На яку музику поляки кажуть «котяча», як називають людину, позбавлену слуху, і з ким мають щось на пеньку?
Вислови в польській мові, як і в інших мовах світу, поєднуються один з одним, утворюючи фразеологічні сполучення. І як це зазвичай буває зі зв’язками і у зв’язках, частина з них має досить вільний і невимушений характер, міняє партнерів за власним або чиїмсь «бо так мені хочеться». Отож, сукня може бути в горошок, тобто в кружечок, а штани в «зуб собаки», тобто у дрібну специфічну клітинку. Або навпаки – штани в горошок, а сукня в клітинку. Ані одному, ані другому елементу гардеробу це аж ніяк не перешкоджає, решта залишається тільки питанням особистих уподобань і гарного смаку. А як усім відомо, про останні не сперечаються.
Однак серед тих словесних мар’яжів, які щомиті розпадаються, ми без труднощів знайдемо такі, які тільки в певній комбінації утворюють міцне, єдине й неповторне сполучення, сенс якого часом захоплює, вражає і навіть приголомшує.
Ось кілька прикладів на гарний початок, може, колись вони виявляться надзвичайно потрібними, аби висловити власні думки та емоції або зрозуміти іншу людину:
– rzut beretem (дослівно українською – кидок беретом) – стосується відстані й означає недалеко;
– kocia muzyka (котяча музика) – так говорять про дуже погану музику, яку неможливо витримати;
– mieć dębowe ucho (мати дубове вухо) – стосується людини, позбавленої слуху, якій, мабуть, котяча музика не заважає. Ще про таку людину можна сказати, що słoń mu na ucho nadepnął (слон йому на вухо наступив);
– mieć z kimś na pieńku (мати з кимось на пеньку) – перебувати з кимось у конфлікті, мати до когось претензії (цього, звісно, нікому не бажаємо);
– być w siódmym niebie (бути на сьомому небі) – цього, у свою чергу, ми прагнемо завжди, адже це означає чудове самопочуття й повноту щастя.
Ciąg dalszy nastąpi (далі буде), тобто ми продовжимо ознайомлювати Вас із польськими фразеологізмами.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька та Ковеля організацією ORPEG