Студентське життя в Польщі
Статті

Здобувати освіту в Польщі стало дуже популярно. І, здавалося б, зрозуміло чому: по-перше, це диплом європейського зразка – відкриті двері на ринок праці в Європі, по-друге, інша країна та, як багатьом здається, більші можливості, по-третє, престиж. А з іншого боку – проблеми з документацією, дорога, чужі люди та мова…    

 Чому навчання в Польщі так приваблює українську молодь? Як виглядає система навчання в польських університетах, а як в українських?


Про різні сторони організації студентського життя нам розповіла Оксана Покотило – студентка-українка Краківської академії імені Анджея Фрича Моджевського, яка попередньо вже здобула освіту в Україні.

 

Різниця: тригодинні пари, подвійні екзамени й дострокова здача сесії
Оксана розповідає, перше, що її вразило, коли вона прийшла в академію, – надзвичайно довгі пари.


«Я не розуміла, що відбувається, оскільки до того не знала, що одна пара триватиме аж три години! Це дуже важко, особливо після звичних українських занять», – пригадує дівчина.


Однак, запевняє студентка, на заняттях можна без дозволу виходити при потребі, фотографувати записи на дошці, якщо втомився писати, і навіть перекусити за умови, якщо це не буде заважати іншим.


Сама структура вищої освіти в Польщі така ж, як і в Україні: на бакалавра треба вчитися здебільшого три роки (але, наприклад, у Краківській академії імені Анджея Фрича Моджевського – чотири), два – в магістратурі, дві сесії на рік, лекції, семінари. Різниця – немає рівня спеціаліста.


Щоправда, принцип навчального процесу в Польщі таки відрізняється. До прикладу, в академії, де навчається Оксана, з кожної дисципліни студент повинен здати в рамках однієї сесії два екзамени, а не один.


«В Україні можлива оцінка автоматом, якщо ти відвідував усі заняття, відповідав на практичних, успішно здав модулі. У Польщі тобі дають можливість здати сесію завчасно. Це називається «зерувка», і здати її можна ще до початку офіційної дати екзаменів. Тобто є сенс добре вчитися, бо ти можеш на три тижні раніше здати всі іспити», – розповідає студентка.


Якщо студент не впевнений у своїх силах, але хоче здати сесію якнайшвидше, він може просто спробувати скласти іспити достроково. У випадку, якщо студент успішно не здає «зерувку», то він спокійно йде на традиційні екзамени.


Коли ж першу сесію скласти не вдалося, за можливість наступної здачі доведеться платити.


«Усе офіційно, через банк, бо, виходить, викладач виділяє на тебе свій час. Це не космічна сума, але для оплати потрібно зібрати низку документів», – запевняє студентка.


Якщо студент і з другого разу не здасть сесію, то його мають право відрахувати, а якщо пощастить, можуть знову ж таки дати шанс скласти іспити ще раз, за що також потрібно платити.


Щодо оцінювання, то для кожної дисципліни воно індивідуальне. Так, як і в Україні, на першому занятті викладач пояснює, скільки балів і за що можна отримати.

 

Кожен зацікавлений у тому, щоб знати
Загалом навчання в Польщі повністю комп’ютеризоване. В університетах є електронні дошки, здебільшого інформацію показують на слайдах, тобто студент має можливість бачити те, про що йому розповідають. У цьому випадку простіше прийти на пару й зрозуміти, аніж переписати конспект.


«Там є розуміння того, що ти приходиш, значить, тобі треба навчитися. Ніхто тебе не буде заставляти. Цього часто не розуміють студенти в Україні», – говорить Оксана Покотило.


Відповідно, в Україні, щоб змусити студентів слухати, викладачі подеколи мають лякати їх дзвінками до батьків, не дозволяти виходити з аудиторії під час лекції, забороняти користуватися гаджетами тощо. Коли ти здаєш іспит, то викладачі беруть до уваги відвідування лекцій. У Польщі такого немає.


Крім того, з деяких предметів студенти польських вишів можуть писати контрольні роботи вдома за допомогою мережі. Кожному дають спеціальні паролі для входу в систему, а студент, коли йому зручно, заходить і розв’язує завдання. Відтак, одразу можна побачити свій результат.


Одночасно виникає запитання, чи можна в Польщі списувати, коли навчальний процес, можна сказати, побудований на довірі викладача до студента.


«Списувати можна. Все відбувається, як і в Україні. Але насправді кожен зацікавлений у тому, щоб бути підготовленим. У мене дуже хороші товариші, серед них і поляки, і українці. Але, якщо в Україні я себе комфортно почувала, коли просила списати, то в Польщі я старалася ні до кого не підходити, бо розуміла: кожен сам за себе. Списувати тут соромно», – ділиться дівчина.


Вона розповідає, що перед контрольними чи екзаменами всі дружньо збиралися й обмінювалися конспектами, думками.


До того ж, у Польщі дуже гарні бібліотеки, теж модернізовані. Для того, щоб потрапити до бібліотеки, студент дає свій студентський квиток, натомість йому видають номерок комп’ютера для роботи. Якщо студенту заважає оточення, є індивідуальні кімнати. У вільному доступі – багато книжок: як в електронному вигляді, так і в друкованому. Є техніка для копіювання.

 

Дівчата на підборах – це або українки, або в Польщі свято
У Польщі студенти «сповідують» стиль Casual, тобто вдягаються так, щоб їм було зручно. І ніякої реакції на думку інших.


«Розчесаний ти, не розчесаний – ніхто на це не звертає уваги. Чи ти прийшов узимку в шортах і в чоботах (а таке бувало) – ніхто не починає це обговорювати. Всі в цьому плані толерантні. Нема дівчат на підборах: це або українки, або в Польщі повинно бути якесь свято. Ніхто так не збирається на пари, як в Україні», – усміхається дівчина. Оксана каже, що поляки одразу зрозуміли, що вона з України.

 

Дешеве житло та висока зарплата
Надумку Оксани, в Польщі проживання студента, якщо він за якихось причин не зміг поселитися в гуртожитку або він заочник дуже дешеве. У такому випадку треба шукати хостели: вони в Польщі в досить непоганому стані. Ціни у них за добу коливаються від 25 до 60 злотих, хоча можна знайти й за 15 злотих. До того ж можна знайти житло так, щоб не витрачати зайвого часу на проїзд, – послуги таких хостелів дорожчими не будуть.


Як і в Україні, студент у Польщі може дозволити собі підробіток: це робота офіціантом, фотографом, кур’єром тощо. Щоправда, в Польщі студент заробить більше: коли в Україні за годину роботи виплачують, наприклад, 20 грн, то в Польщі можна отримати 40 грн.


«Щоб знайти непоганий підробіток у Польщі, головне – знання мов і бажання працювати. Студенти-працівники більше захищені», – розповідає Оксана Покотило.

 

Бути студентом у Польщі – вигідно
У Польщі для студентів діють безкоштовні гуртки, виставки. Кожен університет дбає про своїх студентів, постійно організовує групові поїздки чи походи в цікаві місця.


«Студент у Польщі може за символічну ціну поїхати в будь-яку країну Європи, беручи до уваги, що всі організаційні питання університет бере на себе, то це дуже просто й легко у фінансовому плані», – говорить дівчина.


Також при університетах діє безліч безкоштовних клубів, до прикладу для вивчення мов. Як це відбувається: є постійне місце, куди в певний час приходить молодь. Кожен імпровізований стіл «вивчає» окрему мову: перший – англійську, другий – німецьку, третій – арабську і т. д. За кожним столом студенти просто спілкуються з автентичним носієм мови й п’ють каву. У нас в Україні теж діють безплатні language caffee, але не на базі університетів.

 

Студент у Польщі майже привілейована особа
«Якщо ти студент, ти повинен подорожувати, ти повинен дізнаватися щось нове, ти повинен вчитися. Студентські роки мають проходити цікаво», – каже Оксана.


Загалом у Польщі багато українців. До студентів з України ставляться дуже добре, допомагають у всьому.


Також у Краківській академії імені Анджея Фрича Моджевського є окремі дні, коли збираються студенти тільки з України, з ними працюють додатково, їм подають матеріал українською мовою. У деканаті теж усе лояльно й продумано для іноземного студента.

 

Оксана Покотило каже, що в польській освіті, на відміну від української, менше «писанини», тобто немає такої кількості рефератів, курсових тощо. Зате, коли студент проходить практику в певній організації, підприємстві й заявляє про себе як про хорошого спеціаліста, то його беруть туди ж на роботу. Це означає, що після закінчення навчального закладу тобі є куди йти. У Польщі зроблено все для того, щоб було комфортно та якісно вчитися.


«Тут ти дихаєш вільно. Студентські роки тут, як у старих добрих американських фільмах: навчання, розваги, подорожі, гуртки – все, мов на долоні, аби бажання було й час цим усім скористатися», – запевняє дівчина.


Оксана ПУНЯК

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026