Проект «Сприяння впровадженню новітніх технологій переробки молока у Волинській та Рівненській областях шляхом ознайомлення з кращими польськими практиками» представили в Луцьку 27 червня.
Віце-консул Генерального консульства РП у Луцьку Марек Запур зауважив, що назва проекту не зовсім точна, адже технології переробки молока, яких навчатимуть польські та українські експерти місцевих фермерів, не нові; «вони нараховують сотні років».
Як розповіла керівниця проекту Ельвіра Яцута, програму, яка отримала фінансову підтримку від Міністерства закордонних справ Польщі в рамках «Польської допомоги», розробили завдяки співпраці ВОГО «Фонд місцевого розвитку» та фундації «Європейська академія самоврядування». Ініціативу підтримує також Генеральне консульство РП у Луцьку.
«Місцевих виробників ознайомлюватимуть із технологіями переробки молока, впровадження яких не вимагає значних інвестицій. Ці технології можуть використовувати малі ферми, підприємства чи кооперативи», – зазначила Ельвіра Яцута та додала, що програма покликана допомогти фермерам пристосуватися до запровадження європейських вимог щодо якості молока.
Проект стартує вже в липні з відбору учасників і триватиме до грудня 2018 р. Ініціатива передбачає проведення найкращими практиками у сфері переробки молока з України та Польщі тренінгів на місцях, навчальні візити фермерів із Волині та Рівненщини до підприємств обох країн, зустрічі з польськими експертами, підготовку посібника про впровадження технологій переробки молочної сировини та створення сироварень, а також заключне обговорення досягнутих результатів.
«Окрім того, фермерів вчитимуть шукати потенційних партнерів і маркетингу, аби вони могли виходити на ринок і конкурувати з великими фірмами», – наголосила Ельвіра Яцута. Як зауважив Марек Запур, навчання технологій маркетингу особливо важливе з огляду на те, що малі господарства, які виготовляють, наприклад, сири, програють великим підприємствам, котрі випускають продукти під відомими торговими марками, які легко відшукати на полицях супермаркетів. «Звичайно, постійно збільшується кількість осіб, які хочуть купувати унікальний, екологічно чистий та смачний сир. Я сподіваюся, що під час навчання ми не тільки поділимося досвідом, а й зможемо подолати бюрократичні бар’єри, аби представити майбутню продукцію на ринку… І на наступній зустрічі ми вже дегустуватимемо сири», – висловив переконання Марек Запур.
Детально про розвиток молочної галузі в Польщі розказав голова Фундації Європейської академії самоврядування Анджей Страва. Він зазначив, що польське молочарство зазнало кардинальних змін із моменту вступу країни до Європейського Союзу (із 2004 р.).
«Ми зіткнулися з тим, що молочна продукція повинна була відповідати строгим критеріям ЄС. Цей період становлення сучасної молочної галузі не був для Польщі легким, місцеві господарі часто змушені були продавати своїх корів. Однак нам вдалося побороти труднощі, зокрема за підтримки уряду та завдяки фінансуванню Європейського Союзу», – сказав Анджей Страва. Він підкреслив, що на розвиток молочарства в Польщі вплинуло створення корпорацій за участю місцевих фермерів – фактично мова йде про централізація молочного господарства.
Як приклад вдалого реформування Анджей Страва назвав невелике містечко Корицін, що на Підляшші. «Це була місцевість із економічним застоєм. Уже у 2012 р. там зареєстрували виробництво сиру. І тепер цей коричинський сир популярний у всій країні, а його стартова ціна зросла з 15 до 35 злотих. А в Любліні цей сир продають уже за 60 злотих. Загалом зараз у Польщі нараховують сім видів сирів, які можуть виготовляти домашні господарства. У цілому ж реорганізація молочної галузі ще триває. Зараз ми розглядаємо не тільки можливість переробки коров’ячого молока. Акцент ставимо на розведенні стад вівць, ослиць і кіз», – зауважив голова фундації. За його словами, спільний польсько-український проект передбачає ознайомлення фермерів Волинської та Рівненської областей з інформацією та практичним досвідом поляків, аби в майбутньому вдалося розвинути економічний потенціал регіону.
Своєю чергою, волинські фермери поділилися, що сьогодні селянину просто економічно невигідно тримати корову, навіть для власних потреб. Головними труднощами, з якими доводиться стикатися в діяльності, виробники назвали пошук якісної сировини та реалізацію вже готової продукції.
Ольга ШЕРШЕНЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«НА НАСТУПНИЙ РІК ЗАПРОШУЄМО НА МАЛИНУ»: НА ВОЛИНІ РОЗПОЧАЛИ МАЛИНОВИЙ ПРОЕКТ
