Французький філософ Жюль Мішле назвав Тадеуша Костюшка останнім лицарем, додаючи, що він був «першим слов’янином із сучасним розумінням братерства і рівності». 4 лютого минула 265-а річниця від дня народження польського національного героя Тадеуша Костюшка.

Тадеуш Костюшко народився 4 лютого 1746 року в селі Меречовщизна (нині Брестської області в Білорусі). З 1755 року разом із братом Юзефом навчався у колегіумі піярів в Любешові. У зв’язку із тим, що не володів маєтком (сімейний маєток успадкував старший брат Юзеф), вибрав військову кар’єру і в 1765 році вступив до лицарської школи у Варшаві. Згодом, завдяки підтримці князя Адама Чарторийського, Тадеуш у якості королівського стипендіата виїхав до Парижа, де навчався в Академії малярства та різьбярства. Також відвідував інженерські курси. Оскільки після повернення до Польщі в 1775 році не знайшов роботи у польському війську, то знову виїхав за кордон. У серпні 1776 року прибув до Америки, яка воювала за незалежність проти Великобританії. За океаном почав працювати інженером американської армії. До його обов’язків входило приготування фортів до битви під Саратогою, в якій американці перемогли. Згодом йому доручили проектування форту Вест-Пойнт над річкою Гудзон, що свідчило про визнання його інженерних умінь. Успіхи Тадеуша Костюшка у сфері фортифікації в американській армії були вшановані – у 1783 році він отримав звання бригадного генерала, а також нагороду у вигляді земельного наділу та значної грошової суми. Також його запрошено до Товариства цинцинатів, яке об’єднувало найбільш заслужених солдатів. Цікавим у його біографії є факт про те, що гроші, які він отримав за службу в американській армії, призначив на викуп із неволі та освіту чорношкірих невільників, а виконання свого заповіту доручив Томасу Джефферсону.

У 1784 році Тадеуш Костюшко повернувся до Польщі. Згодом п’ять років провів у родинних Сехновичах. Незважаючи на скромні доходи, обмежив панщину для місцевих селян до двох днів, а жінок узагалі звільнив від роботи.

У той час у Польщі впроваджувалися запізнені реформи, особливо зросла кількість війська (до 100 тисяч), у лавах якого опинився також Тадеуш Костюшко. У 1789 році король надав йому звання генерал-майора коронних військ.

У 1792 році розпочалася польсько-російська війна. В очікуванні інтервенції російських військ тривала підготовка до сутички. У цьому процесі брав участь і Тадеуш Костюшко, будучи командувачем однієї із трьох дивізій коронної армії. Воєначальником коронної армії, яка нараховувала 17 тисяч солдатів, король призначив князя Юзефа Понятовського. Коронне військо не мало багато шансів, щоб перемогти майже 100-тисячну російську армію. Костюшко брав участь у битвах під Зеленцями, Володимиром, Дубенкою. Після відбиття атак у кілька разів сильнішої російської армії на лінії Бугу, його високі командирські уміння були відзначені номінацією на генерала-лейтенанта. Однак незабаром після цього Тадеуш Костюшко вирішив залишити Польщу. Причиною стало рішення короля Станіслава Августа Понятовського приєднатися до Тарговицької конфедерації і наказ припинити збройну боротьбу. Тадеуш Костюшко еміґрував до Липська, згодом виїхав до Парижу, де отримав титул громадянина Франції. Це стало свідченням визнання його заслуг боротьби за волю. Пізніше Костюшко проживав у Дрездені, займаючись підготовкою національного повстання разом із іншими еміґраційними діячами. Тадеуш Костюшко повернувся до Польщі після другого розбору.

24 березня 1794 року на краківському ринку він склав урочисту присягу народові і став лідером антиросійського повстання як Найвищий начальник національних збройних сил, після чого оголосив повну мобілізацію та вербування у повстанську армію.

4 квітня 1794 року армія Тадеуша Костюшка перемогла в битві під Рацлавіцами, що призвело до ще більшої мобілізації поляків. У травні Костюшко створив повстанський уряд – Найвищу національну раду. Незабаром на боротьбу із повстанцями виступили пруси. Ситуація ускладнювалася, однак боротьба із об’єднаними російсько-пруськими силами тривала майже до кінця осені. На жаль, 10 жовтня 1794 року в битві під Мацейовицями Тадеуш Костюшко був поранений, в результаті чого попав у полон і був ув’язнений у Петропавлівській фортеці в Петербурзі.

У 1796 році Тадеуш Костюшко був звільнений царем Павлом І. Недовгий час перебував у Сполучених Штатах, згодом – у Франції, пізніше – у Швейцарії. Брав участь у творенні польських легіонів, Республіканського польського товариства. Не погодився ані на співпрацю із Наполеоном, ані з царем Олександром І. Помер у 1817 році в Швейцарії. У 1818 році тіло Тадеуша Костюшка було перевезено до Польщі і поховано на Вавелі, а серце Костюшка – спочиває в Королівському замку у Варшаві.

У знак пошани Тадеуша Костюшка жителі Кракова у ХІХ столітті збудували курган його імені. Пам’ятники героєві стоять у Кракові, Лодзі та інших польських містах, віднедавна – із листопада 2010 року – у Варшаві. Тадеуш Костюшко є також національним героєм Сполучених Штатів Америки. У США є округ із назвою Костюшко у штаті Індіана, а також – однойменне містечко у штаті Міссісіпі. Пам’ятники Костюшка стоять перед військовим навчальним закладом Вест-Пойнта, на полі битви під Саратогою, у центрі Чикаго. У Чикаго та Мілуокі (штат Вісконсін) є парки, які носять ім’я Костюшка. У Філадельфії, в домі, де проживав славетний поляк, знаходиться національний музей пам’яті Тадеуша Костюшка. Найвища вершина в Австралії – горa Костюшка.

Наталія ДЕНИСЮК