13 червня 1985 р. міністри культури країн-членів Ради Європейського Союзу (не плутати з Радою Європи!) прийняли рішення про щорічний вибір «Європейського міста культури», яке протягом року могло б презентувати та пропагувати культуру своєї країни.
У 2000 р. замість «Європейського міста культури» почали вибирати «Європейську столицю культури». Така зміна відбулася у зв’язку з початком реалізації ЄС програми «Культура-2000». Як і раніше, така честь могла випасти лише одному місту на рік. Винятком став, щоправда, 2000 рік – тоді було вибрано аж 9 європейських столиць культури, двома з яких стали міста з країн, що лише очікували на членство в ЄС. Це були чеська Прага та польський Краків.
З 2009 р. функції «Європейської столиці культури» щорічно виконують вже два міста. Одне з них обов’язково мусить бути розташоване на території котроїсь із «старих» країн-членів ЄС, а інше – репрезентувати країну «нового» члена Євросоюзу. У нинішньому році, наприклад, «Європейськими столицями культури» є фінське місто Турку та столиця Естонії Таллінн.
У 2016 р. цю почесну місію виконуватимуть одне іспанське (Сан-Себастіан) та одне польське місто. Останнім, як ми довідалися 21 червня нинішнього року, став Вроцлав. Вибір міст-переможців було виконано міжнародною групою з 13 експертів (7 представників від ЄС і 6 – від Міністерства культури Польщі) під час двоетапного конкурсу.
Початок конкурсу на вибір «Європейської столиці культури» Міністерство культури і національної спадщини Республіки Польща оголосило 9 листопада 2009 р. До першого етапу конкурсу зголосилося 11 польських міст: Білосток, Бидгощ, Ґданьск, Катовіце, Люблін, Лодзь, Познань, Щецин, Торунь, Варшава і Вроцлав. Представники кожного із них приготували програми, які планували реалізувати у разі своєї перемоги. Після оцінки цих програм 13 жовтня 2010 р. експертами було обрано 5 міст-фіналістів конкурсу. Ними стали Ґданьск, Катовіце, Люблін, Варшава та Вроцлав. Кожне з цих міст розробило власну промоційну кампанію, яку проводило у Польщі та за кордоном.
Дуже промовистими були гасла, під якими ці кампанії проводилися. Так, Ґданьск позиціонувався як місто-колиска польської свободи, назвавши свою заяву на звання «Європейської столиці культури» «Культура свободи». Катовіце представляли як «місто садів», прагнучи заперечити стереотип брудного та нудного промислового осередку. Люблін як «місто в діалозі» робив наголос на своєму винятковому географічному розміщенні, прагнучи символізувати відкритість Європейського Союзу на Схід, єдність культурного простору Західної, Центральної та Східної Європи. Варшава, яка брала участь у конкурсі під гаслом «Нова Варшава для відродженої Європи», підкреслювала свій творчий потенціал і бажання піднести культуру на вищий рівень, перетворити її на один із пріоритетів розвитку у цілій Європі.
Вроцлав, переможець конкурсу, своїм гаслом обрав фразу «Простори для краси». Такими просторами є не тільки місця, у яких твориться культура, але і душі людей, котрі до культури доторкаються, навіть при звичайному спогляданні картини чи читанні поезії. Головним завданням цих «просторів для краси», згідно з концепцією Вроцлава як «Європейської столиці культури – 2016», стануть спільні пошуки нових форм краси у найширшому її розумінні.
Пропозиції Вроцлава щодо реалізації своєї програми як «Європейської столиці культури – 2016» згруповано в 5 тематичних блоків, кожен з яких включає в себе по кілька десятків проектів, об’єднаних спільною метою. Перший блок названо «Відкривання простору», а його метою є розвиток культурної інфраструктури міста. Другий тематичний блок – «Краса в полі зору». Проекти, які будуть реалізовані в його рамках, мають вивести культуру на вулицю, зробити її частиною міського ландшафту. Третій тематичний блок – «Близькість краси» – присвячено введенню краси до найближчого оточення людини, навчанню людей бачити цю красу навіть у своїй щоденності, в побутовому оточенні. Четвертий тематичний блок носить назву «Краса у кіберпросторі». Проекти, що його складають, спрямовані на використання сучасних інформаційних технологій у культурі. П’ятий тематичний блок програми дій Вроцлава як «Європейської столиці культури – 2016» – «Сили природи – потужність культури». Він наголошує на нерозривності зв’язку між природою і культурою, підкреслює культурне значення багатств природи та необхідність їх збереження.
Цікаво, що кожен мешканець міста, кожна неурядова організація могли запропонувати свою ідею, свій проект для цієї програми. Всього було надіслано 600 таких пропозицій, 150 з яких увійшло до остаточного варіанту конкурсної заявки Вроцлава. Усі, хто хоче детальніше ознайомитися з текстом цієї заявки, можуть знайти її в Інтернеті за адресою:
http://www.wro2016.pl/fileadmin/user_upload/application/aplikacja_na_nowo_pl.pdf
У вересні 2011 р., під час Європейського конгресу культури, який відбудеться у Вроцлаві, пройде офіційне підтвердження вибору його як «Європейської столиці культури – 2016». Офіційне надання титулу чекає на Вроцлав у 2012 році.
Наталія КАТРЕНЧІКОВА
