Зрежисерувати себе або Незвичайна доля Міхала Вашинського
Статті

Режисер кількох десятків фільмів, ексцентрик і скандаліст, акула шоу-бізнесу, кар’єрою котрому завдячують, наприклад, Одрі Хепберн і Софі Лорен, народився в Ковелі.      

Яскраву біографію Міхала Вашинського, насичену неймовірними поворотами подій, так і хочеться екранізувати. Історія життя ексцентричного режисера захопила Ельвіру Нєвєру та Пьотра Росоловського, котрі в липні цього року приїхали на Волинь, щоб зібрати матеріали до документального фільму про долю Вашинського.

Коли 29 вересня 1904 р. у хасидській сім’ї коваля Вакса на світ з’явився хлопчик, його батьки пророкували йому радше кар’єру місцевого ремісника, аніж славу європейського сценариста, монтажиста й режисера. Мойша Вакс підростав у Ковелі, у дитинстві відвідував місцевий хедер (єврейська релігійна початкова школа – ред.), а згодом єшиву (єврейський вищий релігійний навчальний заклад – ред.). Там він здобув репутацію талановитого, проте норовливого учня. Остаточно його вигнали зі школи після скандалу, який він спровокував, допитуючись у вчителя про те, звідки взялися дияволи. Якщо звернути увагу на подальшу долю Вашинського, то можна сказати, що провокатором він залишився до кінця життя.

Із Ковеля Мойша Вакс назавжди виїхав у п’ятнадцятирічному віці. Відтоді, як хамелеон, змінював особистість залежно від обставин. Перша метаморфоза відбулася зі зміною прізвища на польське. До Варшави в 1922 р. потрапляє вже не Мойша Вакс, син продавщиці курятини, а Міхал Вашинський, адепт кіномистецтва. Так розпочалася типова історія «із грязі в князі»: спочатку кур’єр і хлопчик на побігеньках, який поступово отримував все серйозніші завдання, щоб через кілька років стати асистентом найвидатніших творців кіно. У 1929 р. Вашинський сам дебютував як режисер, а незабаром здобув ім’я короля польської кіноіндустрії. В шаленому темпі створював фільми, які рецензенти оцінювали як схематичні, а режисера називали аматором. Проте публіка мала іншу думку. Такі хіти, як «Волоцюги», «Знахар», «Ясновельможний пане водій» б’ють рекорди популярності. Найвидатніша робота Вашинського, яку критика визнала перлиною в доробку режисера, – знятий у 1937 р. фільм на основі драми Семена Анського «Диббук».

Сьогодні «Диббук» – це містична оповідь про кохання Хонена, бідного студента Талмуду, і Леї, доньки багатого єврея Сендера, показана на тлі хасидської обрядовості. «Диббук» називають найвидатнішим єврейським фільмом, знятим у Польщі. У стрічці помітні відголоски років, проведених у Ковелі, де ще дитиною режисер пізнав хасидський фольклор і традиції. Після успіху, Міхал приховував правду про себе, інколи зізнаючись у своєму єврейському походженні, проте іншого разу видаючи себе за католика й польського аристократа.

Війна, як завжди, розпочинається несподівано. Вона застає Вашинського у Львові, звідки режисер потрапляє в Сибір. Після вступу до Армії Андерса у 1942 р. він став керівником відділу фільмів Військового бюро пропаганди та освіти Польської армії в СРСР. Фіксував бойовий шлях 2-го корпусу, створював фільми про битву під Монте-Кассіно.

Після війни Вашинський залишився в Італії. Представляв себе як гомосексуаліста, що не завадило йому одружитися з багатою римською аристократкою, графинею Тарантіні. Пристаріла дружина незабаром померла, залишивши Вашинському величезний спадок. Самуель Блюменфельд у біографії Вашинського «Людина, котра хотіла бути принцом» багато уваги приділяє любові режисера до розкоші. Палац у Римі, білий «Кадилак» із золотими ручками, одяг від відомих модельєрів були розпізнавальним знаком «принца». Спочатку в Римі, згодом також у Мадриді з’явилися наступні роботи Вашинського. Він працював над проектами разом із найкращими режисерами, наприклад із Орсоном Уеллсом. Саме Вашинський відкрив світу кіно Одрі Хепберн, обравши її на головну роль у «Римських канікулах» Вільяма Вайлера. Софія Шиколоне, вибрана ним із натовпу статисток на роль у фільмі «Камо грядеши» Мервіна Лероя, незабаром стала відомою як Софі Лорен.

Вашинський співпрацював із багатьма відомими кіностудіями, зокрема з «Bronston Productions», що була в післявоєнні роки філією «Hollywood» у Європі. Як богема римської аристократії незабаром отримав прихильність Ватикану та благословення на створення великих костюмованих робіт на біблійну тематику.

У 1964 р. в Римі перед тарілкою з трюфелями помер від інфаркту найбільший містифікатор, сноб і фантаст своїх часів. Смерть гідна принца, за якого він видавав себе переважну частину свого життя. Чи неспокійний дух Мойші Вакса знайшов спокій після смерті? Чи, як і за життя, втікає від правди про себе, надалі надягаючи нові маски? Можливо, з тугою і докорами сумління літає десь над Ковелем, якого відрікся за життя?

Ельжбєта ЗЕЛІНСЬКА

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026