Представники міської влади Луцька та Любліна, Генерального консульства РП у Луцьку, Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014–2020, науковці, архітектори й експерти обговорюють ревіталізацію історико-культурної спадщини.
Міжнародна наукова конференція «Досвід ревіталізації і промоції історико-культурної спадщини» триває в Луцьку 28 лютого в рамках реалізації проекту «Нове життя старого міста: ревіталізація пам'яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна», який спільно реалізують виконавчий комітет Луцької міської ради та Адміністрації міста Любліна в межах Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014–2020.
Проект передбачає ревіталізацію вежі Чарторийських, монастиря єзуїтів із підвалами в Луцьку, Готичної вежі в Любліні, а також інші заходи, спрямовані на збереження цих архітектурних об’єктів, покращення туристичної привабливості історико-культурних пам’яток обох міст із прикордонного регіону.
Період досягнення основних цілей проекту становить два роки, а загальний бюджет – 1,676 млн євро, із яких Луцьк отримає 1,034 млн євро.
На початку конференції з вітальним словом до усіх присутніх звернувся секретар міської ради, виконувач повноважень Луцького міського голови Григорій Пустовіт, який наголосив на важливості того, що Луцьк як багатокультурне місто має змогу впроваджувати проект, спрямований на збереження спільної польсько-української історії.
«Нам є чим пишатися, що згадувати і що відновлювати. Із нашим містом-партнером Любліном ми співпрацюємо завдяки сприянню Європейського Союзу й віримо, що проект – це один із кроків, які робить наша держава, в напрямку приєднання до Євросоюзу», – зазначив Григорій Пустовіт і додав, що відновлені вежі сприятимуть притягненню туристів до міст.
Окрім того, виконувач повноважень мера Луцька пригадав, що обласний центр Волині вже реалізував чотири транскордонні проекти, а зараз впроваджує чергові два – із Любліном і Холмом.
На тому, що проект – це передусім налагодження людських взаємин, наголосив директор Центру європейських проектів Лєшек Буллер: «Ми як сусідні країни можемо пізнавати одне одного, дбати про спільні історико-культурні надбання, організовувати різні заходи для обміну інформацією та досвідом. Однією з таких є сьогоднішня наукова конференція, на якій ми можемо подискутувати про культуру».
Він зауважив, що на конференції йтиме мова й про інші пам’ятки, які також потребують відновлення і які можуть слугувати ще одним чинником для єднання українського та польського народів.
Вітання від Генерального консула РП у Луцьку Вєслава Мазура передав присутнім його колега віце-консул Марек Запур. «Це черговий захід, присвячений нашій спільній історії та культурній спадщині. Я дуже радію, що такі заходи відбуваються, адже вони показують, наскільки історія важлива для сучасності. Вона складна й неоднорідна, але її не можна ділити, адже історія спільна», – сказав віце-консул.
Проект «Нове життя старого міста: ревіталізація пам'яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» реалізовується в особливий період – у 2019-му минає 450-річчя підписання Люблінської унії та 15 річниця вступу Польщі до Європейського Союзу. На цьому акцентував увагу присутніх директор управління неінвестиційних проектів Адміністрації міста Любліна Кшиштоф Лонтка. «Саме завдяки ЄС ми можемо співпрацювати в рамках цього проекту», – наголосив він і додав, що, оскільки транскордонна програма обмежена, не всі українські міста мають змогу отримати європейські кошти.
«Те, що ми реалізовуємо цей проект, – це заслуга Луцька», – акцентував посадовець.
Також він пригадав, що налагодження контактів між містами Любліном і Луцьком розпочалося набагато раніше й саме завдяки досягненню взаємного розуміння міста зараз можуть ефективно працювати.
Після офіційної частини розпочалися виступи науковців. Серед основних тем конференції – досвід ревіталізації об’єктів історично-культурної спадщини в білоруському Гродні, польських Казімєжі-Дольному та Любліні, українському Кам’янці-Подільському; інноваційні підходи до збереження культурної спадщини, особливості її популяризації та використання цифрових технологій у цьому процесі; промоція культурної спадщини як складова розвитку туризму.
Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ШАЦЬК І ВЛОДАВА РАЗОМ КАНАЛІЗУВАТИМУТЬ СЕЛА НАВКОЛО СВІТЯЗЮ
ДОРОГУ ДО КОСТЮХНІВКИ ВІДРЕМОНТУЮТЬ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКІ КОШТИ
УНІВЕРСИТЕТИ ЛУЦЬКА ТА ЛЮБЛІНА РЕАЛІЗУЮТЬ СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ
