Колекція з полоністики Рівненського обласного краєзнавчого музею представляє різні теми та історичні періоди.

Музей був створений у Рівному ще на початку ХХ ст. Мабуть, через те, що його засновник В. Окенцький поляк за національністю, більшість експонатів мали польське походження, за що йому дорікала російська влада. Існував музей і в міжвоєнний період, коли Західна Волинь входила до складу Речі Посполитої. Тому значна частина так званих старих фондів може бути зарахована до польських. Офіційний відлік історії музей веде з 1940 р. Отже, комплектувалась колекція у ХХ ст. декількома поколіннями музейних працівників.

Про мистецькі експонати музею розповів в одному з попередніх номерів «Волинського монітора» відомий рівненський мистецтвознавець Віктор Луц.

Крім мистецької, цікава також нумізматична збірка, яка датується XVI–ХХ ст. Серед найстаріших польських монет музею – скарби монет XVI–XVIІ ст., що були знайдені на Рівненщині (села Головин та Користь), монети XVIІ ст.: шостаки, орти Сигізмунда ІІІ, монети-боратинки Королівства Польського, напівгрош часів короля Станіслава Августа 1768 р., знайдений у селі Острів. Нумізмати виокремлюють також монети-бони (сурогати). Вони рідкісні, хоча й датуються ХХ ст. У рівненській колекції – монети 20–30-х рр. ХХ ст. із Янової Долини, 50 грошів 18-го батальйону Корпусу охорони прикордоння (Рокитно), 1 злотий кооперативу солдатів 19-го уланського полку (Острог), грошова одиниця 43-го піхотного полку (Дубно).

Поряд із нумізматичними матеріалами в музейній колекції представлені фалеристичні джерела. Експозиція «Старе Рівне» містить польські нагороди: медалі «Відродження Польщі» 1923 р., «За незалежність» та ін. Є й пам’ятна настільна медаль на честь Юзефа Пілсудського з його барельєфним портретним зображенням. Він перебував у Рівному навесні 1920 р. й у 1930-х рр. був обраний почесним громадянином Рівного. У «польські часи» одна з центральних вулиць міста носила його ім’я. Крім нагород, експонуються емблема польського державного службовця та знак обліковця перепису населення в Польщі 1931 р.

У музеї зберігається чимала книжкова колекція, яка складається з окремих книг, що походять із приватних бібліотек польських магнатських родів, зокрема Любомирських, які володіли містом Рівне. Тут можна побачити твори відомих польських письменників Юліуша Словацького, Адама Міцкевича, Юзефа-Ігнація Крашевського, Генрика Сенкевича тощо.

Окрему групу літератури становлять польські підручники з різних навчальних предметів. У 20–30-ті рр. ХХ ст. в Рівному працювали державна та осадницька гімназії, приміщення яких збережені до сьогоднішнього дня. У будинку, де колись була осадницька гімназія, нині знаходиться головний корпус Рівненського державного гуманітарного університету.

У музеї зберігаються також матеріали, фото та документи, речові пам’ятки з історії створення та діяльності польських навчальних закладів: гімназій, початкових та професійних шкіл. На музейних фото – учні та вчителі навчальних закладів. Тут можна ознайомитися з підбіркою свідоцтв про успішність та закінчення шкіл.

У 30-ті рр. ХХ ст. в Рівному працював відомий польський освітній та громадський діяч Якуб Гоффман, який видавав «Roczniki Wołyńskie» – щорічні збірники науково-публіцистичних статей із природничого, історичного, етнографічного краєзнавства. У колекції музею (фондах, експозиції, бібліотеці) зберігаються деякі номери цього видання. Вони дозволяють сучасним дослідникам Волині відкривати нові факти.

До книжкової збірки потрапили й рідкісні видання, наприклад книга з історії польської кавалерії.

Документальний фонд музею складається з документів, фотографій, які свідчать про політичний та економічний, культурний та соціальний стан волинського краю. Так, у 30-ті рр. ХХ ст. в Рівному проводилася «Волинська виставка-ярмарок» (Targi Wołyńskie) – важливе явище для всього регіону. Тут не тільки торгували, але й організовували виставки та проводили культурно-розважальні заходи. В експозиції музею представлені фото окремих павільйонів ярмарків, афіші, каталог виставки та ін.

У документальному фонді музею зберігаються також поштові листівки, які дають уявлення про Рівне, Рівненщину та Волинь довоєнного часу. Багато з них вже опубліковані в різних наукових та публіцистичних виданнях.

Серед історичних речових пам’яток – побутові предмети, які є свідченням не тільки різних періодів, а й рівня культури, вподобань та смаків попередніх поколінь.

В експозиції можна побачити вироби Корецької порцелянової мануфактури князів Чарторийських кінця XVIІI – початку ХІХ ст., на якій разом із місцевими майстрами працювали і європейські, запрошені князями. Продукцію мануфактури вивозили за кордон, тому корецьку порцеляну можна побачити в колекціях інших українських та світових музеїв.

У музеї експонується таріль із сервізу князів Любомирських із їхнім родовим гербом. Як відомо, зображення родових гербів раніше використовували на одязі, меблях, посуді. Так і на цьому тарелі на білому порцеляновому тлі можна побачити блакитне зображення князівського герба, який легко «читається» геральдистами.

Серед побутових музейних речей – посуд, меблі, письмові набори, серветки, одяг тощо.

У 90-ті рр. ХХ ст. активізувався збір матеріалів музейного значення, поповнювалася колекція музею, адже відкрилося чимало «нових тем» для музейних досліджень, зокрема й в історії польського населення на Волині й Рівненщині. У середині 90-х рр. Євгенія Ожалкевич із Польщі, родина якої з кінця ХІХ ст. проживала на території Дубенського повіту й була переселена в Польщу разом із тисячами поляків під час українсько-польського трансферу (депортації) в 1944–1946 рр., подарувала музею перукарський набір Романа Бобра. Роман Бобер народився в Рівному в 1915 р. й у 30-ті рр. ХХ ст. був власником місцевої перукарні, що знаходилася на вулиці 3-го Мая, 350 (нині вулиця Соборна). Перукарня обслуговувала в ті роки й 44-й піхотний полк 13-ї дивізії Війська Польського. Усі предмети (флакони, склянки для одеколону, прилад для підкручування волосся та ін.) були вироблені у Варшаві, а використовувалися в Рівному. У родині колишнього перукаря збереглися також серветка та його робочий одяг.

У ті ж 90-ті рр. ХХ ст. приятелем музею став Тадеуш Вавжонек, представник Польського товариства шанувальників Волині та Полісся, який у 30-ті рр. ХХ ст. жив у Рівному. Ще дитиною він прийняв перше причастя, про що свідчить документ, який є експонатом музею. Тут, на Дубенському цвинтарі, похований його батько, який працював візником у Рівненському воєводському суді. Тадеуш Вавжонек передав музею чимало польських книг, зокрема Каталог польського національного строю.

Згадані експонати – це лише частина колекційної збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею з історії та культури поляків на Волині.

Валентина ДАНІЛІЧЕВА,
старший науковий співробітник
Рівненського обласного краєзнавчого музею