Грехута у Луцьку
Статті

5 років тому нас залишила велика Людина, котра дарувала нам музику і поезію – Марек Грехута. Вже після першого свого виступу він продемонстрував, що ми маємо справу із новою літерою польського музичного алфавіту, яка завжди символізуватиме нам делікатний музичний простір та поезію, чуттєвість та добірне слово. Упродовж багатьох років він змінював нас і додавав щось таке, чого так бракує у щораз швидшому та більш запаморочливому темпі життя – давав нам час на роздуми.

Що спільного між Краковом, Холмом, Хрубешовом та Луцьком? Відповідь – коротка: їх об’єднав Грехута. Молодь із Хрубешова та Холма, котра займається аматорським співом, а також уже знані музиканти («Angela Gabor Trio» із Сянока) 17 грудня у Палаці культури міста Луцька наблизили нам мистецьку атмосферу краківської «Пивниці під Баранами». Кожен творив по-своєму, відповідно до власної внутрішньої конституції. Перед виступом ми запитали музикантів та організаторів заходу: «Чому Грехута?». Кожен відповідав по-своєму.
«Він є не лише поляком, нашим рідним композитором, артистом, вокалістом, а також походить із наших сторін – багато років провів у Замості. Пов’язаний із нами корінням. Його музика базується на інтерпретації та на переказі текстів. Як правило, вона торкається тих людей, котрі потребують глибшого сприйняття мистецтва. Тому його музика продовжує бути живою. Незважаючи на те, що Марка Грехути вже кілька років немає, його пісні слухають і їх по-новому відкривають чергові покоління – не лише його сучасники, а й діти та внуки тих людей», – розповів Кшиштоф Гумєла, котрий займається музичною обробкою у Ансамблі пісні й танцю Хрубешівської землі.
Молоді артистки Оля Шеляг, Маґда Харкєвіч, Домініка Хвицінська говорили, що у них вдома часто слухають пісні Марека Грехути, це переходить від покоління до покоління. На їхню думку, сьогодні не надається особливого значення змісту тексту, швидше звертають увагу на те, щоб він був простим. У свою чергу, тексти Грехути несуть у собі певну вартість, саме це їм подобається.
– Творчість Грехути є надзвичайно знаменною. Вона припадає на період, коли я входив у доросле життя, а його твори забавляли нас, пробуджували багато рефлексій, – пояснював заступник голови Холмського відділення Товариства «Польська спільнота» Чеслав Шабала. – Це не легка музика, однак вона із серйозним сенсом, роздумами, розважаннями над усім, що нас оточувало у ті часи. Його розсудливість і поміркованість в усьому, а одночасно вміння нагромаджувати емоційний багаж у творах, давали нам інші уявлення, пробуджували рефлексії, сентименти, ностальгію, роздуми і дії. Грехута зумів пронести у своїй творчості багато цінностей, що стало найголовнішим.
Консул Генерального консульства РП у Луцьку Кшиштоф Савіцький, один із організаторів концерту, зазначив: «Коли я навчався у Люблінському католицькому університеті, то до нас дуже часто приїжджала «Anawa» (група, заснована Мареком Грехутою та Яном Павлюскєвичем). Вони грали у залах, де ми вивчали феноменологію, літературу, і це було прекрасно. Грехута – один із тих, хто допоміг мені збудувати у собі цілу методологію світосприйняття».
На думку Ґражини Темпоровіч, художнього керівника, хореографа Ансамблю пісні й танцю Хрубешівської землі, пісні Грехути не зникають, а надовго відкладаються у пам’яті і в певні життєві моменти їх слухаєш із задоволенням.
– Грехуту слухають у різному віці й нинішня молодь – найкращий доказ цього. Пісні не втрачають актуальності, це не хіти одного сезону, вони мандрують від покоління до покоління, – говорить Ґражина Темпоровіч. – Творець, завдяки своїй творчості, залишається у пам’яті назавжди. А через таку творчість, яка належить Марекові Грехуті, його смерть неможлива.


Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026