Вєслав Рудзький: «Ще жоден іноземець не ставив «Камінного господаря»
Статті

У Рівному показали виставу польського режисера «Камінний господар» за драмою Лесі Українки. Ідея поставити п’єсу виникла невипадково, адже в нинішньому році святкувалося 140-річчя з дня народження поетеси. Втіленню у життя українсько-польського проекту сприяло Генеральне консульство РП у Луцьку.

 

Нашій землячці, письменниці Лесі Українці, ми завдячуємо тим, що майже сто років тому побачив світ неперекладний, а оригінальний текст на вічну тему кохання, зради, жаги до влади та жертовності. Реалізувати наміри Волинського академічного обласного театру ляльок допоміг польський режисер-постановник Вєслав Рудзький, котрий взявся поставити цю складну п’єсу. Саме у його режисурі ми побачили на рівненській театральній сцені п'єсу волинської поетеси.

– Пишаюся тим, що саме мене запросили стати режисером «Камінного господаря», – розповідає пан Вєслав. – Наскільки мені відомо, ще жоден іноземець не ставив цієї п’єси. Хоча тема Дон Жуана не нова, проте в інтерпретації Лесі Українки вона є криницею, вода з якої невичерпна.

Тема драми хвилює інтелектуалів уже близько чотирьох століть. Проте ні закоханий у себе Дон Жуан, ні «камінний» Командор не стали головними персонажами п’єси. Центральними героями є жінки. Саме вони, як і сотні літ тому, будують майбутнє чоловіків. Хто ж як не вони платять душею за кохання? Хто як не вони «стають жертвами – властиво, не Дон Жуанів, а власної своєї надлюдської екзальтації», – писала українська письменниця. Якщо потрудитися й прочитати листи Лесі Українки, то переконаємося, що сучасне європейське бачення польського режисера-постановника Вєслава Рудзького гармоніює з роздумами авторки п’єси. «Драма (знову-таки драма!), – писала Леся, – зветься «Камінний господар», бо ідея її – перемога камінного, консервативного принципу, втіленого у Командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї і над Дон Жуаном, «лицарем волі».

– Працювати з українськими акторами – велика для мене приємність, – ділиться враженнями режисер, – адже не дивлячись на те, що вони молоді та не мають великого акторського досвіду – вони справжні професіонали, з котрими можна втілити всі режисерські задуми.

Багато десятиліть мало минути, щоб нарешті ця драма скинула закам’янілі пута минулої ідеології. Щоб урешті зажила своїм життям, життям по-новому, відкриваючи нам справжні задуми авторки. Рухомі декорації, вишукані костюми, яким позаздрить будь-яка модниця, музика та світло зробили спектакль живим і цікавим. А несподівані рішення режисера і професійна гра акторів залишили глядачам місце для роздумів.

– Є переклад драми на польську, проте віршована мова оригіналу є вартою того, щоб саме нею говорили герої п’єси. Сподіваюся, – мріє режисер-постановник Вєслав Рудзький, – що виставу «Камінний господар» побачать ще й в інших містах України, і що вдасться показати спектакль українській діаспорі у Польщі.

Виступ акторів Волинського академічного обласного театру ляльок у співпраці з польським режисером-постановником Вєславом Рудзьким став підсумком культурних заходів, що організовувало впродовж 2011 року Генеральне консульство РП у Рівненській області.

 

Тетяна КІЯК, м.Рівне

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026