10 років спільної традиції
Інтерв'ю

Під час Польсько-українських зустрічей майстрів слова «Волинський монітор» попросив організаторів розповісти про діяльність Центру культури в Любліні та про початок декламаторського конкурсу, що за своїми масштабами охопив усю Польщу та Україну. Ось що відповіла Анна Кравчик – керівник відділу культурної освіти Центру культури в Любліні.  

Анна Кравчик: Наш відділ займається культурною освітою, тобто підготовкою молодих людей до сприймання, а також представлення мистецтва різними способами й на різному рівні. Ми працюємо з дітьми, молоддю, студентами, а також із пенсіонерами. Театр, слово, звук – це основи нашої діяльності.


Також ми організовуємо декламаторські конкурси на різну тематику. Між іншим, одним із конкурсів є Загальнопольський конкурс української поезії та прози. У цьому році проходить його ювілейний, 10-й етап. Десять років тому, спільно з канцлером Європейського колегіуму польських та українських університетів, головою Українського товариства Ґжеґожем Купріяновичем, із котрим я співпрацюю в Любліні, ми подумали, що, діючи різними способами, пропагуючи українську культуру, ми могли б організувати такий конкурс. І це сталося. Перший конкурс з української літератури охопив своїми масштабами Люблінське воєводство. Він був скерований до поляків, аби пропагувати українську літературу. В ньому можна було брати участь тим, хто говорить польською та українською мовами.


ВМ: Це означає, що в Польщі існує попит на українську літературу?
A. K.: Правду кажучи, 10 років тому ми мали менше перекладеної літератури, а також менше про неї говорили, тож завдяки конкурсу настала її природна популяризація. Упродовж років стараємося так добирати ґроно гостей, що щороку запрошуємо в журі когось із українських прозаїків, поетів, редакторів, котрі активно працюють на полі культури в широкому значенні цього слова. Наприклад, на перших зустрічах нашим гостем був Олександр Ірванець.


ВМ: Коли виникла ідея організувати конкурс в Україні?
A. K.: Із самого початку моєю мрією було організувати такий дзеркальний конкурс в Україні. І через два роки знайшлися особи, котрі підтримали мою ідею. Це були Наталія Катренчікова та Софія Муляр із Волинського інституту економіки та менеджменту. Перший рік організації конкурсу нас прийняв у себе саме їхній навчальний заклад. Завдяки люб’язності ректора Артура Горбового Конкурс польської поезії та прози в Україні пройшов у Луцьку. Зацікавлення конкурсом було величезне. Швидко народилася ідея, щоб після відбору в Польщі та Україні зробити спільний фінал. І такий фінал ми назвали Польсько-українськими зустрічами майстрів слова. Думаю, що в цьому суть цієї ідеї, щоб в обох конкурсах можна було говорити польською й українською мовами: в Україні учасники декламують польську літературу, а в Польщі – українську. Для нас було дуже важливо, що в конкурсі можуть брати участь українці, можливо, ті, котрі мають якесь польське коріння або знають польську мову. Але нам було також важливо, що ми привозимо сюди польськомовні книги й ті, хто може, читають і декламують сучасну літературу. Завдяки цьому молодь має можливість ознайомитися із сучасними прозаїками та поетами.


ВМ: Польська та українська декламаторські школи відрізняються одна від одної?
A. K.: Окрім того, що ми пропагуємо літературу, ми маємо дві декламаторські школи. У нас кажуть, що ми читаємо чи просто говоримо віршем, а в Україні існує декламаторська школа. Це два окремі вміння. У зв’язку із цим організовуємо спільні декламаторські майстер-класи, які ведуть актори або інструктори як із Польщі, так і з України, що займаються культурою живого слова. Йдеться про те, щоб молоді артисти зрозуміли, як добре відтворювати літературу, щоб передати емоції, присутні у творі. Це важке мистецтво. Молодь після відбору в Луцьку приїжджала до Любліна упродовж багатьох років на спільні зустрічі майстрів слова. Там проводили спільні майстер-класи, тобто роботу над технікою мовлення та технікою презентації тексту на сцені. Це цінний досвід, бо навчання діє в обидві сторони – спільна зустріч молоді показує їй те, як треба розуміти цю літературу.


Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

 

 

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
«Отче наш» українською від латвійського композитора. В луцькому костелі відбудеться благодійний концерт
Події
У римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку 29 травня, в неділю, о 16.00 відбудеться благодійний концерт «Попри війну. Віра. Надія. Весна». Виступатиме архієрейський хор луцького православного кафедрального собору Святої Трійці «Оранта».
26 травня 2022
Польські фразеологізми: Точка зору
Статті
Генрі Кіссинджер – досить віковий, адже має вже 98 років (що за прекрасний вік!), дуже заслужений колишній радник із питань національної безпеки і державний секретар Сполучених Штатів Америки за каденцій президентів Річарда Ніксона і Джеральда Форда.
26 травня 2022
Візьміть участь в опитуванні щодо мовної ситуації в середовищі мігрантів з України
Події
Мігрантів з України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 р., просять узяти учать в опитуванні щодо мовної ситуації в їхньому середовищі.
26 травня 2022
Померла Тереза Дуткевич – віцеголова Федерації польських організацій в Україні
Події
Із великим сумом ми сприйняли інформацію про смерть Терези Дуткевич – багаторічної польської діячки в Україні та журналістки.
25 травня 2022
«Підтримка Польщі – неоціненна». До Луцька прибула допомога з Катовіце та Лодзі
Події
Гуманітарна допомога від Польщі не перестає надходити до українських волонтерів. Про останні отримані вантажі розповів Владислав Дорошенко, співкоординатор Єдиного комунікаційного центру в Луцьку.
25 травня 2022
Комунальники впорядкували старий католицький цвинтар у Дубні
Події
Комунальні служби навели лад на старому католицькому кладовищі, що на вулиці Млинівській у Дубні. За гроші, виділені з місцевого бюджету, відремонтували єдиний уцілілий склеп.
24 травня 2022
ABC польської культури: Павел Лозінський – режисер у дорозі
Статті
Павел Лозінський – відомий у Польщі режисер, сценарист і продюсер документальних фільмів. В інтерв’ю для інтернет-радіо «357» на запитання: «Хто ти?» відповів: «Людина в дорозі».
24 травня 2022
Польське товариство навело лад на кладовищах у Любомлі та Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі розпочали цьогорічне впорядкування польських військово-цивільних кладовищ у Любомлі й Римачах.
24 травня 2022