У рамках проекту «Відповідальність за пам’ять» у Рівному створено віртуальну карту об’єктів історико-культурної спадщини періоду 1918–1939 рр. – «Полікультурне Рівне».

Проект «Відповідальність за пам’ять» реалізує громадська організація «Мнемоніка» за кошти Фонду Рози Люксембург із залученням зусиль місцевих краєзнавців (про подробиці такої співпраці, зокрема, також йдеться в інтерв’ю з краєзнавцем Андрієм Климчуком).

Особливістю мапи «Полікультурне Рівне» є те, що вона стосується часів Другої Речі Посполитої та функціонування відповідних адміністративних повітових і магістратських установ, а також громадських, культурних, освітніх закладів, створених коштом єврейської, польської та української громад міста.

Крім того, відроджуючи пам’ять про минуле міста, карта спрямована на зацікавлення рівнян довідуватись більше про особливості життя в поліетнічному довоєнному місті, про добросусідські відносини, що панували між його мешканцями.

Варто відзначити, що станом на 1939 р. переважну більшість мешканців міста становили представники єврейської громади. Проте в умовах війни та Голокосту практично все єврейське населення міста вбили, а в результаті масових вимушених міграцій більшості жителів пам’ять про довоєнну полікультурну атмосферу міста було втрачено остаточно.

Хоча сліди давніх вулиць міжвоєнного періоду залишились у топоніміці сучасного Рівного (наприклад, збереглися вулиці Юліуша Словацького, Адама Міцкевича, Миколая Коперника, Тараса Шевченка, Литовська, Кавказька та ін.), проте розроблена віртуальна карта допоможе усім зацікавленим зазирнути глибше в минуле та довідатись, які історії приховуються за фасадами та фундаментами будівель у різних районах міста.

У роки радянської влади місто докорінно трансформовувалося, збільшуючись демографічно та географічно, залучаючи терени сусідніх сіл. Проте системного аналітичного порівняння таких змін у міському просторі для широкого загалу так і не було проведено.

У роки незалежності України багато культових споруд повернули релігійним громадам міста, а різні адміністративні установи успадкували приміщення інституцій подібного призначення з часів Другої Речі Посполитої (головпоштамт, відділення НБУ тощо), проте на основі віртуальної інтерактивної карти можна довідатись значно більше: не лише про локалізацію та призначення багатьох пам’яток архітектурно-культурної спадщини, а й про поетапність забудови об’єктів, порівнюючи їхні фото з різних років.

У контексті суттєвого трансформування міста із середини ХХ ст. на потребі удосконалення та доопрацювання віртуальної карти наголошує й ініціатор проекту, професор Максим Гон, зазначаючи, що «докорінна зміна назв вулиць, символів та смислів зумовлює потребу в розширенні такої карти та створенні відповідних мап не лише польського, а й радянського та українського періодів». Та й власне, нещодавні нововведення в системі міської топоніміки у зв’язку з процесами декомунізації однозначно цьому сприяють та актуалізують такі завдання.

Потрібно додати, що традицію популяризації міської архітектурно-культурної спадщини підхоплює та розвиває також управління культури і туризму виконкому Рівненської міської ради. Так, у рамках проекту «Від мамонтів до Рівного» стартував збір інформації про історичні місця, об’єкти археології Рівного (вулиці, будинки, де жили відомі люди, або просто старі споруди, пов’язані з певною епохою, зруйновані місця, які колись відігравали важливу роль у житті міста), теж розпочато створення бази даних і сайту, де зберігатиметься зібрана інформація.

Потрібно ще нагадати, що, до прикладу, копію справжньої автентичної карти Рівного станом на 1938 р. для порівняння з сучасною мапою міста можна переглянути в загальному доступі на сторінці Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

Маємо надію, що активний пошук нових даних про історію Рівного сприятиме збільшенню туристичної привабливості цього прекрасного українського міста.

Віталій ЛЕСНЯК,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури

Віртуальна карта Рівного – «Полікультурне Рівне»
Фото з екрану: mnemonika.org.ua

Мапа Рівного станом на 1938 р.
Фото з екрану: lvivcenter.org