Штрихи історії України у вишиваному портреті
Інтерв'ю

Під такою назвою у Волинському краєзнавчому музеї відкрилась ювілейна виставка вишитих робіт Юрія Савки, присвячена 75-річчю автора та 15-річчю його творчої діяльності.

Серед виставлених робіт – вишиті портрети відомих постатей – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Олени Пчілки, В’ячеслава Чорновола, а також маловідомих, наприклад, Івана Савки (дядько автора, який став жертвою сталінського режиму), Іллі Онуфрійчука (історик, який працював у Канаді), Євгена Назарчука (поет та гуморист). Окрім портретів, експонуються також ікони та вишиті рушники. У розмові з нами Юрій Савка розповів про те, як він прийшов до вишивки, яка змінила його життя.

– Як почалась Ваша творча діяльність?

Сталося це випадково. Перед виходом на пенсію я зацікавився самою технікою вишивки, почав шукати орнаменти, вивчати їх. Пізніше відвідував різні виставки, познайомився з цікавими людьми. Але переломним моментом стала виставка Отця Дмитра Блажейовського. Я був шокований, коли побачив його ікони, це був потужний емоційний удар. Саме тоді прийшло розуміння, що вишивати можна не лише орнаменти, що вишивкою можна щось сказати, донести до людей. Ми тоді колективно придбали один альбом з його роботами і почали використовувати його ескізи.

– Коли відбулась Ваша перша виставка?

У 1998 році, вона була присвячена сьомій річниці незалежності України. На ній були виставлені роботи трьох митців: Віктора Попова (вишивальника, були представлені рушники), Івана Бойка (художника, серія «Волинські вітряки») та мої роботи, здебільшого ікони. За місяць до виставки я запропонував створити портрет Чорновола, натомість мені дали фотографію Олександра Юрченка, який був місцевим засновником руху. Можна сказати, що навіть долі у цих людей схожі. Обоє загинули при загадкових обставинах: Юрченко втопився, а Чорновіл потрапив в автокатастрофу. Вважаю, що за допомогою цього портрету я вийшов на новий рівень, тому що зрозумів, що мій шлях це не ікони, а портрети.

Ivan_PavloII

– Яку техніку Ви використовуєте в своїх роботах?

В основному, це хрестик. Хоча, маю навіть свій шов, який назвав «фоновим» - це нерівномірний хрестик 4х1. Ним дуже зручно вишивати фон, фактуру костюму. Також використовую різну товщину ниток, тобто для за штриховки це 1 ниточка, для об’єму може бути 2-4.

Ви мали дуже багато виставок по Україні, яку з них вважаєте найоригінальнішою?

Три роки тому ми з Просвітою їздили до Сколі, де ночували у знайомого лісника. Я прокинувся на сході сонця і, поки всі спали, запропонував господарю виставити мої роботи на дерев’яній стіні. Це якраз була неділя. Він, побачивши міні-виставку, поїхав до священика. По обіді двір був повен людей, які оглядали роботи.

На вишитих Вами портретах дуже різні персонажі. За яким принципом ви обираєте героїв своїх робіт?

Це повинен бути мій герой, я маю його сприймати, а він – відповідати моєму світогляду. Персонаж не повинен бути чужим для мене. Я не вишиваю нинішніх політиків, тому що вони ще можуть наробити багато дурниць. А коли вже людина входить в історію, то намагаюсь популяризувати її. Через те, серед моїх робіт є маловідомі для деяких людей постаті.

– Розкажіть, як був подарований портрет Папі Римському Івану Павлу ІІ?

Коли я дізнався про приїзд Папи Римського, то виникла ідея вишити його портрет. Я довго не міг визначитися з образом, та випадково натрапив на польську листівку, де Іван Павло ІІ був зображений з піднятими догори руками. На ній відчувався зв’язок з сонцем, з космосом і я вирішив вишивати саме з цього фото. Після закінчення роботи я потрапив на аудієнцію до єпископа Маркіяна Трофим'яка, який дуже приязно прийняв мене і пообіцяв передати портрет. Через нього Папа Римський подарував мені срібну вервечку, яка зараз для мене є своєрідною святинею.

Роботи Юрія Савки дуже глибокі, світлі і щирі, як і сам автор. Хочеться побажати, щоб майстер не зупинявся на досягнутому, адже в українській історії є ще багато людей, котрі заслуговують на те, щоб отримати безсмертя у творах Юрія Савки.

Анна ЄКИМЕНКО

 

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
«Отче наш» українською від латвійського композитора. В луцькому костелі відбудеться благодійний концерт
Події
У римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку 29 травня, в неділю, о 16.00 відбудеться благодійний концерт «Попри війну. Віра. Надія. Весна». Виступатиме архієрейський хор луцького православного кафедрального собору Святої Трійці «Оранта».
26 травня 2022
Польські фразеологізми: Точка зору
Статті
Генрі Кіссинджер – досить віковий, адже має вже 98 років (що за прекрасний вік!), дуже заслужений колишній радник із питань національної безпеки і державний секретар Сполучених Штатів Америки за каденцій президентів Річарда Ніксона і Джеральда Форда.
26 травня 2022
Візьміть участь в опитуванні щодо мовної ситуації в середовищі мігрантів з України
Події
Мігрантів з України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 р., просять узяти учать в опитуванні щодо мовної ситуації в їхньому середовищі.
26 травня 2022
Померла Тереза Дуткевич – віцеголова Федерації польських організацій в Україні
Події
Із великим сумом ми сприйняли інформацію про смерть Терези Дуткевич – багаторічної польської діячки в Україні та журналістки.
25 травня 2022
«Підтримка Польщі – неоціненна». До Луцька прибула допомога з Катовіце та Лодзі
Події
Гуманітарна допомога від Польщі не перестає надходити до українських волонтерів. Про останні отримані вантажі розповів Владислав Дорошенко, співкоординатор Єдиного комунікаційного центру в Луцьку.
25 травня 2022
Комунальники впорядкували старий католицький цвинтар у Дубні
Події
Комунальні служби навели лад на старому католицькому кладовищі, що на вулиці Млинівській у Дубні. За гроші, виділені з місцевого бюджету, відремонтували єдиний уцілілий склеп.
24 травня 2022
ABC польської культури: Павел Лозінський – режисер у дорозі
Статті
Павел Лозінський – відомий у Польщі режисер, сценарист і продюсер документальних фільмів. В інтерв’ю для інтернет-радіо «357» на запитання: «Хто ти?» відповів: «Людина в дорозі».
24 травня 2022
Польське товариство навело лад на кладовищах у Любомлі та Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі розпочали цьогорічне впорядкування польських військово-цивільних кладовищ у Любомлі й Римачах.
24 травня 2022