Співпраця з Росією в найважливіших розслідуваннях, які проводить польський Інститут національної пам’яті (IНП) щодо злочину в Катині та Августовської облави, – складна й часто неефективна, – розповідає Польській агенції преси голова слідчого підрозділу ІНП Даріуш Габрель. Він підкреслює, що на сучасному етапі кращою є співпраця з німецькою стороною.  

– Співпраця з російською владою, що спирається на законодавство й завдання, які ми ставимо перед собою в дуже важливих для нас розслідуваннях, зокрема й у справах Катинського злочину та  Августовської облави, – складна й часто неефективна, – зазначає директор Головної комісії з розслідування злочинів проти польського народу Даріуш Габрель. Він нагадує, що власне в цих розслідуваннях співпраця з Росією має вирішальне значення для слідчих ІНП. За обидва масові злочини проти польських громадян відповідальна влада Радянської Росії.

Польська сторона ще не має всіх документів щодо подій у Катині, передачу яких російська влада почала ще в 2010 р. після авіакатастрофи під Смоленськом. Йдеться про 35 томів актів російської Головної військової прокуратури, котра проводила розслідування Катинського злочину в 1990–2004 рр., і рішення про припинення провадження, в якому є висновок разом із правовою оцінкою злочину. Ця документація важлива не тільки для польського розслідування Катинської справи, але також і для родичів загиблих.

– Нам ці акти необхідні, тому що вони дозволять встановити фактичний стан справ щодо вбивств польських офіцерів, здійснених НКВД. Важливо встановити всіх винуватців Катинського злочину, а не тільки  найвище керівництво на чолі з Йосипом Сталіним, котре приймало рішення. Потрібно пам’ятати, що деякі зі злочинців нижчого рівня ще живі й можуть нести відповідальність за злочини, – підкреслив у бесіді з Польською агенцією преси прокурор IНП Марцін Голембєвіч, керівник відділу Комісії з розслідування злочинів проти польського народу у Варшаві.

Прокурори додали, що дуже важливим є рішення про припинення російського розслідування, завдяки чому можна буде ознайомитися з аргументами щодо правової кваліфікації злочину НКВД.

Останні документи російської прокуратури, що стосуються Катині, потрапили до Польщі в липні 2011 р. Загалом у 2010–2011 рр. Польща отримала 148 зі 183 томів.

– На засіданні Польсько-російської групи зі складних питань, яке відбулося в листопаді 2013 р. в Калінінграді, я звернувся з проханням дозволити ознайомитися з іншими актами. Росія – це наш сусід, і ці питання дуже важливі для нас, тому завжди, коли в мене є можливість, я піднімаю питання про доступ до архівів, що стосуються Катинського злочину або Августовської облави, – каже Габрель. Керівник слідчого підрозділу ІНП повідомив також, що на наступному засіданні Польсько-російської групи зі складних питань, яке має відбутися у квітні, IНП поновить своє звернення щодо доступу до архівів.

Російська прокуратура також не співпрацює з ІНП у справі Августовської облави. Це найбільший нерозкритий злочин проти поляків, вчинений СРСР після Другої світової війни. Згідно з інформацією IНП, накопичений доказовий матеріал свідчить про те, що від 10 до 25 липня 1945 р. Червона Армія провела на території Сувальщини великомасштабну облаву з метою усунення збройного незалежного підпілля й заспокоєння ворожих настроїв місцевого населення.

– У справі Августовської облави ми отримали від російської генпрокуратури відповідь, що реалізація польських запитів про правову допомогу «не представляется возможной», – пригадує Габрель. Польській стороні, зокрема родичам загиблих, досі не відомі місця, де поховані жертви Августовської облави.

Документацію щодо Августовської облави можна знайти в архівах ФСБ. За оцінкою одного з дослідників сталінських злочинів Нікіти Петрова з товариства «Меморіал», у ФСБ, котра є спадкоємцем КДБ та НКВС, зберігаються 575 особових справ польських жертв 1945 р. В архівах ФСБ також можуть бути документи, що засвідчують обставини, за яких утримували, транспортували й убивали поляків. На думку російського дослідника, документи можна знайти ще в Центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації.

IНП запевняє, що, незважаючи на відсутність правової допомоги з боку Росії, розслідування Августовської облави триватиме.

Набагато краще складається співпраця IНП з Німеччиною, зокрема із Центральним відомством із розслідування злочинів націонал-соціалізму в Людвігсбурзі. Завдяки співпраці IНП готує попередній список злочинців з Аушвіц-Біркенау, що нараховує 9519 прізвищ діячів СС. У ньому є прізвища всіх працівників Аушвіц-Біркенау, які були в таборі з часів заснування і до моменту його ліквідації (1940–1945). Деякі з них досі живі. Після перевірки список буде доступний для широкої громадськості.

– Хороша співпраця з німецькою владою – це наслідок, насамперед, почуття відповідальності за розв’язання Другої світової війни і за політику геноциду на окупованих територіях, – підкреслює керівник слідчого підрозділу ІНП.

Результат позитивної співпраці з Німеччиною – встановлення вбивць, обставин і приблизної дати смерті президента довоєнної Варшави Стефана Стажинського. IНП виявили, що вбивство, яке відбулося між 21 і 23 грудня 1939 р., здійснили офіцери гестапо. Нині вже відомі їхні прізвища. У цій справі заслухано свідків у Польщі та за кордоном (Німеччина, США, Франція) й приведено документальні докази. Пошук документів здійснювався, зокрема, в німецькій Міжнародній службі розшуку в Бад-Арользен. Крім того, IНП спрямував декілька запитів про надання правової допомоги до німецьких прокуратур у Берліні, Мюнхені, Ганновері, Гамбурзі, Кельні, Лейпцигу.

Керівник слідчого підрозділу ІНП вважає, що дослідження інститутом комуністичних і нацистських злочинів мають історико-правовий характер. Це означає, що прокурори ІПН мають право розпочати слідство незалежно від того, чи злочинці досі живі (звичайна прокуратура не може розслідувати злочин, якщо злочинець мертвий). Розслідування IНП дозволять не просто притягнути винних до кримінальної відповідальності, але також з’ясувати обставини цих злочинів. Важливою є їхня кримінально-правова оцінка, виявлення винуватців та жертв. Наприклад, у процесі розслідування Катинського злочину потрібно ідентифікувати всіх жертв злочину, а також встановити досі невідомі місця, де їх розстрілювали та хоронили.

Нині слідчий відділ IНП нараховує близько 80 прокурорів і веде більше 1000 кримінальних справ. Відповідно до закону про IНП, Комісія з розслідування злочинів проти польського народу IНП веде слідство щодо комуністичних, нацистських та інших злочинів, які є злочинами проти миру, людства або воєнними злочинами.

Норберт НОВОТНІК, Польська агенція преси
Фото ПАП / Лєшек Шиманський