«Бляха Муха» або Незвична вистава у Луцьку
Статті

Надзвичайно вишукана театральна вистава відбулася 12 жовтня у Волинському академічному обласному театрі ляльок. Актори із харківського театру-студії «Арабески» приїхали до Луцька, аби представити волинянам спільний польсько-український театральний проект «Бляха Муха».

Перед дійством журналістам вдалося поспілкуватись із керівником театру «Арабески» Світланою Олешко. За її словами, робота над проектом відбувалася у Харкові. Туди із Польщі та України приїхали режисери, актори та музиканти, щоб протягом півтора місяці працювати над текстами п’єс екстравагантного та загадкового польського автора Станіслава-Ігнація Віткевича (псевдонім Віткацій). Театральний проект «Бляха Муха» створений саме за мотивами шести його творів.
 

«Уся польсько-українська команда робила виставу. Було шість уривків з кожної п’єси, і, врешті-решт, вийшла вистава, яка триває аж два дні, тобто два вечори», – зазначила режисер Світлана Олешко.

Актор та лідер українського гурту «Мертвий Півень» Михайло Барбара вперше переклав з польської мови на українську шість п’єс Віткація: «Мати», «Каракатиця», «Ласощі й макаки, або зелена пігулка», «Соната Вельзевула», «Вар'ят і монашка, або Немає злого, щоб на ще гірше не вийшло», «Бляха муха». На запитання, чи важко йому працювалося над перекладом, Барбара відповів, що з Польщею його пов’язують родинні зв’язки, і в мові він добре «підкований». «Я не слухав українського і московського радіо. Я слухав польське радіо, зокрема польський рок і польський поп, дивився польське телебачення, читав багато польських книжок. Мені, свого часу, було легше говорити польською, ніж російською», – розповів перекладач.
 

Із пропозицією спільної вистави за творами Віткація до Михайла Барбари звернувся варшавський театр «Коло», що стало для актора, як сам стверджує, «маленьким дивом». Відтоді розпочалася робота над перекладами шести уривків.

Основний задум польських режисерів – обжити постіндустріальні простори великих міст. Відтак у Харкові виставу ставили на фармацевтичній фабриці, у Львові – на фабриці з виробництва повидла, а у Варшаві – на фабриці, де виготовлялися набої. Після тріумфу в цих містах акторська та перекладацька групи не припиняли роботу.
 

«Зараз фактично процес триває. Після першої редакції для сучасного польського глядача чи читача той самий Віткацій потребує багато коментарів, які б пояснювали, які він нові слова повидумував, кого згадує і так далі. Український читач потребує коментарів і пояснення удесятеро більше. Нещодавно ми контактували зі знаним польським професором, котрий займається вивченням творчості Віткація, і домовилися про співпрацю. Він допоможе нам укласти коментарі і пояснення та допомагатиме завершити роботу. Бо в планах є видання книжки», – поділився Михайло Барбара.

Збірку перекладених на українську мову уривків п’єс знаного польського автора планують видати вже у наступному році. Її хочуть розповсюдити по бібліотеках, театральних факультетах університетів та театрах. Варто зазначити, що назву проекту «Бляха Муха» взяли із однойменної вистави. В оригіналі це словосполучення звучить як «Курка Водна».
 

У Луцьку «Арабески» не знайшли наразі фабрики з виробництва повидла чи набоїв, щоб там продемонструвати свою постановку, у якій задіяні понад тридцять людей. Тому вирішили показати  виставу у неповному акторському складі (3 актори та режисер) та  лише окремі її уривки. Незважаючи на досить аскетичний підхід до оформлення сцени та складу акторів, «Арабескам» вдалося зібрати повен театр прихильників, зацікавити публіку. Про глядачів Михайло Барбара після вистави сказав: «Публіка була дуже вдячна».

На сцені із декорацій можна було побачити всього-на-всього три стільці. Те, що привезли актори до Луцька, пересічний глядач не одразу назвав би виставою. Приблизно протягом години троє акторів читали уривки з п'єс Віткація. При цьому вони обігрували репліки усіх дійових осіб: застосовували акторську гру, жестикулювали, виразним тоном мови демонстрували характер і манери кожного героя. Варто відзначити живу і разом з тим надзвичайно вишукану мову українського перекладу. Глядачі, котрі у неймовірній тиші спостерігали за виставою, нагородили акторів щедрими оплесками. А театр-студія «Арабески» вирушила демонструвати свій незвичний проект в інші міста України, відвідавши перед тим могилу Віткація у селі Великі Озера на Рівненщині.
 

Оксана ЦИМБАЛЮК

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026