Найкращий студент у Польщі!
Інтерв'ю

Віталієві Смигуру 20 років, він навчається в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Звичайний, скромний хлопець із Хмельницької області. Проте віднедавна він один із найбільш упізнаваних студентів, бо став найкращим закордонним студентом у Польщі, вигравши конкурс «Інтерстудент».    

Зустрічаємося в корпусі економічного факультету, де навчається Віталій. На коридорі можна помітити групки стурбованих студентів, адже розпочалася сесія. Хлопець справляє добре враження: милий, скромний, усміхнений, чудово говорить польською, в його мові не відчуваю навіть східного акценту. Навчається на третьому курсі економічного факультету, є активним членом студентського наукового кола економістів, волонтером програми «Projektor». Згідно з рішенням журі конкурсу «Інтерстудент» Віталій отримав найвищу нагороду в категорії «Бакалаврат». Переміг 120 інших кандидатів.

 

Як Ти опинився на конкурсі «Інтерстудент»?
Віталій Смигур: Студентська рада економічного факультету номінувала приблизно п’ять-сім осіб. Можна було висувати іноземців, котрі займаються різноманітною активною діяльністю в студентському середовищі, сприяють розвитку багатокультурності та добре навчаються. Виявилося, що я перейшов до наступного етапу. Я був вражений, оскільки не очікував такої відзнаки. Знайомі говорили, що я маю шанс перемогти, голосували за мене в Інтернеті. Я заохочував зробити це своїх друзів, зокрема з України, оскільки однією з категорій конкурсу «Інтерстудент» була перемога в Інтернет-голосуванні.


У січні з’явилася інформація про Твій успіх. Що сталося, коли Ти дізнався про перемогу?
В. С.: Мене повідомили про це електронною поштою. Одразу з’явилися пропозиції дати інтерв’ю для преси, згодом відбулося урочисте вручення нагород. Я був зворушеним та гордим. Цей успіх є для мене підтвердженням, що я рухаюся в правильному напрямку, якщо йдеться про мій розвиток. І, звичайно, це добрий пункт у моєму резюме.


Були вітання від навчального закладу?
В. С.: Звичайно були. Університет дуже мене підтримував, особливо особи, з котрими я навчаюся, та викладачі. Інформація про мою перемогу з’явилася на Інтернет-сторінках Університету Марії Кюрі-Склодовської та в місцевих мас-медіа.


Щоб досягнути такого успіху, Ти мусив спочатку сюди потрапити. Чому обрав Польщу?
В. С.: Ще в старших класах я вирішив, що буду навчатися в Польщі. Для мене важливим був високий рівень навчання, до того ж це країна моїх предків. Багато знайомих навчалося тут, вони часто розповідали про навчальні заклади. Я вибрав УМКС через схвальні відгуки моїх друзів про університет та у зв’язку з невеликими витратами на проживання в Любліні.


Ти маєш польських предків?
В. С.: Я народився на Поділлі, у селі, котре нині називається Гвардійське. Його довоєнна назва – Фельштин. Це старовинне містечко, засноване в XVII столітті. Під час подорожі до Кам’янця-Подільського його відвідав король Станіслав Август. Там проживає багато людей польського походження, і я сам маю таке коріння, до того ж я католик. Моя бабуся, мама тата, була полькою, як і батьки моєї мами, які походять з Олешківців, де й нині розмовляють польською. Щоправда це не літературна мова.


Ти, мабуть, не мав проблем із вивченням польської?
В. С.: Я чув і розумів цю мову, хоча ніколи не вивчав граматики. Спочатку мені не вдавалося добре говорити. Там, звідки я походжу, ніхто особливо не переймається вимовою звуків «ą» i «ę». Я вивчав мову, читаючи вголос книжки. Намагався також частіше перебувати з поляками, щоб мати можливість говорити з ними.


А як виникла ідея вивчати економіку?
В. С.: Я закінчив школу економічного профілю, тому вибір був для мене природнім. Обрав спеціалізацію «Підприємство в регіональній економіці», адже цікавлюся економікою. З нею пов’язую своє майбутнє, хоча ще не знаю, чи залишуся в Польщі, чи повернуся в Україну. Я ще також не вирішив, де навчатимуся в магістратурі.


Окрім навчання Ти займаєшся громадською діяльністю. Як знаходиш на це все час?
В. С.: Сплю п’ять-шість годин на добу. До грудня я був заступником голови наукового кола економістів. Задіяний у діяльності волонтерської студентської програми «Projektor».


У Польщі, особливо в Любліні, навчається щораз більше осіб з України. Велика група поляків ставиться до них негативно. На Твою думку, чому так сталося?
В. С.: Кожен має право обрати власну дорогу. Багато українців приїжджає сюди, бо тут більше можливостей. Можна отримати добру освіту, брати участь у тренінгах, які фінансує Європейський Союз, тощо. Думаю, що подекуди причиною небажання бачити тут українців є їхня невідповідна поведінка, але так відбувається всюди. Часто молоді люди не знають правил поведінки та функціонування в Польщі, бо в тому оточенні, в якому вони раніше жили, все було по-іншому. Не готує їх до цього й навчальний заклад. Не кожен, наприклад, знає, де можна придбати квиток на міський транспорт і що його необхідно компостувати. В Україні це відбувається дещо по-іншому. З іншої сторони, багато поляків позитивно ставляться до тих, хто приїжджає зі Сходу. На щастя, я зустрів саме таких. Усі цікавилися, звідки я приїхав і яка моя країна. Для них не було важливо, якої я національності або яке я маю громадянство. Важливо те, ким ми є.


Україна нині перебуває в стадії війни. Відчуваєш те, що діється у Твоїй країні, перебуваючи в Польщі?
В. С.: Я це розумію, хоча й перебуваю далеко. Моїх знайомих забирають в армію, і вони воюють на Сході, так само як і кілька моїх братів… Я боюся за свою сім’ю... Стежу за інформацією про війну, на котрій гинуть невинні люди. Переживаю за економічний стан держави, його потрібно буде приводити в порядок щонайменше протягом 15 років. До того ж постраждала не лише економіка, і всього не вдасться відновити. Втрачене життя неможливо повернути.


У кризових ситуаціях мій навчальний заклад намагається допомагати українським студентам. Наприклад, під час подій Євромайдану нам дозволяли повернутися додому на певний проміжок часу, а також знизили вартість навчання. Це важкий період, однак надіюся, що незабаром війна завершиться і все буде добре.

 

Розмовляла Агнєшка БОНДЕР

Схожі публікації
У Пужниках завершилися пошуки. Наступний етап робіт планують на серпень
Події
26 червня завершилися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). На визначеній території дослідники не виявили другої братської могили. Пошуки продовжать в іншому визначеному раніше місці. Попередньо наступний етап робіт планують розпочати 17 серпня цього року.
29 червня 2026
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026