Європейські стандарти у волинському бізнесі
Статті

Німецька якість в Україні – це не міф, а реальність. У селі Рованці біля Луцька є завод «Кромберг & Шуберт», де виробляють електричні мережі до автомобілів брендів «Фольксваген», «Мерседес» «BMW», «Ауді». Продукцію відправляють лише на ринок ЄС.  

Директор Луцького районного центру зайнятості Ірина Овадюк розповіла, що ТзОВ «Кромберг & Шуберт» лідирує серед підприємств з іноземними інвестиціями з працевлаштування волинян, які перебувають на обліку в Луцькому районі, активно працевлаштовує переселенців, а на період літніх канікул набирає студентів.


Про підприємство розповіли технічний директор «Кромберг & Шуберт Україна» Славомір Качмарек та фінансовий директор підприємства Олександр Шаварський. Екскурсію заводом нам провела прес-секретар Тетяна Ємірова.


Славомір Качмарек родом із Вроцлава, зараз працює на Волині. Він переконаний, що Європі потрібні товари, вироблені в Україні.


«Є багато міфів, що нам нічого не треба робити, бо ЄС нас і так візьме. Нам треба багато працювати, щоб показати Європі, що ми не відстаємо від них. Як поляк я можу сказати, що Західна Україна не поступається Польщі», – ділиться враженням Славомір Качмарек.


Головний офіс компанії знаходиться в Німеччині, а виробничі потужності є в Румунії, Македонії, Словенії, Марокко. Загалом у всьому світі діють 30 заводів, на яких працевлаштовано близько 300 тис. осіб. На підприємстві, що розташоване в Луцькому районі, працюють 5,5 тис. людей.


На «Кромберг & Шуберт Україна» робітники працюють стоячи. Вони намотують дротики на дошку за спеціальною схемою, потім сортують та пакують продукцію, готуючи до відправки в ЄС. Керівники, які працюють на Волині, наголошують, що вся продукція екологічно чиста та відповідає стандартам якості.


Для тих, хто лише збирається йти працювати на завод, проводять навчання, яке оплачує підприємство. Для працівників заводу спеціально випускають газету під назвою «Світ КроШУ», де публікують новини підприємства та інформацію про працівників. Видання розповсюджують безкоштовно.


Лучанам, які працюють на заводі, компенсують кошти за проїзд у транспорті, а робітників з інших районів привозять на роботу й відвозять додому автобусом за кошти роботодавців.


Завод працює на Волині вже 10 років. За цей час вдалося його розвинути та збільшити виробничі площі.


«Рішення про початок будівництва заводу було прийнято до Помаранчевої революції. У 2004 р. вирішили почати виробництво в Україні кабельних мереж. У 2005 р. почалися конкретні дії – зі 100 людей у штаті ми виросли до 5,5 тис. Стартувати було непросто через адміністративні проблеми, комунікацію з владою, бар’єри у сфері митного контролю, – розповідає Олександр Шаварський. – Найбільш затратним для нас є час, щоб вивчити проблему, знайти певне рішення і втілити його в життя. Рано чи пізно знаходитьcя оптимальне рішення. В нашому бізнесі час найважливіший. Простій, недопостачання якоїсь продукції – це все дуже великі гроші».


Фінансовий директор додає, що клієнт ставить високі вимоги, які зобов’язують гарантувати поставку товару в дуже стислий термін.


Славомір Качмарек розповідає, що нинішня криза вплинула на підприємство: «Багато наших клієнтів обережні щодо нових інвестицій. Треба сказати прямо та зняти рожеві окуляри, бо такі великі концерни «Мерседес», «Фольксваген» на сьогоднішній день не хочуть інвестувати в Україну поки політична ситуація не стабілізується».


Олександр Шаварський додає, що на випадок ескалації військового конфлікту, загострення політичної ситуації або тимчасового закриття кордонів в інших країнах уже готові заводи, щоб прийняти виробництво з України. Зазначає, що будь-які нові інвестиції розглядаються дуже прискіпливо. Інвестиції в Україну йдуть, проте з пакетом «запасних варіантів».


На запитання, чи вплинула війна Росії з Україною на підприємство, відповідає: «Близько 100 чоловік мобілізовано до армії. На жаль, двох чоловік ми втратили, вони загинули на війні. 200 працівниць відправили своїх чоловіків на фронт. Це створює певну напруженість у колективі, невизначеність. На кожному рівні це впливає на нас».


Олександра Шаварського ми запитали також про вплив на підприємство девальвації гривні. «Вплинула на виробництво як позитивно, так і негативно. Позитивно тому, що знизилася собівартість продукції, яка йде в Європу. Негативно, бо є кредити, які брали на будівництво в євро, а курс євро зріс. Якщо зараз порівнювати чого більше, позитиву чи негативу, то більше таки негативу від девальвації курсу гривні», – розповідає він. На наше запитання про вихід на європейський ринок, відповідає, що говорити про це не зовсім коректно, бо європейський ринок прийшов розвивати тут свої виробничі потужності: «Всі заводи у Словенії, Румунії чи в Україні побудовано за єдиним зразком і за єдиним стандартом. Якщо на початку існування виробництва наші спеціалісти їздили за кордон, щоб переймати досвід, щоб налагодити тут усі процеси, то зараз наші спеціалісти дуже часто їздять передавати свій досвід працівникам з-за кордону. Стандарти виробництва в умовах праці не відрізняються абсолютно нічим. Відрізняються стандарти якості в ЄС щодо автомобільних електромереж. Насамперед, це екологічність. Уся продукція має відповідати європейським екологічним стандартам, а не українським».


Ще кілька запитань ми задали Славомірові Качмареку.


– Як підприємство впливає на інвестиційну привабливість міста?


– Я думаю, ми є прикладом, що варто інвестувати в Західну Україну. Ми маємо клієнтів, які з нами працюють уже десять років. Нові інвестори дуже прискіпливо дивляться на Україну: політична нестабільність, валюти... Ці пункти для нового інвестора є одними з найважливіших.


– Чому спочатку обрали Луцьк для відкриття підприємства, а не інше місто?


– Місто Луцьк має культуру, де є великий бізнес. Можна навести приклади таких підприємств, як СКФ, «Іскра», «Луцькпластмас».


– Які ваші плани щодо розвитку підприємства?


– Хочемо відкрити друге підприємство в Західній Україні. Ми показали, що в Україні можна так добре працювати, як, наприклад, у Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі. Є плани розширити виробництво, але розширення можливе після того, як будуть нові замовлення. Зараз із цим проблема. Великі концерни важко переконати, що в Україну час інвестувати. Проте ведемо над цим роботу та не втрачаємо надії.

 

Мая ГОЛУБ

 

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026