Минає два роки, відколи Росія розпочала кампанію щодо анексії Криму. 20 лютого в центрі Луцька представники кримськотатарського населення організували мітинг пам’яті про ті події, а згодом у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася зустріч, на якій обговорили ситуацію на півострові та становище кримських татар.    

Учасники мітингу зібралися для того, щоб пригадати жахливі події дворічної давнини, коли окупували Крим, та висловити свій протест проти анексії. Прозвучало багато сподівань, що незабаром півострів знову стане частиною України. Також кримські татари, зокрема керівник ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов, розповіли про утиски представників своєї національності в Криму, які чинить окупаційна влада. Там щодня проводяться обшуки в домівках, організаціях, відбуваються затримання, викрадення людей, навіть вбивства, не говорячи вже про заборону Меджлісу та в’їзду до Криму кримськотатарських лідерів. Існує загроза й для всього проукраїнського населення півострова, яке фактично опинилося в повній ізоляції. У свою чергу Енвер Бекіров із ГО «Крим SOS» висловив занепокоєння тим, що на фоні подій у Сирії, проблеми міжнародного тероризму, ситуації на сході України питання Криму відійшло на другий план. Проте, на думку кримських татар, потрібно говорити про Крим, проводити різноманітні заходи, привертати увагу міжнародної спільноти, сприяти введенню ще більшої кількості санкцій для Росії.

Опісля всі охочі мали можливість відвідати зустріч у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва, на якій Енвер Бекіров детальніше розказав про ситуацію в Криму. Він поділився роздумами про те, що хвиля обшуків у родинах кримських татар відбувається за відпрацьованою технологією і що окупаційна влада робить усе для того, щоб кримськотатарське населення асоціювалося виключно з терористами. «Проте кримські татари ніколи не були екстремістами. Зараз близько 2 тис. кримських татар проживають лише у Львові. Ми жодного разу не вимагали особливого ставлення до себе, адже розуміємо, що перебуваємо в цьому суспільстві в статусі гостей», – зазначив громадський діяч. Він повідомив, що у Львові вдалося відкрити ісламський культурний центр, а також додав, що кримські татари, які зараз знаходяться у Львові, не вимагають відкрити там мечеть, хоча це для них дуже важливо:  «Як сказав мій знайомий, мечеть – там, де я живу, там, де я виховую своїх дітей, моя віра – це моя мечеть».

Протягом зустрічі Енвер Бекіров поділився своїми міркуваннями щодо майбутнього Росії: «Люди чекають, коли рухне імперія. Це стосується населення Татарстану, Башкирії, Чувашії, Чечні та ін. Коли імперія рухне, то виникнуть не менше 15-ти незалежних держав. Всередині кожної – сильна опозиція, яка вичікує свого шансу. Досі лише на страхові Путін тримає владу, але процеси руйнації вже почалися, що можна простежити на прикладі реакції людей на «Ніч довгих ковшів» (9 лютого 2016 р.). Найпотужніша армія, найсильніші санкції не впливові в тоталітарному режимі, коли гинуть люди».

Дійшла мова й до блокади Криму та проблеми співжиття кримських татар із мешканцями окупованого півострова: «Кожного разу, коли гасне світло, лунають прокляття в сторону кримських татар. Це впливає на побутовий рівень терпимості один до одного. Із початком блокади всі звинувачення адресують кримськотатарському населенню. Але блокада Криму таки потрібна, і вона вже дала перші результати: ми не торгуємо з окупантом та не провокуємо корупцію на кордоні», – сказав Енвер Бекіров.

Представник ГО «Крим SOS» поділився й тим, що все ж таки маніпуляційні технології мають значний вплив на населення Криму: «Я не можу сказати, що більшість хоче повернення до України, це не так. По-іншому жителі Криму стануть думати тільки тоді, коли Україна зробить певні кроки вперед у розвитку, нарешті подолає корупцію та ін.» Енвер Бекіров переконаний, що в сьогоднішній ситуації в значній мірі винна й українська влада, яка не помічала проросійських рухів у Криму, а всю увагу приділяла кримським татарам, які нібито хотіли відокремитися й поглядали в бік Туреччини: «Українська влада, особливо в період правління Партії регіонів, не сприяла кримськотатарському населенню в розвитку культури, освіти (не було відкрито жодної державної кримськотатарської школи), не допомагала матеріально… При цьому російська присутність у Криму була завжди. Я виріс в українському місті в Криму, в центрі якого всі ці 23 роки висів банер, що і зараз там знаходиться: «Навеки с Россией, навеки с русским народом!»

Енвер Бекіров розповів і про діяльність організації «Крим SOS», яка була створена з перших днів окупації півострова, спочатку як інформаційний ресурс у Facebook. Ініціативу вдалося розвинути завдяки зусиллям Аліма Алієва (зараз очолює організацію у всій країні), Таміли Ташевої та Севгіль Мусаєвої-Боровик (нині головний редактор «Української правди»). Ресурс виник із необхідності отримання достовірної інформації про ситуацію в Криму, коли почали наростати проросійські рухи, було захоплено військові частини, траплялися випадки насильства й люди стали виїжджати з території півострова.

На сьогодні організація має три осередки: в Києві, Херсоні та Львові. Одна з найважливіших місій організації – робота з внутрішньо переміщеними особами, з переселенцями з Луганська та Донецька також. «Крим SOS» впроваджує й різні гуманітарні програми, надає юридичну підтримку переселенцям, проводить культурні заходи. Детально про діяльність організації, її різноманітні проекти можна ознайомитися на сайті: http://krymsos.com/. На Інтернет-сторінці доступна й інформація про сфабриковані справи, випадки тиску окупаційної влади на ЗМІ, зниклих безвісти, вбитих, невинно засуджених й ув’язнених осіб.

Також на зустрічі було презентовано новий проект ГО «Крим SOS» – інтерактивну мапу, яка дає змогу відслідковувати, що коїть загарбник у Криму. Цей проект розрахований не лише на українську аудиторію, а й на закордонну, адже ресурс доступний і англійською мовою. «Із моменту окупації Росією ситуація з правами людини в Криму істотно погіршилася. З лютого 2014 р. влада Криму почала масштабний наступ на права і свободи людини… Окупаційний режим заохочує масові порушення, включаючи викрадення, незаконні затримання та насильство над кримськими татарами, активістами, журналістами та іншими особами...» – зазначено на сторінці ресурсу. Зараз на карті відображено 217 випадків порушення прав людини в Криму. Карта доступна за посиланням: http://crimeamap.krymsos.com/ru/map.html.

Організатори також представили своєрідну «виставку насильства» – фото кримських татар, українців, росіян, представників інших національностей, які не підтримали окупацію, анексію Криму Росією та змушені були дорого за це заплатити: хтось своїм життям, хтось своєю свободою, а хтось взагалі зник безвісти… Серед усіх інших було й фото Ахтема Чийгози, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, який зараз перебуває за ґратами.

На завершення присутнім запропонували до перегляду документальний фільм Костянтина Бородіна, Сергія Пільгуя та Юрія Шуліпи «Анатомія анексії».

Ольга ШЕРШЕНЬ