Біловезька пуща
Статті

Біловезька пуща – це один із найбільших лісових комплексів Центральної Європи і єдиний у Європі низовинний натуральний ліс, у якому живе найбільша у світі вільна популяція зубрів.

Цей лісовий комплекс, розташований на території Польщі та Білорусі, займає площу 150 тис. га. Його західна частина, яка знаходиться у Польщі, займає 62,5 тис. га, а східна, на території Білорусі, – 87,5 тис. га. По обидва боки кордону на території Біловезької пущі діють національні парки: Біловезький національний парк у Польщі та Національний парк «Біловезька пуща» у Білорусі.

 

Фауна Біловезької пущі нині нараховує близько 11 тис. видів тварин, найбільшою з яких є зубр. Зубр, найкрупніший наземний ссавець Європи, став символом Біловезького національного парку. Зображення цієї тварини знаходиться на гербі парку. Нині у Біловезькій пущі, з обох боків кордону, нараховується близько 700 особин зубрів (із приблизно 3 тис., які зараз живуть у цілому світі). Причому зубри у Біловезькій пущі – відроджений вид.

Останнього вільного зубра на її території було вбито ще у 1919 р.. З метою повернення цих тварин у Біловезьку пущу та для їх охорони у всьому світі в 1923 р. було створено Міжнародне товариство охорони зубра. Ця організація встановила, що у світі лишилося лише 54 особини зубрів (усі вони жили в неволі). З них придатними до розмноження були лише 12. Восени 1929 р. двох зубрів привезли до Біловезької пущі та випустили до спеціальних загонів. Через 10 років, перед початком Другої світової війни, у пущі жило вже 16 зубрів.

Тварини, на щастя, пережили війну. Після її закінчення справу відродження виду було продовжено. У 1952 р. перших зубрів випустили на волю. Ще через п’ять років зафіксовано перше народження зубра на волі. Зараз стада цих тварин можна зустріти у будь-якому закутку Біловезької пущі. Крім зубрів у пущі живуть лосі, олені, дикі кабани, вовки, рисі та багато інших менших тварин.

У Біловезькій пущі можна також спостерігати 228 видів птахів, 120 з яких гніздяться на її території, а 40 – вписані до Червоної книги. Серед останніх – підорлик малий, беркут, журавель, лелека, тетерук та багато інших птахів. Живуть у Біловезькій пущі також рептилії (11 видів), земноводні (7 видів) і риби (27 видів). Багатоманітність їх видів там досить низька, багато з них має тенденцію до зменшення чисельності популяції (зокрема, земноводні). Не бракує у Біловезькій пущі і комах, яких там нараховується близько 10 тис. видів.

 

Біловезька пуща також належить до найцінніших місць світу через багатство місцевої флори. В обох частинах пущі, польській і білоруській, росте близько 2 тис. дерев-гігантів, серед яких є 600-літні дуби, 350-літні ясени і сосни, 250-літні смереки. Загалом, у пущі нараховується понад тисяча видів дерев, кущів і трав. Понад 60 із них занесені до Червоної книги. У Біловезькій пущі росте також 260 видів мохів, багато з яких збереглося лише там, і близько 4 тис. видів грибів.

Охорона Біловезької пущі сприяла не лише збереженню окремих видів рослин, але й цілих лісових насаджень. Тут залишились останні на європейській низовині фрагменти первісних лісів. Ліси різного типу займають 96% території Біловезької пущі. Найрозповсюдженішим там типом лісу (займає 47% лісової поверхні) є широколистяний ліс. Бори займають 37%, а болотні листяні та мішані ліси – 14,5% поверхні пущі.

Деревостан складається, переважно, з ялини звичайної, сосни звичайної, вільхи чорної, дуба звичайного, беріз – бородавчатої та пухнастої. Часто у Біловезькій пущі можна натрапити і на такі види дерев, як ясен звичайний, липа серцелиста, клен звичайний, осика, в’яз, граб звичайний. Майже 40% лісової поверхні пущі покривають деревостани віком понад 80 років. Середній вік дерев сягає 73 роки у використовуваній для господарства частині пущі і 130 років – на території Біловезького національного парку.

 

Проблема охорони Біловезької пущі постала вже у середньовіччі. На межі XIV i XV століть Владислав ІІ Ягайло проголосив пущу територією, яка охороняється. Саму назву «Біловезька пуща» уперше вжито у ті ж часи, а саме – у 1409 р. у листах, якими обмінялися польський та литовський двори. У 1538 р. король Сигізмунд ІІІ Ваза видав закон про охорону лісів і тварин пущі, а у 1557 р. з’явився перший Лісовий статут, що стосувався пущі, а також було започатковано ведення лісового господарства на її території. У 1802 р. цар Олександр І заборонив полювання на зубрів, однак така заборона не стосувалася царських полювань. Як ми вже знаємо, зубри було повністю знищені у пущі у 1919 р.. Набагато раніше, у 1610 р. там було знищено популяцію турів, у 1705 р. – благородних оленів, а у 1878 р. – бурих ведмедів.

Заходи, пов’язані з відродженням зубрів у Польщі, призвели і до виникнення Біловезького національного парку. Початком його існування вважається 1921 р., коли на частині нинішньої території парку було утворено лісництво «Резерват». У 1932 р. це лісництво було перетворено на «Національний парк у Біловежі». У 1947 р. назву змінили на сучасну – Біловезький національний парк. Національний парк охоплює найкраще збережений фрагмент Біловезької пущі площею 10 517,27 га. У його складі є три адміністративних одиниці: Охоронний обшар Орлувка, Охоронний обшар Гвозьна і Осередок розведення зубрів (з трьома заповідними територіями розведення і Показовим заповідником зубрів).

На території Біловезького національного парку і білоруського Національного парку «Біловезька пуща» знаходиться також багато архітектурних пам’яток. Охочі можуть відвідати, наприклад, місто Біловежа з його парками і будинками, ознайомитися з експозицією Природничо-лісового музею у польській частині, або Резиденції Діда Мороза та Музею природи у селі Каменюки у білоруській частині Біловезької пущі.

 

Наталія КАТРЕНЧІКОВА

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026