Біловезька пуща
Статті

Біловезька пуща – це один із найбільших лісових комплексів Центральної Європи і єдиний у Європі низовинний натуральний ліс, у якому живе найбільша у світі вільна популяція зубрів.

Цей лісовий комплекс, розташований на території Польщі та Білорусі, займає площу 150 тис. га. Його західна частина, яка знаходиться у Польщі, займає 62,5 тис. га, а східна, на території Білорусі, – 87,5 тис. га. По обидва боки кордону на території Біловезької пущі діють національні парки: Біловезький національний парк у Польщі та Національний парк «Біловезька пуща» у Білорусі.

 

Фауна Біловезької пущі нині нараховує близько 11 тис. видів тварин, найбільшою з яких є зубр. Зубр, найкрупніший наземний ссавець Європи, став символом Біловезького національного парку. Зображення цієї тварини знаходиться на гербі парку. Нині у Біловезькій пущі, з обох боків кордону, нараховується близько 700 особин зубрів (із приблизно 3 тис., які зараз живуть у цілому світі). Причому зубри у Біловезькій пущі – відроджений вид.

Останнього вільного зубра на її території було вбито ще у 1919 р.. З метою повернення цих тварин у Біловезьку пущу та для їх охорони у всьому світі в 1923 р. було створено Міжнародне товариство охорони зубра. Ця організація встановила, що у світі лишилося лише 54 особини зубрів (усі вони жили в неволі). З них придатними до розмноження були лише 12. Восени 1929 р. двох зубрів привезли до Біловезької пущі та випустили до спеціальних загонів. Через 10 років, перед початком Другої світової війни, у пущі жило вже 16 зубрів.

Тварини, на щастя, пережили війну. Після її закінчення справу відродження виду було продовжено. У 1952 р. перших зубрів випустили на волю. Ще через п’ять років зафіксовано перше народження зубра на волі. Зараз стада цих тварин можна зустріти у будь-якому закутку Біловезької пущі. Крім зубрів у пущі живуть лосі, олені, дикі кабани, вовки, рисі та багато інших менших тварин.

У Біловезькій пущі можна також спостерігати 228 видів птахів, 120 з яких гніздяться на її території, а 40 – вписані до Червоної книги. Серед останніх – підорлик малий, беркут, журавель, лелека, тетерук та багато інших птахів. Живуть у Біловезькій пущі також рептилії (11 видів), земноводні (7 видів) і риби (27 видів). Багатоманітність їх видів там досить низька, багато з них має тенденцію до зменшення чисельності популяції (зокрема, земноводні). Не бракує у Біловезькій пущі і комах, яких там нараховується близько 10 тис. видів.

 

Біловезька пуща також належить до найцінніших місць світу через багатство місцевої флори. В обох частинах пущі, польській і білоруській, росте близько 2 тис. дерев-гігантів, серед яких є 600-літні дуби, 350-літні ясени і сосни, 250-літні смереки. Загалом, у пущі нараховується понад тисяча видів дерев, кущів і трав. Понад 60 із них занесені до Червоної книги. У Біловезькій пущі росте також 260 видів мохів, багато з яких збереглося лише там, і близько 4 тис. видів грибів.

Охорона Біловезької пущі сприяла не лише збереженню окремих видів рослин, але й цілих лісових насаджень. Тут залишились останні на європейській низовині фрагменти первісних лісів. Ліси різного типу займають 96% території Біловезької пущі. Найрозповсюдженішим там типом лісу (займає 47% лісової поверхні) є широколистяний ліс. Бори займають 37%, а болотні листяні та мішані ліси – 14,5% поверхні пущі.

Деревостан складається, переважно, з ялини звичайної, сосни звичайної, вільхи чорної, дуба звичайного, беріз – бородавчатої та пухнастої. Часто у Біловезькій пущі можна натрапити і на такі види дерев, як ясен звичайний, липа серцелиста, клен звичайний, осика, в’яз, граб звичайний. Майже 40% лісової поверхні пущі покривають деревостани віком понад 80 років. Середній вік дерев сягає 73 роки у використовуваній для господарства частині пущі і 130 років – на території Біловезького національного парку.

 

Проблема охорони Біловезької пущі постала вже у середньовіччі. На межі XIV i XV століть Владислав ІІ Ягайло проголосив пущу територією, яка охороняється. Саму назву «Біловезька пуща» уперше вжито у ті ж часи, а саме – у 1409 р. у листах, якими обмінялися польський та литовський двори. У 1538 р. король Сигізмунд ІІІ Ваза видав закон про охорону лісів і тварин пущі, а у 1557 р. з’явився перший Лісовий статут, що стосувався пущі, а також було започатковано ведення лісового господарства на її території. У 1802 р. цар Олександр І заборонив полювання на зубрів, однак така заборона не стосувалася царських полювань. Як ми вже знаємо, зубри було повністю знищені у пущі у 1919 р.. Набагато раніше, у 1610 р. там було знищено популяцію турів, у 1705 р. – благородних оленів, а у 1878 р. – бурих ведмедів.

Заходи, пов’язані з відродженням зубрів у Польщі, призвели і до виникнення Біловезького національного парку. Початком його існування вважається 1921 р., коли на частині нинішньої території парку було утворено лісництво «Резерват». У 1932 р. це лісництво було перетворено на «Національний парк у Біловежі». У 1947 р. назву змінили на сучасну – Біловезький національний парк. Національний парк охоплює найкраще збережений фрагмент Біловезької пущі площею 10 517,27 га. У його складі є три адміністративних одиниці: Охоронний обшар Орлувка, Охоронний обшар Гвозьна і Осередок розведення зубрів (з трьома заповідними територіями розведення і Показовим заповідником зубрів).

На території Біловезького національного парку і білоруського Національного парку «Біловезька пуща» знаходиться також багато архітектурних пам’яток. Охочі можуть відвідати, наприклад, місто Біловежа з його парками і будинками, ознайомитися з експозицією Природничо-лісового музею у польській частині, або Резиденції Діда Мороза та Музею природи у селі Каменюки у білоруській частині Біловезької пущі.

 

Наталія КАТРЕНЧІКОВА

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026