Другий день ХІIІ Польсько-українських зустрічей – Яремче 2020 розпочався з дискусії на тему «Українсько-польські відносини в глобалізованому світі: у пошуках успішної взаємодії на тлі нових гібридних викликів».

ТУТ МИ ПИСАЛИ ПРО ПЕРШИЙ ДЕНЬ КОНФЕРЕНЦІЇ

Секцію про українсько-польські відносини та виклики глобалізації модерували директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський та професор Григорій Перепелиця з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Однією з тем, яку найчастіше порушували учасники дискусії, було польсько-українське партнерство в умовах російської агресії.

Професор Ігор Тодоров з Ужгородського національного університету проаналізував російські впливи у Східній Європі та взаємини країн регіону з Європейським Союзом. Він зазначив, що опанувати сучасні гібридні виклики можливо лише завдяки співпраці, пріоритетною в якій має стати безпекова сфера.

Про політику Росії та пов’язану з нею потребу дбати про безпеку говорив також Ян Пєкло, асистент у Європарламенті, колишній Посол Польщі в Україні. Він назвав ще три, окрім Росії, глобальні гравці: Європейський Союз, США і Китай. Кожен із них, на його думку, має свою політику щодо України та Східної Європи. Між ними також помітна конкуренція. Для збільшення тиску на Росію, на думку посла, зараз бракує трансатлантичної співпраці. Дипломат згадав теж про пандемію, яка «стимулює глобальні процеси і при відповідному управлінні може або нам перешкодити, або допомогти, оскільки Росія дуже постраждала від пандемії та має проблеми з тим, щоб опанувати ситуацію».

На думку Євгена Магди, директора Центру суспільних відносин, коронавірус перекреслює суть глобалізації. Він говорив про посилення російської пропаганди, Nord Stream 2, боротьба проти якого об’єднує Польщу і країни Балтії, справу Славоміра Новака як проблемний фактор польсько-українських відносин, нівелювання фактору українських трудових мігрантів, кількість яких у Польщі зменшилася через пандемію, падіння товарообігу і скорочення спільного економічного інтересу. До позитивних факторів він відніс, зокрема, спільні заходи із вшанування пам’яті українських і польських вояків, які загинули 100 років тому. Додаткові можливості, на його думку, створюють політична криза в Білорусі, яка вимагає спільних дій, проєкт Тримор’я, Люблінський трикутних та очікуваний візит президента Анджея Дуди в Україну.

«Запорукою успіху є асиметричні дії. Зараз нам потрібна тактика малих кроків, які стратегічно широко висвітлюються. Нам завжди бракує знань одне про одного. Нехай ми краще будемо тонути в потоці інформації про Польщу й Україну, ніж відчуватимемо спрагу», – сказав політолог та закликав обидві сторони діяти під гаслом «За нашу і вашу свободу».

Євген Магда зазначив, що, на його думку, важливо, що цьогорічні президентські вибори в Польщі пройшли без гіпертрофованого українського фактору, тобто без наголошення на трагічних подіях на Волині під час Другої світової війни. На ці слова відреагувала публіцистка Богуміла Бердиховська, яка заперечила, що президентські вибори в Польщі хоч колись вигравали, акцентуючи на українській тематиці. Вона не погодилася також із тим, що справа Славоміра Новака має якесь значення для політичної ситуації.

Ігор Гурак із Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника говорив про деструктивні впливи Російської Федерації на діалог Польщі й України. Науковець погодився з тезою Євгена Магди щодо важливості інформування про обидві країни.

Свої напрацювання в секції «Презентації» представили викладач Загальноосвітнього ліцею в Перемишлі, історик військової справи, доктор наук Луціян Фац («Фортеця Перемишль. Фортифікації Першої світової війни») та доктор Томаш Зайонц із Жешувського університету («Лінія Молотова як кордон між Генеральним губернаторством та СРСР»).

Доктор історичних наук, професор Оксана Каліщук із Волинського національного університету імені Лесі Українки розповіла про нещодавно видану книжку «Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті», присвячену непростим питанням українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни на території Волині.

Завершила секцію презентація монографії «Президентський вимір сучасних польсько-українських відносин», яку провели доктор історичних наук, професор Людмила Стрільчук та кандидат політичних наук Юлія Пасічник, науковиці з Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Підсумовуючи дводенну конференцію, директор Центру східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький підкреслив наскільки важливо, що, попри пандемію, цю зустріч вдалося провести. Станіслав Стемпєнь зазначив, що модель такого діалогу потрібно й надалі втілювати в життя. Натомість Роберт Чижевський сказав, що 1920 р. може стати темою ще для багатьох доповідей під час зустрічей у Яремчі.

ХІIІ Польсько-українські зустрічі – Яремче 2020 завершили її співорганізатори з української сторони: головний редактор видання «Kurier Galicyjski» Войцех Янковський та ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.

Наталя ДЕНИСЮК, Анатолій ОЛІХ