Краєзнавець розповів про модерний Луцьк
Статті

«Луцьк і модерність: як епоха змінювала місто» – лекцію під такою назвою для лучан провів 18 жовтня краєзнавець Олександр Котис.

 

На зустрічі в книгарні «Є» дослідник розповів, як індустріально змінювався Луцьк за останні 200 років, як місто архітектурно вдосконалювалося та жителі яких національностей колись його населяли. Свої оповідки Олександр Котис супроводжував архівними та сучасними фотографіями луцьких місцин, вирізками зі старих газет і путівників.


Краєзнавець і журналіст на початку зазначив, що мета його лекції – вписати Луцьк у світовий контекст модернізації, показати, як тогочасні тенденції, зокрема європейські, впливали на розвиток міста на Волині.


Модернізація, перш за все, залежить від безперервного економічного зростання, тобто запровадження й розвитку діяльності підприємств. Так, у Луцьку в 1880-х рр. було тільки 6 фабрик (миловарна, тютюнова, свічарна, маслобійна, броварна та фарбувальна), основну ж частину промисловості зосереджували у своїх руках приватні майстри, яких у 1903 р. нараховували 665. Лектор зауважив, що вже на початку ХХ ст. у місті відкривають великі заводи, деякі з них працюють і до сьогодні.


Розказав Олександр Котис присутнім і про появу перших гілок залізниці неподалік Луцька, відкриття залізничного вокзалу, запровадження нових сполучень, зокрема до Львова, зміну міського планування, розбудову житлових і промислових кварталів, появу перших тролейбусів на луцьких вуличках тощо.


Краєзнавець порушив теж питання урбанізації та демографії. Зокрема, зазначив, що, відповідно до критерію німецького соціолога Карла Дойча, суспільство можна вважати модерним лише тоді, коли більше 50 % населення становлять жителі міст. Волинська область досягнула цього рівня у 2000 р., більшість же європейських країн – ще після Другої світової війни.


Якщо йде мова про демографію, то Луцьк – одне з небагатьох міст України, де досі спостерігаємо позитивний приріст населення. Кількість осіб у місті почала масово збільшуватися ще від початку ХХ ст.


Протягом минулого століття змінюється і картина національної приналежності лучан. Так, у 1930 р. більшість (22 тис., приблизно 67 %) становили євреї. Також багато було поляків, чехів, німців та ін. Із 1939 до 1979 р. відбуваються істотні зміни: зникнення євреїв і національних громад, притік українських селян, росіян. Лектор підкреслив, що менше 5 % теперішнього населення міста становлять корінні лучани; цей висновок він зробив на основі того, що саме такий відсоток осіб «пам’ятає» довоєнний Луцьк.


На завершення Олександр Котис звернув увагу на те, що потрібно було б обговорити й особливості постмодерних процесів у Луцьку для того, аби ґрунтовніше зрозуміти його сучасний стан. Імовірно, нас чекають наступні не менш цікаві зустрічі про історію волинського обласного центру від краєзнавця.


Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото:hroniky.com

Схожі публікації
Святий Миколай завітав також до Тернополя
Події
4 грудня Святий Миколай відвідав Польський центр культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі.
06 грудня 2022
Фільм учнів із Рівного отримав нагороду на всесвітньому конкурсі
Події
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному вкотре отримав нагороду на всесвітньому конкурсі «Patria Nostra». Цим разом за відеороботу «Поляки під час війни в Україні».
05 грудня 2022
Подарунки від Святого Миколая
Події
Святий Миколай завітав до учнів, які цього року почали вивчати польську мову в суботньо-недільній школі при Товаристві польської культури на Волині імені Еви Фелінської.
05 грудня 2022
Без світла, зате разом. Поляки й українці з Рівного взяли участь в інтелектуальній грі
Події
Понад 70 осіб узяли участь у святкуванні Дня Незалежності Польщі в Рівному. З нагоди польського національного свята Українсько-польський союз імені Томаша Падури організував інтелектуальну гру – пабну вікторину, присвячену сучасній Польщі, польській історії та культурі.
03 грудня 2022
«Хай вам буде тепло». У Луцьку встановили нові котли для «Карітаса»
Події
У рамках проєкту «Покращення рівня соціальних послуг для осіб, які зіткнулися з різними кризовими ситуаціями в Луцьку» благодійна організація «Карітас-Спес-Луцьк» отримала два твердопаливних котли для обігрівання своїх приміщень.
02 грудня 2022
Не на тих напав
Статті
Російські терористи давно не криються, що їхня мета – не звільнення українських громадян з-під гніту міфічних фашистів і натівського чобота, а знищення і держави, й українського народу. Ще одним підтвердженням цього стала ракетна атака 23 листопада, внаслідок якої без електроенергії залишилася майже вся Україна.
02 грудня 2022
ABC польської культури: Щепан Твардох – письменник випадково?
Статті
Письменник, фейлетоніст, а також знавець сілезької мови та культури. Головний мотив його творчості – людина, яка шукає власну ідентичність. Він неодноразово повторював, що жодного з його героїв не можна асоціювати з ним, а коли він творить, всі персонажі стають собою у процесі написання. Ані їх, ані фабулу він наперед не планує. В інтерв’ю 2013 р. Твардох сказав: «Мої романи розумніші за мене».
01 грудня 2022
Пункти незламності діють
Статті
Росія обстрілює ракетами енергетичні об’єкти, залишаючи без світла, тепла, води, зв’язку та інтернету мільйони українців. Під час останнього такого обстрілу, здійсненого 23 листопада, Волинь вкотре занурилася в темряву.
01 грудня 2022
Родинні історії: Розповідь про Вацлава Герку з Ковеля
Статті
У 1998 р. у Ковелі створили Товариство польської культури. Його незмінним головою до 2017 р. був Вацлав Герка – ветеран 27-ї волинської піхотної дивізії Армії Крайової. У 50-х рр. він виїхав до Польщі, проте згодом повернувся до рідного міста. Родинні історії Вацлава Герки нам переповідають його син Анатолій Герка зі своєю дружиною Іриною.
30 листопада 2022