У січні та лютому цього року громадяни України звернулися до Люблінської воєводської адміністрації з 355 заявами про дозвіл на постійне або тимчасове перебування в Польщі.  

Люблінський «Ursus» реалізує рекордне замовлення із продажу до Ефіопії 3 тис. тракторів, вартість якого 90 млн доларів. Контракт діятиме упродовж кількох років. Перші трактори вже потрапили в Ефіопію, і їх успішно розпочали експлуатувати на місцевій землі.

Лише в січні та лютому цього року громадяни України звернулися до Люблінської воєводської адміністрації з 355 заявами про дозвіл на постійне або тимчасове перебування в Польщі. Минулого року таких заяв було 109. Головна причина втечі до Польщі – конфлікт на Сході, анексія Криму Росією.

Гітлерівські окупанти винищували євреїв і не давали спокою навіть померлим. Із єврейських кладовищ забирали мацеви – надгробки, які потім використовували для вимощення болотистих польських доріг. Тож більшість вулиць у Ленчній були встелені мацевами. Подібне відбувалося в Любартові та багатьох інших містечках Люблінщини. Нині, де це можливо, надгробки забирають із доріг та вулиць, аби не оскверняти пам’яті померлих польських євреїв.

Люблінська фірма «Biomed» виводить на польський ринок імуноглобулін. Таким чином, Польща стала незалежною від дорогих поставок цих закордонних ліків.

Гарний великий притулок для тварин відкрили в Пулавах. У комфортних умовах практично поодинці в боксах можуть перебувати 50 собак і 30 котів. Цікавим було відкриття притулку. Замість стрічки з тканини – стрічка з ковбасок, під час відкриття яку перервали собаки.

У січні на Люблінщині рахували птахів уже 11-й раз впродовж останніх років. Протягом трьох днів це робили понад 3 тис. осіб. Загалом пораховано 176 тис. птахів 108 видів. На Люблінщині найпоширенішим видом є грак, потім – горобець, далі – синиця, польовий горобець, галка, крижень, вівсянка, чикотень, горлиця садова, голуб, синиця, зеленяк, снігур, ворона й сорока.

Успішно реалізовується програма транскордонної співпраці «Польща–Білорусь–Україна». Нещодавно в Любліні відбулася наукова конференція, під час якої дослідники обмірковували краще використання цеолітових туфів. Проект використання опрацьовували спільно Вища школа управління та адміністрації в Замості, Львівська політехніка, Люблінська політехніка, Інститут агрофізики Польської академії наук імені Богдана Добжинського в Любліні. Виступили також численні представники з інших навчальних закладів. Учасники повідомили результати лабораторних досліджень цеолітових мінералів у контексті використання їх у різних сферах економіки. Наприклад, у сільському господарстві для покращення якості ґрунтів, поліпшення якості води, для розведення риби, усунення результатів забруднення, екологічних катастроф чи в технології очищення стоків, будівельній промисловості як додатку до цементу, для виготовлення бетону, мінерально-асфальтних сумішей. Наступна конференція відбудеться у Львові. Її поєднають із виїздом до Закарпаття, де є поклади цеоліту.

Виявляється, що з картоплі можна робити мішки. Навіщо? Щоб вони швидко розкладалися, а не упродовж кількох десятків років як пластикові. Як вважає доктор Анджей Лодига, керівник лабораторії Пулавського науково-технологічного інституту, технологія виробництва таких упаковок вже повністю розроблена, хоча вартість виготовлення ще зависока. Проте будуть можливості її знизити. Науковці нині над цим працюють.

У 30-х рр., згодом у 50-х і наступних минулого століття завод із виготовлення підшипників у Красніку Фабричному успішно продавав за кордон свої вироби. Польські підшипники, виготовлені на цьому заводі, розбирали в усьому світі. Однак із часом те, що було досконалим, стало застарілим. Завод почав занепадати. Зрештою, його продали китайцям, котрі нині володіють 80 % акціями, а держава має лише 1,5 %. Новий інвестор одразу поставив завдання осучаснити виробництво. Кілька десятків мільйонів злотих він витратив на удосконалення машинного парку, а також на навчання персоналу, при цьому зберігши на заводі виключно високопрофесійних фахівців. Результат? Знову розпочалося виробництво, але вже на рівні ХХІ ст. Нині на заводі працюють 2 200 осіб. У 2014 р. завод виготовив 12,5 млн підшипників, які знову купують в усьому світі. У цьому році планують збільшити виробництво на 13 %.

Понад 300 млн злотих заробила у 2014 р. шахта в Богданці, що на Люблінщині. Беззаперечно, це найкраща вугільна шахта в Польщі. У Богданці в цьому році хочуть продати 9,5 млн тонн вугілля, а також інвестувати понад мільярд злотих, переважно на купівлю нового прохідного комбайну, який значно полегшить роботу шахтарів.

У Любліні вже практично панує справжня весна. Свідчить про неї також відкриття після зимової перерви міських пунктів прокату велосипедів. Поки що діє 40 пунктів із 400 велосипедами. Велосипед можна брати в одному пункті міста, а віддавати в іншому. За перші 20 хвилин нічого не потрібно платити, а наступні хвилини коштують недорого. У минулому році велосипедами скористалися 22 тис. осіб. Цього року їх буде більше, оскільки в другому півріччі планують відкриття вже 80 пунктів із 800 велосипедами.

У Люблінському драматичному театрі імені Юліуша Остерви із середини березня показують виставу «Прийде Мордор і нас з’їсть, або Таємна історія слов’ян», основану на творі Земовіта Щерека. Головний герой п’єси – поляк, котрий вирушає в Україну та заїжджає до Львова, Дрогобича, Севастополя. Цей спектакль про польсько-українські відносини, безперечно, варто переглянути.

Адам ТОМАНЕК