Минає ще один рік. «Волинський монітор» пригадує ті найголовніші миті, які змінювали наше життя, змушували плакати й радіти, задумуватися над майбутнім і робити висновки з пережитого.    

2014-й видався надзвичайно багатим на різноманітні події, однак чимало з них стали трагічними, пов’язаними з боротьбою за волю, незалежність і демократію в Україні та світі. Російська агресія, підсилення сепаратистів на півдні та сході України призвели до кровопролиття, масових переселень і невтішних явищ в українській економіці.

Євромайдан, падіння режиму Януковича, війна…
Продовження Євромайдану, розстріл мітингувальників загострили до краю ситуацію в Україні. Янукович втік до Росії, звідки продовжував сприяти загостренню конфлікту. Далі – «зелені чоловічки» в Криму, референдум «під дулами автоматів», приєднання півострова до Росії та подібні схеми із захопленням української землі на сході України.

У цій війні, яка вже, схоже, затягується на роки, українці не єдині в протидії злу, що насувається з танками і градами зі Сходу. Чи не найбільшу підтримку надають поляки. У січні 2014 р. в місті-побратимові Луцька пройшов «Люблінський культурний Євромайдан». Сотні люблінян вийшли на вулиці рідного міста, аби продемонструвати солідарність з українцями, а ще – зібрали кошти та необхідні речі для українського Євромайдану.

Лютий 2014-го назавжди запам’ятається нам трагічними днями. Тисячі волинян вийшли на центральний Майдан Луцька, щоб провести в останню путь бійців Небесної сотні – Сергія Байдовського та Василя Мойсея. Квіти й лампадки відтоді стали звичними пам’ятками на Театральному майдані. Вони досі нам нагадують про тих, хто не побоявся протистояти системі ціною власного життя.

21 березня 2014 р. відбулася безпрецедентна подія в новітній історії України. Нове керівництво країни підписало політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Євроінтеграція держави – головна подія, яка підняла мільйони українців на боротьбу з режимом. Проте, схоже, українці тільки почали робити перші дієві кроки на довгій європейській дорозі.

В Україні відбулися позачергові президентські та парламентські вибори. Чи зможе нова політична еліта виправдати очікування свого народу – незалежність, перемоги над бідністю, корупцією та зовнішнім агресором? Оптимістично сподіваємося, вже у 2015-му отримаємо ствердну відповідь.

Дати й події
На початку 2014-го 80-річний ювілей відзначив наш славний земляк, волинський дослідник-краєзнавець, мистецтвознавець, історик Вальдемар Пясецький. Його історично-краєзнавчі праці про древні Луцьк та Волинь вже стали настільними підручниками для кожного, хто цікавиться правитоками луцьких будинків та вулиць. Навесні Вальдемар Пясецький представив свою новинку – «Луцьк. Старе місто. Історико-краєзнавчі нариси».

2014-й став Роком Оскара Кольберга, польського етнографа, фольклориста та композитора. У повному зібранні творів митця, яке складається з 86 томів, 36-й носить назву «Волинь».

12 березня Польща відзначала одну з найпам’ятніших дат у своїй новітній історії – 15-річчя вступу в НАТО. Нині все більше українців бажають іти дорогою поляків і також стати членами євроатлантичної спільноти.

Березневі дні стали багатими на культурні події, присвячені 200-річчю від дня народження українського генія – Тараса Шевченка. Приємно, що Великого Кобзаря вшановували не лише в Україні, а й у Польщі. Так, «Волинський монітор» повідомляв про святковий концерт у Любліні.

27 квітня усі християни західного обряду отримали нове свято, адже саме в цей день було канонізовано одразу двох пап – Яна XXIII та Яна Павла ІІ. А трьома днями раніше з Польщі надійшла сумна звістка. Не стало видатного письменника сучасності Тадеуша Ружевича.

Весна 2014-го принесла римо-католикам Волині нового керівника – єпископа Віталія Скомаровського призначили ординарієм Луцької дієцезії.

18 травня святкували 70-річчя від моменту, коли поляки здобули пагорб Монте-Кассіно, встановивши там національний прапор. Подвиг польських солдатів мав вирішальне значення для подальших перемог над фашизмом у Європі.

У травні відбулися урочистості з нагоди 650-річчя зародження одного з найстаріших університетів Європи – Ягеллонського. Натомість улітку поляки відзначали 25-річчя початку великих перетворень, які дозволили порвати з комуністичним радянським минулим.

У 2014-му Луцьк поріднився з черговим польським містом: мер обласного центру Волині Микола Романюк підписав договір про співпрацю з керівником міста Холм Агатою Фіш.

16 липня «Волинський монітор» відзначив перше п’ятиріччя діяльності. Кожні два тижні видання виходить у світ, аби «розповідати» про найважливіші події та факти з життя українців та поляків.

1 серпня Польща відзначала 70-річчя Варшавського повстання. Це важлива подія в історії країни. Під час Другої світової війни саме полякам довелося найбільше терпіти гніт нацистського режиму. Своїм повстанням вони продемонстрували волю до власної свободи.

У 2014-му ми пригадали події 100-літньої давнини, коли розпочалася Перша світова війна, яка забрала мільйони життів. Вона принесла в польську історію ще одну важливу сторінку – створення легіонів, завдяки котрим пізніше стало можливим відновлення незалежності Польщі.

Восени відзначали ще одну пам’ятну дату – 150-річчя від народження «сумління польської літератури», видатного письменника й журналіста Стефана Жеромського. У жовтні ми пригадали подію 30-річної давнини – мученицьку смерть отця Єжи Попелушка.

Програми, конкурси, проекти
Упродовж року читачі «Волинського монітора» дізнавалися про особливості навчання в сусідній державі та могли взяти участь у численних конкурсах, програмах і проектах, присвячених пізнанню польської культури, історії та мови.

Ми повідомляли про цікаві проекти, зокрема «Być Polakiem», «Східні стипендії», «Стипендія імені Лейна Кіркланда», «VII декламаторський конкурс польської поезії і прози для мешканців України», «Стипендійна програма Уряду РП для молодих науковців», «Долі моєї сім’ї та місцевості в ХХ–ХХІ століттях», «Олімпіада з польської літератури та мови», «Іспити для навчання зі стипендією Республіки Польща для осіб польського походження», «XXIV літня східна школа у Варшаві», «Стипендія імені Професора Станіслава Толпи для студентів і науковців», «Програма Study in Wrocław», «Стипендія Semper Polonia», «Біло-червоне ABC», «Стипендійна програма імені Стефана Банаха», «Літня школа польської мови», «Польсько-канадська програма підтримки демократії», «VIII Міжнародний дитячо-молодіжний фестиваль польської пісні в Луцьку «Польські квіти».

Пам’ять
Пам’ять про нашу історію – шанс на будівництво гідного майбутнього. «Волинський монітор» повідомляв своїх читачів про монастир Святої Трійці (село Вербка на Ковельщині), чеську школу в Луцьку, костел та цвинтар у Клевані, древню кірху в Рожищі тощо.

Особливого розголосу набула знахідка в Клевані – було відкрито старовинний польський цвинтар. Нові факти свідчать, що там можуть бути поховані також чехи й австрійці. Отже, в майбутньому нашим народам ще доведеться відновлювати чергову пам’ятку, «затоптану» байдужістю радянського правління в Україні.

Вересень 2014-го нагадав нам про трагічні роки, які прожили наші народи під радянським гнітом. У Володимирі-Волинському відбулося урочисте поховання з військовими почестями 1494 жертв радянських злочинів. Символічне погребіння десятків трун із рештками жінок, дітей та польських солдатів – черговий символ пам’яті про загиблих і момент для того, щоб роздумувати над нашим майбутнім.

Свята й зустрічі
Найважливіше, що упродовж року ми змогли зберегти найголовніше – спільні святкування, відзначення пам’ятних днів, вшанування важливих для наших народів річниць. Представники різних національностей та віросповідань гуртом співали під час традиційного щорічного різдвяного концерту «Hej, kolędo – колядо». У Кременці провели спільний польсько-український «Вертеп». У березневі дні в Луцьку відбувся Міжнародний день поезії.

У травні 2014 р. в Луцьку святкували День Європи, а також Дні польської культури. Травневі урочистості були також пов’язані з 223-ю річницею Конституції 3-го травня – другою у світі конституцією.

Чергові Європейські дні добросусідства на польсько-українському прикордонні не тільки зблизили громади українського села Адамчуки та польського села Збереже, а й численних гостей фестивалю, який вже став традиційним.

Одразу три свята пройшли нещодавно в Острозі – 25-річчя відновлення Римо-католицької парафії, 20-річчя діяльності Товариства польської культури Острозької землі та 20-річчя від дня виходу першого номера польсько-українського часопису «Волання з Волині».

На завершення додамо, що у 2015-й наше видання входить із новою рубрикою – «Повернуті із забуття». Вона має на меті пригадати тих громадян Польщі, які в 1939–1941 рр. пройшли через пекло радянських катівень. Ініціатором рубрики стала працівниця Державного архіву Рівненської області Тетяна Самсонюк. Вона опрацьовує матеріали за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)». Надіємося, що рубрика допоможе не тільки більше дізнатися про цю сторінку історії, але й дозволить родичам та близьким тих, хто пройшов через радянські табори, дізнатися більше про їхні долі.

Віктор ЯРУЧИК