Вірші про війну, її жертв, любов і невловиму надію представив у Луцьку 30 березня Сергій Жадан.
Зустріч зі знаменитим українським письменником відбулася в Палаці культури міста в рамках Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Lutsk».
Сергій Жадан прибув до Луцька, аби презентувати свою минулорічну збірку поезій «Тамплієри», проте зі сцени зачитав не тільки вірші, які увійшли до її складу, а й твори, що складатимуть основу нової книги, та давно відомі поезії. Зокрема, «Я завжди з повагою ставився до професійного спорту…», «Ніби і не знав її…» та «Декому краще вдаються приголосні, декому голосні…», музику до котрих встигли написати гурт «BRUTTO», сестри Тельнюк і «Kozak System» відповідно.
Також автор розкрив значення назви збірки: «Тамплієри – це метафора людей війни, які після її закінчення поверталися до вже чужих для себе реалій». Жадан розповів, що сам багато спілкується з військовими і бачить, як вони не можуть повернутися до спокійного, раніше такого звичного для них життя, як вони борються із психологічними проблемами й нерозумінням із боку людей, які не усвідомлюють, що таке війна та що вони пережили.
Багато письменник говорив теж про те, чому так важливо писати про війну, писати репортажі, вірші, прозу, навіть звичайні пости в мережах, аби суспільство не забувало про військові реалії у своїй країні: «Потрібно писати про це, бо мине якийсь час, хтось спробує про все забути, затемнити деякі речі, щось переінакшити, тому дуже важливим також є голос мистецтва і літератури. Література в цьому плані, мені здається, є тим інструментом, який може розкрити ці історії (про війну – ред.) тому, що в умовах своєї незаангажованості й об’єктивності, відстороненості має великий привілей говорити про те, про що не говорять інші, про що не говорять політики, про що не говорять пропагандисти».
«Одна річ, коли ти живеш у мирній країні, навіть якщо тобі не подобається форма її правління, президент, якого обрали. Але коли у 2014 р. почалася війна, думаю, для багатьох із нас раптом стали актуальними прості речі, якими до війни ми не переймалися: незалежність, цілісність кордонів, свобода, які до війни ми сприймали як даність. І раптом виявилося, що все це можна втратити. Думаю, що, справді, такі речі змінюють ставлення багато до чого», – зауважив Сергій Жадан.
Так, один із віршів останньої збірки, «Вони б мали тебе називати сестрою…», який поет присвятив медичному батальйону «Госпітальєри», містить такі рядки: «Політика – це далі жити в своїй країні. Любити її такою, якою вона є насправді. Політика – це знаходити слова: важкі, єдині, і лагодити все життя небеса несправні».
Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото: Ірина КАНАГЕЄВА
