Сюди нас привела пам’ять
Статті

Протягом двох днів, 10 та 11 липня, у Волинській та Рівненській областях вшановували 78-му річницю трагічних подій на Волині. В жалобних месах на цвинтарі в Гуті та в луцькому кафедральному соборі брала участь Малгожата Госєвська, віцеспікерка польського Сейму.

«Цю месу ми відправляємо за всіх жертв людської ненависті на Волині під час Другої світової війни. Просимо Бога, щоби серця всіх людей були звільнені від будь-якої ненависті, упереджень та образ, щоби Бог наповнив наші серця миром та любов’ю», – сказав єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії, розпочавши поминальне богослужіння в Гуті (Рівненський район, до реформи 2020 р. – Костопільський район, колишня назва села – Гута Степанська).

Патроном поминальних заходів єпископ обрав отця Фаустина Лісіцького – священника з Житомира, який у 30-х рр. був настоятелем костелу в Степані, а в 1943 р. разом із парафіянами евакуювався до Гути. У 1946 р. його арештував НКВС і засудив до 10 років таборів, після чого він до кінця життя відправляв лише підпільні меси. Він служив вірянам навіть тоді, коли був тяжко хворим. Помер та похований на цвинтарі в Житомирі.

Месу разом із єпископом Віталієм Скомаровським провели єпископ-помічник Мукачівської дієцезії РКЦ в Україні Микола Лучок та католицьке духовенство. Після цього архімандрит Іларіон (Клебан), благочинний Костопільського району УПЦ, разом із настоятелем місцевої Свято-Преображенської церкви, отцем Миколою Галухою та хором помолився за померлих.

Huta missa 27

Huta missa 29

У заходах, що відбувалися в Гуті, взяли участь віцеспікерка Сейму Малгожата Госєвська, Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк разом із працівниками дипустанови, член правління Польського національного фонду Цезарій Юркевич, голова Міжнародного фонду солідарності Рафал Дзєнцьоловський, члени товариства «Волинський мотоциклетний рейд», учасники Волинського мотопробігу, харцери із загону «Волинь», поляки з усієї Волині та жителі Гути. Українську владу представляли заступник голови Рівненської облдержадміністрації Сергій Гемберг, голова Рівненської райдержадміністрації Олександр Коваль та староста Гути Наталія Корева.

Huta missa 18

Huta missa 1

Huta missa 24

Що тебе сюди привело?

«Тут так спокійно й тихо. Навіть Боже провидіння потурбувалося, щоб у таку спеку ми були в холодку. Але нас тут збирає дуже болісна пам’ять, дуже болючі події. Чому ми тут зібралися? Запитання до кожного: «Що тебе сюди привело, брате, сестро?», – зазначив єпископ Микола Лучок. Згадуючи про свій багатокультурний досвід, накопичений під час служіння в різних країнах та регіонах України, він говорив про необхідність зцілення минулих ран, звільнення від усякої брехні та життя в правді.

Huta missa 21

«До Гути нас привела пам’ять про жертв, потреба помолитися і віддати шану місцю боротьби, а нерідко й смерті, закликати до правди, виявити нашу національну єдність і солідарність, запевнити, що ми бережемо пам’ять про поляків», – сказала Малгожата Госєвська.

Huta missa 32

Під час виступу віцеспікерка розповіла про польсько-українську співпрацю, польську підтримку України в її прагненнях вступу до ЄС чи НАТО та допомогу в ситуації фактичної агресії Росії: «Важко було б назвати державу, яка більше ідентифікувала би себе з українським питанням, ніж Польща. Беручи все це до уваги, особливо переплетену спільну долю, ставлю під сумнів заклик залишити історію історикам, адже історія – це сьогодення, тільки трохи раніше, те, що відбулося недавно. Вона жива і стосується всіх нас. Волинська трагедія сталася нещодавно як на історичні мірки. Вона залишила по собі глибокі сліди і вплинула на життя багатьох людей. Тож ми передаємо слово історикам, але не хочемо цим обмежуватися. Ми прагнемо взяти частину історії на себе та подивитися, що вона нам говорить, на що вказує і про що нагадує. Ось чому ми сьогодні тут, на цій зустрічі, на богослужінні, присвяченому долі цієї землі та людей, які колись тут жили. Ми вважаємо, що лише на міцному фундаменті, яким є пам’ять та правда, можна будувати добрі відносини між народами та державами».

Малгожата Госєвська зазначила: «Сьогодні ми виконуємо почесну місію хранителів пам’яті». Вона наголосила, що поляки, які були присутні на церемонії, пам’ятають не лише про жертв, а й про праведників-українців, як-от Петро Базелюк із Бутейок, які рятували своїх сусідів.

«Ми також пам’ятаємо про тих, хто відновлював пам’ять про ці трагічні події і досі продовжує це робити. Мені шкода, що одного з них тут немає», – сказала віцеспікерка, маючи на увазі Януша Горошкевича, якому українська влада заборонила в’їзд в Україну на кілька років.

Свою промову вона закінчила словами Святого Йоана Павла ІІ, сказаними у 2001 р. у Львові: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що об’єднує, ніж те, що ділить, щоб разом будувати майбутнє».

Януш Горошкевич, згаданий Малгожатою Госєвською, не маючи можливості приїхати на рідні землі, надіслав учасникам заходу листа. Фрагменти з нього зачитав Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький, який спочатку наголосив: «На жаль, унаслідок незрозумілого та несприятливого рішення української влади Януш Горошкевич протягом кількох років не може приїхати до України, з якою він так тісно пов’язаний і порозуміння з якою роками будує».

Huta missa 36

Заборону в’їзду Янушу Горошкевичу, який протягом тривалого часу разом із місцевими українцями встановлював хрести там, де колись були польські села, кладовища та церкви, прокоментувала нашій редакції віцеспікерка польського Сейму. «Я не розумію таких рішень української влади, тим більше, що пан Януш – це людина, яка багато зробила саме для примирення, а не для ятріння ран. Нещодавно я розмовляла з віцеспікером Верховної Ради про те, щоб українська сторона нарешті вирішила це питання. Думала, можливо, нам вдасться зустрітися біля цього хреста. Але кроків у взаєминах між Польщею та Україною, яких я не розумію, набагато більше: різні провокації з обох сторін, спроби загострити відносини, які чинять і середовища, неприхильні до поляків в Україні, і сили, неприхильні до українців у Польщі. Всюди бачимо спроби роз’ятрити рани. Це не сприяє взаєминам між нами, але їх потрібно будувати роками, і власне це я й намагаюся робити».

«Ніколи знову – такі слова хочеться сказати, щоб не повторювалися трагедії. Ми спадкоємці важкої пам’яті, але наші серця ми маємо наповнювати любов’ю і добром. Сьогодні ми тут, щоб поклонитися і згадати душі тих, хто невинно поліг, а також щоб помолитися за майбутнє наших держав», – зазначив заступник голови Рівненської облдержадміністрації Сергій Гемберг.

Huta missa 33

Слово взяла й новообрана староста Гути Наталія Корева, яка подякувала всім за приїзд до села. Посол Бартош Ціхоцький подякував сільській, районній та обласній владі за допомогу в підготовці пам’ятних заходів та прибирання цвинтаря. Кладовище в Гуті, як і кожне місце пам’яті, вимагає щорічного догляду, адже воно інтенсивно заростає. Раніше впорядкування організовував Януш Горошкевич разом із місцевими жителями, торік та кілька разів цього року сюди приїжджали харцери з Костополя та Здолбунова, перед богослужінням було ще одне прибирання – цього разу, як сказала Наталія Корева, за роботу знову взялися місцеві жителі.

Молитва в Луцьку

11 липня меса за померлих відбулася також у кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла. Богослужіння провів єпископ-помічник Мукачівської дієцезії Микола Лучок. Разом із польською делегацією в ній взяли участь представники місцевих органів влади.

Luck missa 9

«Коли ми вшановуємо річниці цих подій, згадуємо останню хресну дорогу наших братів і сестер, які трагічно загинули. Про це нагадують хрести в нашому соборі. Але наш погляд спрямований далі. Очима віри й духу ми сягаємо далі, розуміючи, що це ще не кінець, що їхні душі в руках Бога. Тому наша молитва сповнена надії», – сказав владика Віталій Скомаровський.

Єпископ Микола Лучок говорив про зло, добро і прощення: «Прощення – це велика сила, яку нам дав Ісус Христос. Прощення не означає, що кривди не було, воно не є мовчазною згодою на кривду і зло. Зло – це зло. Його потрібно назвати своїм іменем».

«Молімося за мир в Україні (…), за нас, які тепер живемо на землі, позначені стражданням, упередженням та ненавистю, щоб наш спільний шлях ґрунтувався на правді, взаєморозумінні та почуттях братерства», – прозвучало з кафедрального амвона.

Подорож Волинню

Під час кількаденного візиту в Україну віцеспікерка Сейму Малгожата Госєвська відвідала місця, де жили й гинули поляки, та поклала квіти до встановлених там хрестів. Під час перебування на Волині вона зустрічалася з представниками влади та місцевими жителями.

«Ми молимося, розмовляємо з людьми, готуємо масштабний проєкт, який реалізуємо найближчими роками, щоб молодь навчила нас говорити між собою та будувати відносини», – підкреслила віцеспікерка.

Під час візиту на Волинь Малгожата Госєвська в супроводі польських дипломатів на чолі з Послом РП в Україні Бартошем Ціхоцьким відвідала, зокрема, Кисилин, Кузьмівку (колишня Казимирка), Березне, Яринівку, Немілю, Мочулянку, Сівки та Сарни.

Huta missa 19

Huta missa 20

Huta missa 22

Huta missa 23

Huta missa 25

Huta missa 26

Huta missa 28

Huta missa 30

Huta missa 31

Huta missa 34

Huta missa 35

Luck missa 1

Luck missa 2

Luck missa 3

Luck missa 4

Luck missa 5

Luck missa 6

Luck missa 7

Luck missa 8

Luck missa 10

Luck missa 11

Luck missa 12

Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Анатолій ОЛІХ

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026