Успіх «СКФ Україна» в ЄС
Інтерв'ю

Щоб бути успішним у Європі, спочатку потрібно багато працювати і досягти високих результатів на Батьківщині. Яскравий приклад – Публічне акціонерне товариство «СКФ Україна» на Волині.  

На «СКФ Україна» виробляють підшипники для вантажних автомобілів та сільськогосподарської техніки. Українські товари європейської якості використовують такі всесвітньо відомі торгові марки, як «MAN», «Volvo», «Меritor», «Isuzu», «Hino» та ін. Продукцію СКФ, вироблену в Україні, постачають до 40 країн світу. Найбільше експортують у Німеччину, Італію, Швецію, Бразилію, США, Японію.


Підприємство знаходиться в Луцьку. Тут за радянських часів було побудовано підшипниковий завод. Нині він виглядає як цілком європейське підприємство.


– Після розпаду Радянського Союзу завод було трансформовано з державної форми власності в акціонерну. 15 січня 1998 р. транснаціональну компанію СКФ офіційно було зареєстровано як власника 82 % акцій Луцького підшипникового заводу. На сьогодні СКФ володіє 99,89 % акцій нашого підприємства, – розповідає Володимир Цибульський, генеральний директор АТ «СКФ Україна». Він працює на підприємстві з моменту його заснування, вже 38 років. Пройшов шлях від майстра цеху до генерального директора.


– Коли Ви вирішили виходити на ринки ЄС?
– Нам значно легше, ніж будь-якій українській компанії, бо ми частина глобальної корпорації, яка більше 100 років працює на світовому ринку. Продажі та поставки здійснюються каналами головної компанії. СКФ купила наше підприємство в 1998 р. Але до 2007 р. ми не відповідали вимогам стандартів компанії, тому продукцію маркували нашим попереднім брендом «LBP». Зараз ми відповідаємо всім європейським нормам. На заводі діє система забезпечення якості виробництва підшипників, що відповідає вимогам европейських стандартів EN ISO 9002. На початку 2000-х років ми мали велику фінансову підтримку від головної компанії. Сьогодні достатньо власних коштів для інвестиційних вкладень.


– А коли вийшли на ринки ЄС?
– Починаючи з 2007 р., ми досягли права змінити назву на «СКФ Україна» й отримали можливість маркувати продукції брендом СКФ. Спочатку вийшли на ринок Німеччини. Там виробляють найбільше вантажних автомобілів. Продукцію продаємо в країни Західної Європи, Північної та Південної Америки, Азії, у Японію та інші країни за межами СНД. Сьогодні продажі в країни колишнього Радянського Союзу зменшуються, а в ЄС і Америку зростають.


– Як на підприємство вплинула сьогоднішня криза?
– Психологічно це відобразилося на працівниках. Люди переживають за майбутнє держави і своєї родини. У нас було мобілізовано 19 чоловіків, але зараз частина вже повернулася. На підприємстві в цьому році «заморожено» капітальні інвестиції. Головна компанія дуже виважено відноситься до того, щоб вкладати гроші в розвиток. Боюся, що до стабілізації ситуації на сході України серйозних нових інвестицій не буде. Але ті проекти, які вже затверджено раніше, продовжуються. В головній компанії постійно стежать за ситуацією в Україні.


– Який вплив мала девальвація гривні?
– Для нас девальвація сприяла росту обсягів продажу та збільшенню наших прибутків, а отже сплачуємо більше податків у зв’язку з цим.


– Як плануєте далі розвивати підприємство?
– Важко говорити в довгостроковій перспективі. Минулий рік був найкращим в історії заводу з огляду на обсяги продажу. Ми вперше перетнули межу 1 млрд грн і після сплати податків отримали 167 млн грн чистого прибутку. Уже за чотири місяці цього року продажі склали 520 млн грн. Це краще, ніж у минулому році. Після сплати податків прибуток склав 137 млн. Для області, міста ми надзвичайно корисне підприємство, бо ми один із найкращих платників податків як у регіоні, так і в Україні.


– Наскільки стандарти якості ЄС відрізняються від українських?
– Вимоги вищі. Зокрема, технічні вимоги до гарантованого терміну ресурсу використання. Наприклад, для підшипників – це певна кількість годин безперебійної роботи без заміни. Крім того, це такі параметри, як безшумність у роботі та ін. І обов’язково – наявність сертифікованих систем менеджменту якості, навколишнього середовища. У нас із цим проблем нема, адже креслення і технології ті ж самі, що використовуються всіма заводами глобальної компанії.


– Що можете порадити підприємствам, які тільки планують вийти на ринок ЄC?
– Якщо система менеджменту якості не сертифікована, вони обов’язково повинні це зробити. І чітко дотримуватись вимог, використовувати інструменти управління такі, як «Lean-production» та «Six Sigma», чого в Україні дуже мало. Повинна бути висока культура управління. На першому місці – охорона праці. Ми турбуємося, передусім, про бізнес, працівників, навколишнє середовище, збереження природи та про місцеві громади. Має бути висока культура виробництва, соціальна відповідальність перед державою та своїми працівниками. Потрібно сертифікувати системи менеджменту, навколишнього середовища та охорони праці. Якщо це все зробити, то проблем із експортом у ЄС не буде. Має бути також відповідний дизайн продукції, якісна упаковка, система електронного документообігу. Без IT-cистеми хороших можливостей не буде.


– Що треба зробити, щоб інвестори хотіли приходити сюди? Їх лякає корупція та нестабільна політична ситуація?
– «СКФ Україна» як компанія не зіштовхувалися з проблемами корупції. Чиновники бояться від нас, як від керівників іноземної європейської компанії, вимагати хабарі. Зі своїми працівниками ми проводимо спеціальне навчання для протидії корупції.


– Як побороти проблему корупції в Україні?
– По-перше, мають бути прозорими всі процедури в галузі державних закупівель. По-друге, я не згоден із тим, що зробив теперішній уряд, звівши зарплату державних службовців до мінімуму. У людей, які мають відношення до державних коштів, повинні бути високі заробітні плати. Те, що зробив уряд, це не економія, а зайва стимуляція до пошуків додаткового заробітку. По-третє, на факти корупції має бути реакція суспільства.


Володимир Цибульський переконаний, що інвесторів потрібно залучати, бо вони створюють нові робочі місця, покращують економічну ситуацію в регіоні. На його думку, краще дешевше продати збиткове або неробоче підприємство іноземному інвестору із серйозної корпорації, аніж допустити, щоб воно просто пропадало.

 

Мая ГОЛУБ
Фото надано підприємством «СКФ Україна»

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024