Чому українцям варто інвестувати в Люблінщину, а також як краще це робити, наскільки вигідно співпрацювати з польськими фірмами, які труднощі можуть чекати українських підприємців під час виходу на польські ринки – головні питання, що обговорювали упродовж 7–10 вересня в Любліні.  

У цей час там відбувалося масштабне економічне дійство під назвою «Багатосекторна торгово-економічна місія з України». Бізнесмени з різних куточків України з’їхалися до Любліна, щоб дізнатися більше про можливості подальшої співпраці. Це один із провідних заходів проекту «Мережа центрів обслуговування інвесторів та експортерів», що фінансувався Європейським Союзом.

У перший день семінару всіх учасників привітали представники маршалка Люблінського воєводства, Генерального консульства України в Любліні, Люблінського міського голови. Про інвестиційну привабливість Люблінщини розповіла експерт з експорту управління маршалка Люблінського воєводства Магда Осяк. Барбара Сокольницька, експерт із бізнесу, представила програму «Мережі інвесторів та експортерів», яка сприяє встановленню економічного співробітництва.

Учасники місії з України відвідали іншу конференцію, організовану компанією «LUB-INVEST», у якій взяли участь представники різних фірм з України та Польщі. Не забракло дискусій, представлень та обговорень найважливіших секторів економіки, які мають перспективи розвитку і в яких можна працювати бізнесменам. Цікавою видалася програма розвитку інвестиційних проектів у Рівненській області. Представники міської та обласної влади цього регіону розповіли про напрацювання й запросили до співпраці польських партнерів.

На жаль, країни ЄС нині не поспішають інвестувати в різні проекти в Україні. Причина не лише у війні, але й у нестабільному інвестиційному кліматі. Польські аналітики визначили ризики втрат під час інвестицій в Україні – приблизно 90 %. Тобто лише кожна десята фінансована в Україні ініціатива може принести прибуток чи, бодай, не буде пов’язана зі втратами.

Отже, в умовах війни та невизначеності українським бізнесменам і представникам великих корпорацій варто шукати нові місця, щоб диверсифікувати власні бізнес-інтереси. «Волинський монітор» поцікавився в деяких учасників конференції про нові економічні можливості.

Міхал Божим, заступник міського голови Парчева, міста-побратима Любомля:
«Бачу, що в Україні на місцевому рівні змінюються покоління людей у владі. Вони вже мислять по-європейськи. Тому дивлюся на зміни у вашій державі з великим оптимізмом. Уболіваю за Україну й маю надію, що вам вдасться реформувати систему самоврядування, більше компетенцій надати органам самоврядування, як це є в Польщі. Після результативних реформ у центральних органах влади та в органах самоврядування через кілька років зустрінемося в ЄС. Нас також Німеччина спрямовувала до Євросоюзу. Хоча до цього ми мали дуже погані стосунки з нашим західним сусідом. Попри це, Німеччина стала дипломатом нашої країни у прагненні ввійти до ЄС. Тепер маю надію, що Польща буде добрим прикладом для України. Коли ми зараз їздимо до України в невеликі містечка та райони, то ситуація там нагадує Польщу початку 90-х років. У Польщі вже бачимо якісні зміни. Якщо матимете мудре керівництво, то отримаєте шанс на швидкий і великий стрибок вперед».

Руслан Моніч, засновник компанії «Соєвий вік»:
«Ніхто не допоможе Україні розвиватися, якщо ми самі цього не захочемо й не прикладемо для цього зусиль. Найбільша дурниця – чекати на допомогу ззовні. Варто самим самоорганізуватися та працювати. Наша фірма активно працює зі Сходом, зокрема з Росією та Казахстаном. Для цього ми були змушені дещо змінити специфіку діяльності нашого бізнесу. Відкрили підприємство в Росії, працюємо на їхньому ринку. Як Порошенку війна не перешкоджає працювати в Росії, так і нам вона не заважає».

Артур Чапля, директор компанії «Giedi LLC», що виготовляє газове обладнання:
«У зв’язку з непростою економічною ситуацією українці почали звертати увагу на ціну, а не на якість обладнання, продуктів. Ви маєте багато можливостей, якщо йдеться про експорт ваших товарів до Західної Європи. Проте головне правило входу на західний ринок – якість продукції. Середні та малі підприємства не зажди про це думають. Нині маю бізнес-контакти з підприємцями з Рівненщини. Відчуваю проблеми продажу нашої продукції на український ринок через невелику закупівельну спроможність українців».

Збігнев Войцеховський, заступник голови Люблінського фонду підтримки бізнесу та міжнародної співпраці:
«Дуже вболіваю за Україну через війну, яку на сході держави ведуть терористичні організації, що їх підтримує Росія. Впевнений, якби не було російського втручання, анексії Криму, підтримки терористичних груп, то ситуація була б спокійною. Дуже переживаю, оскільки гинуть люди, молоді українці.

Говорячи про польсько-українські відносини, скажу, що не настало їхнє покращення. Я прихильник нашого поєднання, проте на умовах правди. З іншого боку, поляки також повинні попросити вибачення за свої дії, коли траплялися трагічні ситуації щодо української сторони. Молоде покоління мусить жити в згоді та приязні, бо немає іншого виходу. Якщо Польща, Україна, прибалтійські держави будуть діяти спільно, то буде певна рівновага стосовно Росії та Німеччини, як політична, так і економічна.

В економічній співпраці наші відносини не покращилися. До цього часу існує багато заборон, наприклад на ввіз м’яса в Україну. Польські фермери все частіше говорять про те, що підтримують Україну в блокаді Росії, а Україна, як і Путін, закрила свої кордони. Відкриття ринку на продукти з Польщі призвело б до падіння цін. Для споживача в Україні це було б корисним. Пригадую, коли товариство, яке очолюю («Спільне коріння»), організувало гуманітарну допомогу для жертв війни на Сході й вантажівка з допомогою, одягом, гігієнічними засобами вирушила до України, на польському кордоні всі формальності залагодили впродовж півгодини, а на українському боці це зайняло дві доби. Нашу вантажівку відігнали до військової частини, і лише після втручання знайомих наступного дня її перевірили митники і пропустили. Я цього не розумію. Хоча мені доводять, що в Україні є певні бізнес-групи, яким невигідно, аби до вас привозили промислові товари та продукти харчування».

Сергій Тарасюк, директор приватного інвестиційного фонду «West Capital Investment Group» (м. Луцьк):
«Сьогодні ми мусимо розробляти нову стратегію розвитку України як держави. Також ми не маємо права співпрацювати з державою, де діє путінський режим. У Росії немає жодного виробництва, яке б було інноваційним чи технологічним. Великі фінансові проблеми зараз переживають також Європейський Союз і США. Тому отримують шанс Україна та Польща. Зараз ми повинні працювати над формою економічних відносин, під час яких утворився б пояс від прибалтійських країн через Польщу, Україну й аж до Туреччини, де використовували б нові технології, інноваційність. Особливо ефективною бачу роботу в екологічних, енергетичних програмах, сільському господарстві. 81 млрд євро зараз виділено Євросоюзом для розвитку регіональних програм, що потрібно використати для нашого спільного прогресу».

Сергій Сєріков, власник торгівельної фірми «О-дисконт» (перевів свій бізнес із окупованого Донецька до Києва):
«Хочу диверсифікувати свій бізнес. Справа, яку я будував 20 років, раптово обвалилася в одну мить, коли розпочалася війна на сході України. Тому бачу перспективу розвитку свого бізнесу, коли частину його перенесу в Європу, а частину лишу в Україні. Саме Польщу розглядаю як країну, де використаю свій потенціал. У Познані вже п’ять років навчається моя донька. Там маю багато партнерів, які сприймають українців позитивно. За весь період своєї діяльності я ні на кого не розраховував і допомоги не отримував. Завдяки цій конференції одержав більше інформації, яка стане в пригоді».

Двічі учасники конференції мали можливість провести знайомства та вступні переговори із потенційними партнерами у форматі «В2В», коли можна було віч-на-віч обговорити найважливіші бізнес-проблеми із зацікавленою стороною. Експерти з консалтингово-юридичних фірм проводили консультації щодо правових форм інвестування українських підприємців у Польщі, розповіли про особливості економічного, податкового й митного законодавства.

Особливо цікавими та динамічними видалися виїзні навчальні зустрічі українських підприємців до фірм Люблінщини. Польські бізнесмени в галузі машинобудування, сільського господарства, продуктів харчування, легкої промисловості поділилися досвідом розвитку бізнесу, провівши екскурсії на власних підприємствах.

Віктор ЯРУЧИК