Листопадове повстання
Статті

180 років тому Польщу сколихнуло повстання, яке було назване в історії Листопадовим.

Увечері 29 листопада 1830 року група членів таємного товариства на чолі з Л.Набєляком і С.Гощиньським напала на Бельведерський палац, резиденцію Костянтина Павловича, великого князя, головнокомандувача польською армією і фактичного намісника Королівства Польського. А ще – він був братом російського царя Миколи І. Костянтинові Павловичу тоді вдалося врятуватися втечею. На придушення повстання одразу було кинуто значні військові сили. Спочатку головнокомандувачем російських військ був генерал-фельдмаршал, граф Іван Іванович Дибич-Забалканський. Після його смерті, на початку 1831 року, командування прийняв граф Ериванський, генерал-фельдмаршал Іван Федорович Паскевич, котрий після жорстокого придушення польського повстання у вересні 1831 року приєднав до своїх численних титулів ще один – ясновельможний князь Варшавський.

Центром повстання стала Варшава. Майже рік трималися повстанці, сподіваючись на визволення з-під влади Росії, і на відновлення колишньої слави своєї Вітчизни.

1 вересня 1931 року Іван Паскевич послав у Варшаву свою людину для початку переговорного процесу. Повстанці відрядили до І.Паскевича свого представника, генерала Прондзінського. Під час розмови з царським генералом Даненбергом Прондзінський необережно обмовився, що корпус генерала Джіроламо Раморіно, який складав третину польських сил, буде у Варшаві лише за три дні. І.Паскевич скористався цією обставиною і вранці 6 вересня розпочав штурм Варшави. Майже 80-тисячній російській армії із 390 гарматами протистояло близько 35 тисяч польських військових із 276 гарматами. Повстанці були приречені.

8 вересня 1931 року було підписано акт про капітуляцію за умови, що польські війська будуть без перешкод випущені із Варшави. «Переможці» отримали нагороди – медалі, на яких були написи: «За взяття штурмом Варшави у 1831 році».

Листопадове повстання знайшло відображення у літературі. Варто згадати твори російського поета В.Жуковського «Старая песня на новый лад» та «Русская слава». Були також твори менш відомих авторів. Наприклад, поема «Варшава» (або «Критика польського королівства»), що була написана у 1832 році і належала авторству Василя Ростовецького з Волині. Поема «Варшава» поширювалася у рукописах. Найповніший рукопис датований 24 травня 1833 року і зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею. Він має 76 десятирядкових строф. Інші рукописи, які вдалося розшукати, є значно меншими. У поемі викладено історію Польщі від П’ястів до капітуляції Варшави. З цього можемо зробити висновок, що Василь Ростовецький був людиною освіченою, можливо, мав духовне звання. Журнал «Киевская старина» за червень-липень 1887 року в передмові до першої публікації цього твору, під рубрикою «Малорусская политическая сатира ХІХ века» (рукописний список поеми, з якого вона друкувалася в «Киевской старине», зберігається у відділі рукописів Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського НАН України; у списку 32 строфи) висловлює здогад, що Ростовецький – полковий священик, який помер перед 1840 роком. Не дивлячись на багаторічні пошуки, підтвердити або спростувати цю інформацію не вдалося.

Поема «Варшава» була написана народною українською мовою і є, ймовірно, першим в українській літературі відгуком на події 1830-1831 років у польській історії.

Наталія ПУШКАР

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024