Жоден українець не отримав статусу біженця у 2014 році
Статті

Жоден громадянин України не отримав статусу біженця в Польщі у 2014 р., хоча такі прохання подали понад 2 тис. осіб. Про це йдеться у звіті польського Управління у справах іноземців. МВС Польщі підкреслює, що кожна справа розглядається індивідуально.  

Головна причина збільшення зацікавлення міжнародним захистом – конфлікт із проросійськими сепаратистами на сході України. Процедура надання статусу біженця описана в Женевській конвенції. Вона передбачає, що особа, котра претендує на такий статус, повинна обґрунтувати свої побоювання про переслідування, а також не може отримати захисту в інших регіонах своєї країни. Саме під цю другу умову, як випливає з інформації Управління у справах іноземців, не підпадають українці.


У минулому році управління надало захист 727 іноземцям із різних країн. Із них 262 особи отримали статус біженця. Приблизно 2 тис. осіб отримали негативну відповідь, а розгляд 5,5 тис. справ було припинено (як правило, у зв’язку із відсутністю зацікавлення іноземця продовженням розгляду його справи).


Українці були другою (після громадян Росії чеченської національності) за чисельністю групою, що подавала прохання про надання статусу біженця. Проте жоден із них не отримав такої форми охорони. Прийнято лише кільканадцять рішень щодо надання додаткового захисту і згоди на перебування.


Як свідчать дані Управління у справах іноземців, більшість осіб, котрі прибувають до Польщі з України, вирішила все ж не подавати заяви про статус біженця, а легалізувати своє перебування, що дозволить працевлаштуватися й утримувати сім’ю. Українці подали понад 28 тис. таких заяв, що становить 44 % від усіх заяв щодо легалізації перебування. У свою чергу, громадяни України, котрі впродовж багатьох років перебували в Польщі на основі дозволів на тимчасове перебування, вирішили залишитися в цій країні на постійне проживання.


На потребу особливого захисту громадян України звертають увагу неурядові організації. Як підкреслює Гельсінська група з прав людини, у той час, коли польська влада активно надає захист особам польського походження зі східної України, вона одночасно відмовляє в наданні захисту іншим громадянам України, котрі також утекли від збройного конфлікту.


Голова групи Данута Пшивара в листі до керівника МВС Терези Пьотровської звернула увагу на дотримання гуманного ставлення до всіх громадян України, котрі залишили свою країну, побоюючись сутичок, незалежно від їхнього походження.


Керівник групи нагадала, що в середині січня з ініціативи польських властей було проведено евакуацію 178 громадян України польського походження з території, яку контролюють сепаратисти. «Беручи до уваги цей гуманний жест, хочу звернути Вашу увагу на становище інших громадян України, котрі звернулися до польських властей із заявами про захист», – написала Пшивара до Пьотровської.


Вона підкреслила, що серед українців, котрі подали заяви про статус біженця, є особи, котрі втекли з територій, охоплених війною чи анексованих Росією. «Частина з цих осіб, наприклад, кримські татари, а також особи польського походження, приїхали до Польщі, тому що їх заохотили заяви представників польських властей про бажання допомогти людям, котрих торкнувся конфлікт в Україні», – написала Пшивара.


Як зазначає Гельсінська група з прав людини, органи, які приймають рішення про надання захисту, повинні перевірити, чи після переселення в межах країни цій особі забезпечать помешкання, кошти для проживання і доступ до основних послуг. «Якщо виявиться, що ці потреби не можуть бути забезпечені, то не можна аргументувати рішення щодо відмови в наданні захисту у зв’язку з можливістю внутрішнього переселення», – підкреслює Гельсінська група з прав людини.


Коментуючи лист від групи, прес-секретар МВС Малгожата Возняк підтвердила, що він потрапив до відомства внутрішніх справ. «Готується відповідь для Гельсінської групи», – сказала вона для Польської агенції преси.


МВС та Управління у справах іноземців запевнили, що постійно моніторять зростання кількості громадян України, зацікавлених статусом біженця, а кожна їхня справа розглядається індивідуально. Особам, котрі претендують на такий статус, передбачене надання соціальної та медичної допомоги у двох осередках: у Білій Підлясці та Дембаку біля Варшави. Вони також мають право на працевлаштування, якщо розгляд заяви про надання статусу біженця в першій інстанції триває довше, ніж 6 місяців.

 

Джерело: www.rp.pl

 

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026