Документальні архітектурні пейзажі, так звані ведути, що зберігаються в папці «Волинь» у Національному музеї в Кракові, Наполеон Орда виконував у 1862–1876 рр. У папці, що охоплює територію історичної Волині, – тільки оригінали малюнків, а не їхні копії (літографії). Більшість робіт виконано олівцем, іноді в поєднанні із сепією чи аквареллю.
Твори, що наповнюють папку «Волинь», Наполеон Орда виконував майже в 75-ти містечках і селах історичної Волині. Крім підписів, під зображеннями є цікаві написи про історію краю, а іноді точні дати виконання творів.
Серед малюнків Орди переважають два види. Перший – це своєрідний портрет пам’ятки, тобто фасад чи вид із боку. Споруда на них, як правило, зображена вглибині картини, а передній край не засмічено деталями. Другий тип ведут Наполеона Орди якоюсь мірою протилежний портрету пам’ятки. Це своєрідна панорама, що показує пам’ятку або її фрагмент у природному оточенні. Перший план тут деталізовано, але без надуманих деталей чи персонажів, частіше всього на першому плані – міст, млин, службові споруди. Іноді ці види пейзажів, особливо при зображенні відомих палацових ансамблів на озері чи річці, виступають паралельно.
Саме з палаців Київщини, як відзначає перший бібліограф Наполеона Орди мистецтвознавець Марія Качановська, розпочалася робота над серією історичних пейзажів. Серед пам’яток Наполеон Орда вибирав для увіковічення не тільки палаци, а й костельні руїни, монастирі, фабрики сукна чи паперу.
У населених пунктах Волині Орда для цього знаходив переважно дві-три пам’ятки. Найбільше їх було в Луцьку та Славуті.
У папці «Волинь» – шість малюнків, на котрих зображено руїни костелів і монастирів. На першому з них – фасад луцького костелу Святих Петра і Павла із дзвіницею поряд. Роботу виконано змішаною технікою – олівець і сепія. Під малюнком підпис: «Луцьк. Кафедральний поєзуїтський костел – загальний вигляд фасаду». Другим іде ескіз олівцем катедри. Ще один костел – побернардинський. Його загальний вигляд подано з боку старого русла Стиру – Глушця. Рисунок олівцем й аквареллю – велична панорама руїн костелу та монастиря домініканців. Напис на другій стороні малюнку підтверджує зображення. Є ще малюнок із написом про спробу коронування Вітовта на з’їзді монархів. Завершують серію луцьких костелів руїни костелу та монастиря кармелітів. Костел був тринавовий. Поряд – двоповерховий будинок монастиря. Робота, як і фасад кафедрального костелу, – олівець і сепія.
Ще один малюнок серед тих, що зображують луцькі пам’ятки, – панорама замку в оточенні костелів бригідок і кафедрального костелу зі сторони Святої гори. На першому плані – чотириярусна капличка з фігурою скорботного Спасителя. Рисунок виконано олівцем й аквареллю. Напис перераховує деяких учасників з’їзду монархів. На звороті малюнку: «Волинь, Луцьк – з гравюри XVII ст.» Це, ймовірно, копія з акварелі Казимира Войняківського. Із цього місця зображали капличку й замок немало митців, зокрема Б. Чацька.
Перший том ведут, тобто архітектурних пейзажів, які знаходяться в Краківському музеї, присвячено малюнкам Наполеона Орди. У томі зібрано декілька папок із малюнками, виконаними в різних околицях не тільки України, а й Литви та зарубіжжя. Том видано у Варшаві в 1975 р. Один із томів оригіналів малюнків Орди зберігається в Луцьку в приватній колекції.
Вальдемар ПЯСЕЦЬКИЙ
