Іван Франко польською мовою
Статті

«Iwan Franko. Szkice o literaturze» – це перше видання польськомовної спадщини Івана Франка.

Збірку статей великого українця опрацювали автор цього тексту, Ян Матковський, та Ігор Розлуцький – науковий співробітник Дрогобицького державного педагогічного університету. Проект реалізовано у співпраці з Об’єднанням вчителів-полоністів України на чолі з Адамом Хлопеком. Книгу опублікували завдяки Інститутові книги в Кракові та за підтримки Гжегожа Гаудена, колишнього директора цього інституту.

Перший том багатого польськомовного доробку Франка супроводжує передмова професора Ростислава Радишевського, завідувача кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Щодо підбору статей проводили консультації з відомими польськими та українськими фахівцями в галузі літератури, зокрема творчості Івана Франка. До складу редакційної ради ввійшли голова Об’єднанням вчителів-полоністів України Адам Хлопек і науковці: Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Євген Нахлік, Олександр Астаф’єв, Олександр Кравченко, Ярослав Лавський, Галина Корбич, Агнєшка Чайковська, Валентина Соболь, Ігор Набитович, Марія Дидинська-Мацькович, Міхал Матковський.

Ким був Франко в польському літературному, культурному, науковому й суспільно-політичному житті Галичини, що привносив у польське життя як письменник, учений і публіцист, яке місце займав в історії суспільної думки та польсько-українських літературних відносин, чим, зрештою, була для нього польська література, наука і культура, як формувалися його стосунки з польськими письменниками і вченими, як поляки різних ідеологічних середовищ реагували на його виступи – це низка запитань, що чекають відповідей дослідників, не тільки українських, але й польських. Необхідність видання робіт Івана Франка, написаних польською мовою та опублікованих у різних польськомовних журналах кінця XIX ст., досі залишається актуальною, оскільки його творчість цікава не тільки в контексті польсько-українських відносин, але також як науковий доробок наднаціонального характеру.

Дослідники говорять про більше, ніж 1200 праць, написаних польською мовою. Сьогодні вони відомі лише невеликому колу літературознавців. Із 1878 до 1897 р. публіцист активно співпрацював із львівськими («Kurjer Lwowski», «Kwartalnik Historyczny», «Praca», «Tydzień. Dodatek Literacki «Kurjera Lwowskiego», «Przegląd «Społeczny», «Przyjaciel Ludu», «Ruch», «Monitor»), варшавськими («Głos», «Prawda», «Przegląd Tygodniowy», «Wisła»), краківськими («Myśl», «Ognisko», «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej») часописами та петербурзьким виданням «Kraj». Перша стаття, «Emil Zola i jego utwory», була опублікована 30 червня 1878 р., а остання, «W sprawie notatki pt. «Babskie rządy», – 23 листопада 1895 р. На сторінках вищезазначених журналів Іван Франко обговорює й аналізує культурні та історичні явища європейських народів: чеського, австрійського, французького та німецького.

«Szkice o literaturze» – це лише невелика вибірка з пребагатого доробку Івана Франка, яка присвячена, як вказує сама назва, його поглядам та роздумам про літературу. Ми свідомо зосередилися лише на цій тематиці, оскільки ширший вибір текстів був би дуже поверхневим і не показав би повністю різнобічних зацікавлень Франка. Тому найближчим часом з’являться наступні збірки його есе: «Szkice o etnografii i folklorze» і «W kręgu Rusinów, Polaków i Żydów».

Ян МАТКОВСЬКИЙ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026