коли радянська влада доживала свої останні дні в Україні, нарешті дозволили відновити храм. 12 листопада, рівно 25 років тому, в понівеченому, пограбованому, частково зруйнованому приміщенні після тривалої перерви відбулася Служба Божа. Це був перший відновлений римо-католицький храм на Волині.

Відтоді почалося відновлення костелу, яке триває й донині. У 1994 р. завершилася реставрація вівтаря Святого Антонія, у 1995 р. було відбудовано каплицю. Ще через три роки вперше для місцевих жителів залунала мелодія костельних дзвонів. У цьому році завершується спорудження парафіяльного будинку.

У святковому богослужінні взяли участь не лише прихожани костелу, але й гості з інших регіонів України та Польщі, консули Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку. Привітати з урочистим ювілеєм своїх колег приїхали представники польських товариств із Луцька (Товариство польської культури на Волині імені Еви Фелінської, Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка) та Рівного (Товариство польської культури імені Владислава Реймонта).

Після богослужіння відбулося освячення першої облаштованої зали в щойно збудованому парафіяльному домі поблизу костелу. Генеральний консул РП у Луцьку Беата Бживчи разом із головою Товариства польської культури Острозької землі Володимиром Філяровським вручила подарунки діткам – переможцям конкурсу малюнків «Моя дорога до святині».

22-й рік поспіль римо-католицьку парафію в Острозі очолює ксьондз Вітольд-Йосиф Ковалів. Саме завдяки його активній діяльності в Острозі 20 років тому побачив світ перший номер двомовного польсько-українського двомісячного видання «Волання з Волині». Відтоді вже вийшло 189 номерів цього цікавого й унікального часопису. На його сторінках розповідається про минуле й сучасне римо-католицької Церкви на Волині, вміщено численні портрети відомих священнослужителів, постійно проводиться огляд релігійних видань. Поставивши перед собою завдання вберегти культуру й релігію від забуття, отець Вітольд-Йосиф Ковалів у 1997 р. заснував бібліотеку-видавництво «Волання з Волині», в якій уже вийшло 89 книг, що відображають не тільки релігійне, але й історично-культурне життя Волині від найдавніших часів до сьогодення.

Про діяльність польського товариства, а також часопис і бібліотеку в Острозі присутні більш детально могли дізнатися під час презентації, яку підготували молоді прихожани місцевого костелу.

Один із найдревніших у Східній Європі

Гості ювілейних заходів змогли побувати на екскурсії в одному з найдревніших університетів Старого Світу – Національному університеті «Острозька академія». Установу було засновано в далекому 1576 р. У 1636 р. вона занепала й була відновлена тільки 20 років тому. Тож в Острозі 2014 рік ювілейний також у зв’язку з відбудовою цього храму науки. Хоч роботи з відновлення потужного науково-навчального закладу тривають і досі, проте вже є що побачити відвідувачам. Університет має 6 факультетів, на яких навчаються 2,5 тис. студентів, здобуваючи одну із 17 можливих спеціальностей. У закладі можна побачити старовинну виставку картин, оглянути древні й рідкісні книги, побувати в підвальному приміщенні, відвідати відреставровану церкву.

Саме в «Острозькій академії» пройшли подальші урочистості. Генеральний консул РП у Луцьку Беата Бживчи виступила перед місцевими жителями та гостями з доповіддю про патріотизм. Хто може вважати себе патріотом, як розвиваються сучасні народи в епоху глобалізації, в чому проявляються любов та повага до Батьківщини, якими мають бути завдання для кожного справжнього патріота? На ці та багато інших актуальних сьогодні запитань відповіла пані консул. Також Беата Бживчи віддала належне всім патріотам польського народу, котрі загинули в цілому світу. Вона привітала своїх земляків із Днем Незалежності Польщі й подякувала їм за поширення національного духу, збереження й популяризацію традицій, патріотичних цінностей. «Користуючись нагодою, в цей особливий день бажаю всім українцям, щоб любов до власного народу й Батьківщини була виразником вашої активної участі в побудові безпеки, стабільності в країні», – відзначила Генеральний консул.

Ректор «Острозької академії» Ігор Пасічник у своєму вітальному виступі зосередився на справжніх приятелях України – поляках: «Наші долі та культури тісно переплелися. Новітня історія вже продемонструвала, хто сьогодні справжній друг України. У час, коли наш «старший брат» воює з нами, ми добре відчуваємо підтримку й опору іншого сусіда – Польщі. Сьогодні Росія веде свою війну не тільки з Україною, а й з усією Європою та світом». Ігор Пасічник розповів, що місяць тому в навчальному закладі побували посли України, Польщі та Литви. На цій зустрічі вони порушили важливу та актуальну тему створення спільного військового батальйону, який би зміг відновити історичні події 500-літньої давнини. Тоді під Оршею, об’єднавши свої зусилля, представники наших народів зуміли здолати грізного й чисельного ворога.

Генеральний консул Беата Бживчи вручила подарунки ювілярам з Острога, побажавши їм нових звершень. Святковий вечір завершив концерт, на якому виступили польські музиканти з «Люблінської федерації бардів». Вони представили вокально-інструментальну програму під назвою «Пісня про волю».

Віктор ЯРУЧИК

P. S.: Репертуар люблінських бардів, незважаючи на те, що був виконаний на високому рівні, викликав у частини публіки змішані почуття. Пісні про свободу, хіпі, релігію та солідарність були доповнені «казацькими» настроями з-за російського Дону. Пісня про «атамана», звичайно, існує, але в нинішній політичній ситуації в Україні її сприймають як неформальний гімн «казацьких» бойовиків із сучасного так званого Війська донського, що служить російському уряду. Шкода, що виконавці такого високого класу не відчули цих нюансів. Може, варто було б сягнути до джерел і зрозуміти різницю між козаком та «казаком», між балалайкою та бандурою, бо складалося враження, що під час виконання деяких творів співакам не вистачало в руках російської гармошки. Відомо, що митцям можна все, бо в мистецтві панує необмежена свобода, але часом потрібно задуматися над тим, який репертуар можна і доречно представляти.