У Європу – через кухню: в Луцьку готували страви Речі Посполитої
Події

Лучан частували стравами народів Речі Посполитої. Львівські кулінари, які приїхали фестивалити до обласного центру Волині, переконані: через кухню можна знайти взаєморозуміння між народами, які колись входили до однієї великої держави.  

У замку Любарта 3–4 травня відбувалося грандіозне гастрономічне дійство – фестиваль їжі «Lutsk Food Fest». Організатори поставили собі за мету відійти від традиційних свят із медовухою та шашликами, натомість показати різноманіття вуличної кухні.


Майже 20 учасників із Луцька та інших міст України готували рецепти страв спеціально для фестивалю. Деякі з ресторанів об’єднувалися, щоби тішити гостей незвичними смаколиками.


Такі старання виправдали себе: ажіотаж серед відвідувачів був просто шалений. Тільки першого дня продали 4 тисячі квитків у замок.


Дуже символічно, що у стінах древнього замку литовського князя Любарта презентували страви народів Речі Посполитої. Львівський кулінарний клуб «Zdorowja I Spoki'j» приготував для лучан журек, флячки, кишку та інші страви.


«Ми обрали здебільшого польські страви, хоча флячки (по-львівськи – рубці) розповсюджували на всій території Галичини: на Східній (Львів), Західній (Краків). У Львові вони завжди були популярні, – розповідає президент кулінарного клубу Костянтин Ковалишин. – Хоча Польща – це найближчі наші сусіди, їхня кухня не так відображена у Львові. Зараз багато де у Львові роблять рубці, цікаво готують, по-різному. Але ми вирішили робити геть по-своєму. Знайшли в старій книжці рецепти: журек, флячки по-львівськи, кишка. До речі, авторкою цієї книжки є Марія Дишльова, вона була директоркою школи домашнього господарства у Львові».


Костянтин Ковалишин розповів, що такий вибір страв для фестивалю мотивований небажанням орієнтуватися, зокрема і в їжі, на пострадянський простір. «Набридла столовська їжа без назви, без походження, без коріння, без історії, без сенсу або суші, спагеті, паста і піца. Весь світ перехворів цим, а ми тільки починаємо захоплюватися, – каже він. – Є дуже старі традиційні страви, такі, як, наприклад, український борщ, галушки. Вони теж належать до кухні народів Речі Посполитої, оскільки Литва, Білорусь, Україна, Польща – це країни, які входили в одну велику державу».


По-різному складалася історія, не завжди вона була райдужною, але зараз немає більших лобістів українських інтересів у Європі, ніж Польща й Литва. І головне – ця спільність культур, поглядів, інтересів тим більше підштовхує нас до цього єднання. Костянтин Ковалишин і його колеги вважають, що кухня – це одна з можливостей порозуміння між народами. «Історію переписувати сенсу немає й не потрібно. Треба приймати реалії та розвиватися всім разом, підтримуючи один одного. А кухня, кулінарія – це прекрасний привід для єднання і взаєморозуміння», – запевняє президент Львівського кулінарного клубу.


До речі, як показник того, що кухня Речі Посполитої таки прийшлася до душі лучанам, стало те, що кулінари продали левову частку приготованого ще в перший день фестивалю, залишивши тільки трохи їжі на другий. Можливо, це перший дзвіночок того, що, хоча б у гастрономічному плані українці визначилися з кулінарно-географічними пріоритетами.


Владислава ЖОРНЯК

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026