Іван Франко польською мовою
Статті

«Iwan Franko. Szkice o literaturze» – це перше видання польськомовної спадщини Івана Франка.

Збірку статей великого українця опрацювали автор цього тексту, Ян Матковський, та Ігор Розлуцький – науковий співробітник Дрогобицького державного педагогічного університету. Проект реалізовано у співпраці з Об’єднанням вчителів-полоністів України на чолі з Адамом Хлопеком. Книгу опублікували завдяки Інститутові книги в Кракові та за підтримки Гжегожа Гаудена, колишнього директора цього інституту.

Перший том багатого польськомовного доробку Франка супроводжує передмова професора Ростислава Радишевського, завідувача кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Щодо підбору статей проводили консультації з відомими польськими та українськими фахівцями в галузі літератури, зокрема творчості Івана Франка. До складу редакційної ради ввійшли голова Об’єднанням вчителів-полоністів України Адам Хлопек і науковці: Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Євген Нахлік, Олександр Астаф’єв, Олександр Кравченко, Ярослав Лавський, Галина Корбич, Агнєшка Чайковська, Валентина Соболь, Ігор Набитович, Марія Дидинська-Мацькович, Міхал Матковський.

Ким був Франко в польському літературному, культурному, науковому й суспільно-політичному житті Галичини, що привносив у польське життя як письменник, учений і публіцист, яке місце займав в історії суспільної думки та польсько-українських літературних відносин, чим, зрештою, була для нього польська література, наука і культура, як формувалися його стосунки з польськими письменниками і вченими, як поляки різних ідеологічних середовищ реагували на його виступи – це низка запитань, що чекають відповідей дослідників, не тільки українських, але й польських. Необхідність видання робіт Івана Франка, написаних польською мовою та опублікованих у різних польськомовних журналах кінця XIX ст., досі залишається актуальною, оскільки його творчість цікава не тільки в контексті польсько-українських відносин, але також як науковий доробок наднаціонального характеру.

Дослідники говорять про більше, ніж 1200 праць, написаних польською мовою. Сьогодні вони відомі лише невеликому колу літературознавців. Із 1878 до 1897 р. публіцист активно співпрацював із львівськими («Kurjer Lwowski», «Kwartalnik Historyczny», «Praca», «Tydzień. Dodatek Literacki «Kurjera Lwowskiego», «Przegląd «Społeczny», «Przyjaciel Ludu», «Ruch», «Monitor»), варшавськими («Głos», «Prawda», «Przegląd Tygodniowy», «Wisła»), краківськими («Myśl», «Ognisko», «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej») часописами та петербурзьким виданням «Kraj». Перша стаття, «Emil Zola i jego utwory», була опублікована 30 червня 1878 р., а остання, «W sprawie notatki pt. «Babskie rządy», – 23 листопада 1895 р. На сторінках вищезазначених журналів Іван Франко обговорює й аналізує культурні та історичні явища європейських народів: чеського, австрійського, французького та німецького.

«Szkice o literaturze» – це лише невелика вибірка з пребагатого доробку Івана Франка, яка присвячена, як вказує сама назва, його поглядам та роздумам про літературу. Ми свідомо зосередилися лише на цій тематиці, оскільки ширший вибір текстів був би дуже поверхневим і не показав би повністю різнобічних зацікавлень Франка. Тому найближчим часом з’являться наступні збірки його есе: «Szkice o etnografii i folklorze» і «W kręgu Rusinów, Polaków i Żydów».

Ян МАТКОВСЬКИЙ

Схожі публікації
В Івано-Франківську провели форум національних спільнот та корінних народів
Події
18 серпня в Івано-Франківську відбувся Західноукраїнський форум національних спільнот та корінних народів України «Єдність у розмаїтті: європейський поступ та спільна перемога».
20 серпня 2026
Харцерський табір у серці Карпат
Події
3–16 серпня Карпати стали домівкою для групи зухів, харцерів і мандрівників із Рівного, Здолбунова та Костополя.
19 серпня 2026
Сила родинних історій
Статті
В одному з варшавських сховків нещодавно натрапили на коробку з документами і фотографіями, які належали одному з героїв наших публікацій. Щоб знайти інформацію про власника, людина, яка відкрила цю коробку, ввела ім’я в гуглі. І натрапила на сайт «Волинського монітора», на текст із рубрики «Родинні історії».
19 серпня 2026
Репресовані волинські поляки: Постерунковий із Каменя-Каширського Францішек Дукевич
Статті
Як показують документи кримінальної справи Францішека Дукевича, його репресували тільки за те, що він був поліціянтом. Жодних доказів злочину слідству роздобути не вдалося, що не зашкодило засудити чоловіка до восьми років таборів.
18 серпня 2026
«Чиїми голосами звучить війна»: дискусія про документалістику і пропаганду в Музеї війни
Події
20 серпня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться дискусія «Чиїми голосами звучить війна: між свідченням і пропагандою». Про це повідомляє Польський інститут у Києві.
17 серпня 2026
На військовому кладовищі у Зборові звершили богослужіння
Події
15 серпня на військовому цвинтарі у Зборові відбулася урочиста меса з нагоди свята Успіння Пресвятої Діви Марії та Дня Війська Польського.
16 серпня 2026
Парафіяни дубенського костелу вшанували пам’ять польських воїнів, полеглих у 1920 р.
Події
15 серпня поляки відзначають 106-ту річницю так званого Дива на Віслі, коли у знаменитій Варшавській битві 1920 р. стався перелом на користь Війська Польського. Завдяки цьому поляки за участь союзницької Армії УНР зупинили похід більшовиків на Європу.
15 серпня 2026
Нагорода для автора найкращої дисертації про польські кордони і прикордоння у ХХ столітті
Можливості
Центр східноєвропейських студій Варшавського університету проводить конкурс на здобуття Нагороди імені Ядвіги і Збігнева Крушевських для автора найкращої кандидатської дисертації в галузі гуманітарних і соціальних наук та мистецтвознавства на тему кордонів і прикордоння у ХХ ст. між Польщею з одного боку та Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Україною, Білоруссю, Литвою або Росією / Радянським Союзом із другого.
14 серпня 2026
У Дубні продовжили впорядковувати місцевий цвинтар
Події
13 серпня члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука продовжили прибирання кладовища на вулиці Мирогощанській у Дубні.
14 серпня 2026