Найкращий студент у Польщі!
Інтерв'ю

Віталієві Смигуру 20 років, він навчається в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Звичайний, скромний хлопець із Хмельницької області. Проте віднедавна він один із найбільш упізнаваних студентів, бо став найкращим закордонним студентом у Польщі, вигравши конкурс «Інтерстудент».    

Зустрічаємося в корпусі економічного факультету, де навчається Віталій. На коридорі можна помітити групки стурбованих студентів, адже розпочалася сесія. Хлопець справляє добре враження: милий, скромний, усміхнений, чудово говорить польською, в його мові не відчуваю навіть східного акценту. Навчається на третьому курсі економічного факультету, є активним членом студентського наукового кола економістів, волонтером програми «Projektor». Згідно з рішенням журі конкурсу «Інтерстудент» Віталій отримав найвищу нагороду в категорії «Бакалаврат». Переміг 120 інших кандидатів.

 

Як Ти опинився на конкурсі «Інтерстудент»?
Віталій Смигур: Студентська рада економічного факультету номінувала приблизно п’ять-сім осіб. Можна було висувати іноземців, котрі займаються різноманітною активною діяльністю в студентському середовищі, сприяють розвитку багатокультурності та добре навчаються. Виявилося, що я перейшов до наступного етапу. Я був вражений, оскільки не очікував такої відзнаки. Знайомі говорили, що я маю шанс перемогти, голосували за мене в Інтернеті. Я заохочував зробити це своїх друзів, зокрема з України, оскільки однією з категорій конкурсу «Інтерстудент» була перемога в Інтернет-голосуванні.


У січні з’явилася інформація про Твій успіх. Що сталося, коли Ти дізнався про перемогу?
В. С.: Мене повідомили про це електронною поштою. Одразу з’явилися пропозиції дати інтерв’ю для преси, згодом відбулося урочисте вручення нагород. Я був зворушеним та гордим. Цей успіх є для мене підтвердженням, що я рухаюся в правильному напрямку, якщо йдеться про мій розвиток. І, звичайно, це добрий пункт у моєму резюме.


Були вітання від навчального закладу?
В. С.: Звичайно були. Університет дуже мене підтримував, особливо особи, з котрими я навчаюся, та викладачі. Інформація про мою перемогу з’явилася на Інтернет-сторінках Університету Марії Кюрі-Склодовської та в місцевих мас-медіа.


Щоб досягнути такого успіху, Ти мусив спочатку сюди потрапити. Чому обрав Польщу?
В. С.: Ще в старших класах я вирішив, що буду навчатися в Польщі. Для мене важливим був високий рівень навчання, до того ж це країна моїх предків. Багато знайомих навчалося тут, вони часто розповідали про навчальні заклади. Я вибрав УМКС через схвальні відгуки моїх друзів про університет та у зв’язку з невеликими витратами на проживання в Любліні.


Ти маєш польських предків?
В. С.: Я народився на Поділлі, у селі, котре нині називається Гвардійське. Його довоєнна назва – Фельштин. Це старовинне містечко, засноване в XVII столітті. Під час подорожі до Кам’янця-Подільського його відвідав король Станіслав Август. Там проживає багато людей польського походження, і я сам маю таке коріння, до того ж я католик. Моя бабуся, мама тата, була полькою, як і батьки моєї мами, які походять з Олешківців, де й нині розмовляють польською. Щоправда це не літературна мова.


Ти, мабуть, не мав проблем із вивченням польської?
В. С.: Я чув і розумів цю мову, хоча ніколи не вивчав граматики. Спочатку мені не вдавалося добре говорити. Там, звідки я походжу, ніхто особливо не переймається вимовою звуків «ą» i «ę». Я вивчав мову, читаючи вголос книжки. Намагався також частіше перебувати з поляками, щоб мати можливість говорити з ними.


А як виникла ідея вивчати економіку?
В. С.: Я закінчив школу економічного профілю, тому вибір був для мене природнім. Обрав спеціалізацію «Підприємство в регіональній економіці», адже цікавлюся економікою. З нею пов’язую своє майбутнє, хоча ще не знаю, чи залишуся в Польщі, чи повернуся в Україну. Я ще також не вирішив, де навчатимуся в магістратурі.


Окрім навчання Ти займаєшся громадською діяльністю. Як знаходиш на це все час?
В. С.: Сплю п’ять-шість годин на добу. До грудня я був заступником голови наукового кола економістів. Задіяний у діяльності волонтерської студентської програми «Projektor».


У Польщі, особливо в Любліні, навчається щораз більше осіб з України. Велика група поляків ставиться до них негативно. На Твою думку, чому так сталося?
В. С.: Кожен має право обрати власну дорогу. Багато українців приїжджає сюди, бо тут більше можливостей. Можна отримати добру освіту, брати участь у тренінгах, які фінансує Європейський Союз, тощо. Думаю, що подекуди причиною небажання бачити тут українців є їхня невідповідна поведінка, але так відбувається всюди. Часто молоді люди не знають правил поведінки та функціонування в Польщі, бо в тому оточенні, в якому вони раніше жили, все було по-іншому. Не готує їх до цього й навчальний заклад. Не кожен, наприклад, знає, де можна придбати квиток на міський транспорт і що його необхідно компостувати. В Україні це відбувається дещо по-іншому. З іншої сторони, багато поляків позитивно ставляться до тих, хто приїжджає зі Сходу. На щастя, я зустрів саме таких. Усі цікавилися, звідки я приїхав і яка моя країна. Для них не було важливо, якої я національності або яке я маю громадянство. Важливо те, ким ми є.


Україна нині перебуває в стадії війни. Відчуваєш те, що діється у Твоїй країні, перебуваючи в Польщі?
В. С.: Я це розумію, хоча й перебуваю далеко. Моїх знайомих забирають в армію, і вони воюють на Сході, так само як і кілька моїх братів… Я боюся за свою сім’ю... Стежу за інформацією про війну, на котрій гинуть невинні люди. Переживаю за економічний стан держави, його потрібно буде приводити в порядок щонайменше протягом 15 років. До того ж постраждала не лише економіка, і всього не вдасться відновити. Втрачене життя неможливо повернути.


У кризових ситуаціях мій навчальний заклад намагається допомагати українським студентам. Наприклад, під час подій Євромайдану нам дозволяли повернутися додому на певний проміжок часу, а також знизили вартість навчання. Це важкий період, однак надіюся, що незабаром війна завершиться і все буде добре.

 

Розмовляла Агнєшка БОНДЕР

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026