Краєзнавець розповів про модерний Луцьк
Статті

«Луцьк і модерність: як епоха змінювала місто» – лекцію під такою назвою для лучан провів 18 жовтня краєзнавець Олександр Котис.

 

На зустрічі в книгарні «Є» дослідник розповів, як індустріально змінювався Луцьк за останні 200 років, як місто архітектурно вдосконалювалося та жителі яких національностей колись його населяли. Свої оповідки Олександр Котис супроводжував архівними та сучасними фотографіями луцьких місцин, вирізками зі старих газет і путівників.


Краєзнавець і журналіст на початку зазначив, що мета його лекції – вписати Луцьк у світовий контекст модернізації, показати, як тогочасні тенденції, зокрема європейські, впливали на розвиток міста на Волині.


Модернізація, перш за все, залежить від безперервного економічного зростання, тобто запровадження й розвитку діяльності підприємств. Так, у Луцьку в 1880-х рр. було тільки 6 фабрик (миловарна, тютюнова, свічарна, маслобійна, броварна та фарбувальна), основну ж частину промисловості зосереджували у своїх руках приватні майстри, яких у 1903 р. нараховували 665. Лектор зауважив, що вже на початку ХХ ст. у місті відкривають великі заводи, деякі з них працюють і до сьогодні.


Розказав Олександр Котис присутнім і про появу перших гілок залізниці неподалік Луцька, відкриття залізничного вокзалу, запровадження нових сполучень, зокрема до Львова, зміну міського планування, розбудову житлових і промислових кварталів, появу перших тролейбусів на луцьких вуличках тощо.


Краєзнавець порушив теж питання урбанізації та демографії. Зокрема, зазначив, що, відповідно до критерію німецького соціолога Карла Дойча, суспільство можна вважати модерним лише тоді, коли більше 50 % населення становлять жителі міст. Волинська область досягнула цього рівня у 2000 р., більшість же європейських країн – ще після Другої світової війни.


Якщо йде мова про демографію, то Луцьк – одне з небагатьох міст України, де досі спостерігаємо позитивний приріст населення. Кількість осіб у місті почала масово збільшуватися ще від початку ХХ ст.


Протягом минулого століття змінюється і картина національної приналежності лучан. Так, у 1930 р. більшість (22 тис., приблизно 67 %) становили євреї. Також багато було поляків, чехів, німців та ін. Із 1939 до 1979 р. відбуваються істотні зміни: зникнення євреїв і національних громад, притік українських селян, росіян. Лектор підкреслив, що менше 5 % теперішнього населення міста становлять корінні лучани; цей висновок він зробив на основі того, що саме такий відсоток осіб «пам’ятає» довоєнний Луцьк.


На завершення Олександр Котис звернув увагу на те, що потрібно було б обговорити й особливості постмодерних процесів у Луцьку для того, аби ґрунтовніше зрозуміти його сучасний стан. Імовірно, нас чекають наступні не менш цікаві зустрічі про історію волинського обласного центру від краєзнавця.


Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото:hroniky.com

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024