Акція під Арсеналом
Статті

26 березня нинішнього року харцери Товариства польського харцерства в Україні вшанували 68-у річницю найбільш вдалої операції «Сірих шеренг» (конспіраційне харцерство під час ІІ світової війни) – акцію визволення із рук гестапо свого товариша Яна Битнара. В історію ця подія увійшла під назвою Акція під Арсеналом. Перед пам’ятником харцери пригадали головних героїв цього подвигу та подивилися фільм «Акція під Арсеналом».

Польське харцерство, яке інтенсивно розвивалося у час двадцятирічного міжвоєнного періоду, після капітуляції Варшави у вересні 1939 року перейшло у підземелля, продовжуючи свою роботу у нових, конспіраційних умовах окупації. Харцери займалися так званим «малим саботажем» – щоденним підривом німецького життя у Варшаві та підбадьорюванням польських мешканців міста. Така діяльність, наприклад, полягала у: зриванні прапорів зі свастикою; зображенні на стінах символів Воюючої Польщі; розповсюдженні в кінотеатрах, де транслювалися німецькі пропагандистські фільми, спеціального газу; нищенні німецьких таблиць, які з 27 вересня вивішувалися на польських пам’ятках тощо. Найвищі кола харцерів із часом долучилися до Великої диверсії, коли воювали зі зброєю в руках у складі спеціальних відділень «Кедиву» (керівництва диверсії) Армії Крайової. До їхньої діяльності належало: підрив транспортних потягів, що йшли на німецький фронт; звільнення людей із ешелонів, які прямували у концентраційні табори; напад на пости німецької жандармерії; виконання смертельних вироків, згідно наказів підземного суду, над найгрізнішими гітлерівськими чиновниками (замахи).

Акція під Арсеналом не мала рівних під час усієї окупації принаймні з двох причин: по-перше, це був напад серед білого дня у центрі Варшави на німецький конвой, який перевозив в’язнів, катованих у гестапо на Алеях Шуха, до місця ув’язнення «Павяки»; по-друге, це було спонуканням харцерів, котрі детально запланували усю першокласну акцію: в ім’я братерства з другом, над котрим знущалися на Алеях Шуха.

Необхідно пам’ятати, що Кедив не одразу погодився на акцію – до того часу не звільнювали навіть провідних лідерів Армії Крайової. Прохання Тадеуша Завадського («Зоськи») були задоволені, оскільки він був відомий як досконалий тактик.

Командиром операції став Станіслав Бронєвский («Орша»), а мозком і серцем акції, одночасно керівником групи був саме Тадеуш Завадський («Зоська»), найближчий приятель «Рудого». В операції взяло участь 28 харцерів із харцерських Ударних груп, у тому числі Алексій Давідовський («Алек»), щирий друг «Зоськи» і Янки Битнара («Рудого»).

Акція вдалася. Окрім «Рудого» звільнили усіх в’язнів – 25 осіб.

«Рудого» відбито, однак він був настільки закатованим гестапівцями, що загинув 30 березня, як і «Алек», котрий під час операції був поранений у живіт і помер від травм того ж дня, що й «Рудий». Від смертельних ран, отриманих під час операції, також помер Тадеуш Кшижевіч, а Хуберта Лєнка, спійманого в момент акції, розстріляло гестапо. У відповідь на операцію німці наступного дня розстріляли 140 в’язнів у «Павяках».

Тадеуш Завадський загинув через кілька місяців пізніше під час нападу на пост німецької жандармерії у Сєчихах. До кінця війни дійшли лише одинадцять учасників Акції під Арсеналом. Двоє із них були закатовані у казематах Служби безпеки.

Однак ці наслідки не стерли сліду, який залишила сама акція, що підняла моральний дух серед варшав’ян і розійшлася гучним відлунням по окупованій Варшаві.

Про геройство і службу, ідеали, в ім’я яких звільнено «Рудого», розповідає найвідоміша книга часів окупації (видана тоді у конспірації) «Каміння на окопи» Александра Камінського.

Сьогодні – це книжка із обов’язкової програми у польських школах, а її герої «Рудий», «Алек» і «Зоська» – є прикладами польського харцерства і відданої дружби.

jj

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026