«Керівники держав НАТО прийняли рішення про зміцнення східного флангу Альянсу шляхом розміщення чотирьох батальйонів, які нараховують приблизно по 1000 солдатів, у Польщі та Прибалтійських країнах», – повідомив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

У перший день саміту Альянсу, що проходив у Варшаві, було підтверджено зміцнення військової присутності в південно-східній частині НАТО, оголошено попередню операційну готовність системи балістичної оборони, а також визначено кіберпростір новою сферою операційної діяльності.

«Сьогодні ми прийняли рішення, які забезпечують відлякування й оборону, що відповідають вимогам та викликам ХХІ ст. НАТО відповіло швидко і рішуче», – сказав Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Це чергові кроки, які здійснив Альянс після саміту в Уельсі два роки тому.

«Ми вирішили зміцнити нашу військову присутність у східній частині Альянсу», – заявив Столтенберг. Чотири багатонаціональні батальйонні бойові групи у наступному році розмістять на ротаційній основі в Польщі, Латвії, Литві та в Естонії.

Генеральний секретар НАТО підкреслив, що ці рішення «показують силу трансатлантичних зв’язків і демонструють, що атаку на одного члена Альянсу розцінюватимуть як атаку на весь Альянс». «Збільшена присутність на сході триватиме настільки довго, наскільки це буде потрібно», – запевнив він.

На саміті у Варшаві було офіційно підтверджено, що Канада, яка надасть основні сили, командуватиме батальйоном у Литві, Німеччина – в Латвії, Великобританія – в Естонії, Сполучені Штати Америки – в Польщі.

За словами Столтенберга, під час саміту НАТО «практично всі країни» Альянсу заявили, що по-різному братимуть участь у зміцненні східного флангу. Проте він не повідомив деталей цих декларацій.

Раніше міністр оборони Великобританії Майкл Феллон сказав Польській агенції преси, що до Естонії прибудуть 500 солдатів (також 150 – до Польщі).

Президент США Барак Обама повідомив, що ротаційний батальйон у Польщі нараховуватиме приблизно тисячу американських солдатів. Окрім того, за словами прес-секретаря литовського МЗС, до цієї країни буде вислано приблизно 500 солдатів із Німеччини.

Відповідно до заяви одного з представників штаб-квартири НАТО, до складу батальйонів, якими командуватимуть Великобританія та Німеччина, увійдуть, зокрема, французькі солдати.

Незалежно від чотирьох багатонаціональних батальйонів, запланованих НАТО, в рамках Європейської ініціативи підтримки (ERI) Сполучені Штати Америки мають намір надіслати сили, співрозмірні структурі важкої бригади.

Як заявив високоповажний урядовець НАТО, ця організація занепокоєна тим, що Росія розбудовує здатність ускладнювати доступ до театру дій (A2/AD, anti-access/area denial), наприклад, шляхом розміщення ракет різної дальності й систем повітряної оборони.

Він зазначив, що хоч Росія й має право на захист власної території, НАТО необхідні свобода для маневрів у повітрі та міжнародних водах, а також безперервний зв’язок із союзниками. Він також зазначив, що потрібно покращувати розвідувальну здатність союзників.

Як підкреслив Столтенберг, зміцнення присутності у східній частині Альянсу – «важливий крок, але це лише одна частина ширших дій, на які впливає присутність на південному сході», що опирається на багатонаціональну бригаду в Румунії. Ця бригада має проводити регулярні навчання.

Він повідомив, що керівники держав звернуться до стратегів із проханням підготувати до зустрічі міністрів оборони в жовтні пропозиції щодо того, як і коли НАТО зможе збільшити свою присутність на морі та в повітрі у районі Чорного моря.

У п’ятницю, 8 липня, Альянс оголосив про попередню операційну здатність системи протиракетної оборони «Aegis Ashore». «Це означає, що кораблі США, які перебувають в Іспанії, радари в Туреччині та обладнання для перехоплення, розташоване в Румунії, тепер можуть співпрацювати під керівництвом і контролем НАТО», – сказав Столтенберг.

За словами дипломатів, на практиці п’ятничне рішення означає те, що НАТО офіційно перейняло від США контроль над компонентом системи протиракетної оборони, який знаходиться в Румунії, де встановлено ракетну батарею «SM-3». Ще одну базу з цими ракетами будують у Польщі, в Рездзікові.

«Важливо те, що система, яку ми будуємо, повністю налаштована на оборону. Вона запроектована як щит від атак з-поза євроатлантичного простору і не становить загрози для російської системи ядерного відлякування», – сказав Столтенберг.

Ще одне рішення саміту НАТО – це визнання кіберпростору новою сферою операційної діяльності.

«Ми визнали кіберпростір новою сферою операційної діяльності як і повітряний простір, море та сушу. Це означає кращий захист нашого зв’язку, місій та операцій. Ми також приділимо більше уваги навчанню та плануванню в цій сфері», – заявив Генеральний секретар Альянсу.

Відповідно до слів Столтенберга, це означає, що НАТО зміцнює свою колективну оборону в усіх сферах.

«Союзники зобов’язані зміцнити свою власну кібернетичну оборону, а також обмінюватися інформацією та найкращими практиками», – підкреслив керівник Альянсу.

8 липня країни НАТО зобов’язалися ще «зміцнити власну обороноздатність» та забезпечити «належну комбінацію можливостей, яка відповідала б новим викликам, зокрема гібридним загрозам», – повідомив Столтенберг.

Він додав, що було відновлено зобов’язання дворічної давності, згідно з яким члени НАТО не повинні знижувати витрати на оборону. 2015 р. був першим за довгий час, коли оборонні витрати країн-членів НАТО загалом дещо зросли, а підрахунки, проведені у 2016 р., демонструють 3-відсоткове збільшення цих витрат у європейських державах, членах Альянсу, та в Канаді.

«В еквіваленті це 8 млрд доларів, – зазначив керівник НАТО. – Перед нами ще далека дорога, проте я вірю, що ми цей тренд уже змінили».

Столтенберг підкреслив, що прийняті в п’ятницю рішення про організацію військової присутності на сході – це захисна реакція та пропорційна відповідь на дії Росії, конфлікт на сході України та анексію Криму. Зазначив, що ніхто в НАТО не здійснював таких кроків до подій в Україні.

«Ми не хочемо холодної війни, нової гонки озброєнь і не прагнемо конфронтації», – заявив Столтенберг. Він також додав, що, зміцнюючи систему відлякування, НАТО одночасно прагне до конструктивного діалогу з Росією, яка, як він підкреслив, є найбільшим сусідом Альянсу, постійним членом Ради Безпеки ООН і відіграє важливу роль у контексті викликів безпеки у Європі та навколишніх регіонах.

Столтенберг зауважив, що «Росія не може і не повинна бути ізольованою». Ще він додав, що у зв’язку зі зростанням військової активності у Європі й навколо неї, НАТО зацікавлене у встановленні стійких відносин із Росією задля уникнення помилок та небезпечних ситуацій.

Джерело: www.kurier.pap.pl