104 роки пані Феліції
Статті

У неї вдома розмовляють польською та підтримують польські традиції. 104-річна Феліція Блашкевич із Віленщини вже близько 15 років живе в Рівному.

Феліція Блашкевич (дівоче прізвище – Шишло) народилася 20 червня 1912 р. у Ризі. Була найменшою дитиною в родині Фабіяна й Аполонії Шишло. Мала сестру Зофію, братів Фабіяна й Едварда. Сьогодні їх, на жаль, уже нема серед живих. Батьків пані Феліція втратила ще під час Першої світової війни, коли їй було всього три роки.

Осиротілі діти підростали у прийомних сім’ях. Феліцію та Фабіяна взяли до себе бездітні Вероніка і Францішек Кулевичі. Фабіян невдовзі потрапив до Львова, де служив у Війську Польському. Він загинув у перші дні вересневої кампанії 1939 р. Брат Едвард виховувався в сім’ї дядька, батькового брата. Після Другої світової війни жив у Вроцлаві. Феліція, яка мешкала на Віленщині, довго з ним не бачилась. Брат із сестрою зустрілися лише через 20 років. Найстарша з дітей, Зофія, жила в Білорусі.

Вероніка і Францішек Кулевичі мали велике господарство – 17 га землі, вдома завжди було багато роботи, тож Феліція вміла робити все. Напередодні Другої світової війни вийшла заміж за офіцера Війська Польського Анджея Блашкевича. Важкого воєнного 1941 р. народила донечку Марію, яка незабаром померла через запалення легень. У 1942 р. народився син Юзеф, у 1945 р. – Гжегож, а в 1947 р. на світ з’явилася дочка Ірена.

Після війни сім’я Блашкевичів жила в литовському місті Пабраде. Феліція Блашкевич була медсестрою, а її чоловік працював у магазині (помер у 1970 р.). Син Юзеф був військовим лікарем, тож часто переїжджав. Працював у Лузі (Росія), Ашхабаді (Туркменістан), у Німеччині, далі перевівся до Вільнюса, а наприкінці життя проживав у Пабраде (помер у 1999 р.). Гжегож був інженером, жив і працював у Петербурзі (помер у 2010 р.). Ірена була дружиною військового, виїхала з ним до Німеччини, а потім в Україну. Спочатку вони мешкали в Чернівцях, пізніше переїхали до Рівного. Так, як і мама, пані Ірена працювала медсестрою. Після смерті брата, з яким проживала мама, забрала її до себе, до Рівного.

Опікуни Феліції Блашкевич були людьми дуже набожними. Вона теж завжди ходила в костел, співала там у хорі, а після виходу на пенсію працювала господинею в домі священика. Під час відвідин дочки в Рівному, а приїжджала до неї щороку на кілька зимових місяців, коли костелу ще не віддали парафіянам, відвідувала православну церкву. «Я йду до Бога», – пояснювала вона. Після того, як католикам віддали костел, під час перебування в Рівному ходила вже до цього храму і навіть допомагала його впорядковувати. І сьогодні в житті її підтримує молитва.

У їхньому домі дотримуються польських традицій. «На Святвечір вдома завжди ставили ялинку, робили вігілійні слішки – така була кутя на Віленщині, молилися й ділилися оплатком. Після святкової вечері діти прикрашали ялинку, а батьки йшли до костелу. На Різдво до дітей завжди приходив Святий Миколай», – згадує дочка Ірена Попова, діти і внуки якої теж продовжують традиції. «В нашій родині завжди розмовляли польською. Іншої мови вдома не використовуємо, лише польську», – розповідає пані Ірена й додає, що російську мама вивчила лише тоді, коли діти пішли в школу.

Тепер Феліцією Блашкевич опікується дочка Ірена. Регулярно її відвідує хтось із костелу. Перед Різдвом Генеральне консульство РП у Луцьку передало пані Феліції святкові подарунки. Члени товариства «Волинський мотоциклетний рейд» під час візиту на Волинь наприкінці 2016 р. також передали найстаршій польці в Рівному кресові подарунки.

Наталія ДЕНИСЮК, Ярослав КОВАЛЬЧУК
Фото: Ярослав КОВАЛЬЧУК

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026