Страви на Святвечір у різних регіонах Польщі
Статті

Страви на Святвечір – невід’ємний елемент Різдвяних свят. Багатий стіл, біля якого збирається вся сім’я, – це святкова традиція в багатьох домівках. Залежно від регіону та домашніх традицій меню Святої вечері різниться, але за звичаєм страв повинно бути дванадцять.

Страви можуть бути різними, але всі вони мають бути пісними, тобто без м’яса. Замість нього можна споживати рибу.

Традиційні страви Святої вечері
Ні для кого не секрет, що кульмінаційним моментом зимової кулінарії в Польщі завжди були свята Різдва Христового. Перша урочиста вечеря – це Вігілія (Святвечір – ред.), яка має сімейний характер. Під час неї їдять страви та дотримуються звичаїв, характерних саме для цього дня. Кожна домівка, кожен регіон мають свої особливі звичаї, які передаються від покоління до покоління. Спільним для всіх є приготування дванадцяти пісних страв, із яких потрібно скуштувати кожну, щоби забезпечити собі щастя на весь наступний рік.

Під час традиційної пісної вечері на столі мають бути страви з усіх плодів землі. Найчастіше подають червоний борщ із вушками з грибною начинкою. Замінити його може рибний чи грибний суп або пісний журек.

Після Другої світової війни міграція населення спричинила багато змін. Люди стали жити в новому оточенні, часто маючи за сусідів переселенців із різних регіонів. Тому варто дізнатися про кухню окремих регіонів Польщі і, готуючи цю особливу вечерю, інколи взяти до уваги незаслужено забуті різдвяні страви.

На Мазовії – червоний борщ із вушками
Мазовецька Вігілія – це, звісно, оселедці, по-різному приготований короп, а також судак. На столі можуть бути рвакі – вид кльоцків, які подають із капустою і грибами. Останнім часом дуже популярна пшоняна каша з лляною олією. Гурмани оцінять паніровані шляпки білих і польських грибів. До сьогодні на Святвечір у Мазовії подають мазовецький грибний суп, тобто білий борщ на заквасці з капусти з грибами. Традиційна страва, яку найчастіше готують на Вігілію в Мазовії, – червоний борщ із вушками.
У Малопольщі – грибний суп із лазанками

У Малопольщі можемо побачити багато вігілійних страв, які є і в інших регіонах країни. Тут і оселедці, і прісноводна риба, наприклад судак, форель, і, звісно, короп. Традиційно їдять грибний суп із лазанками – дрібно нарізаними клаптиками тіста. Дуже популярні москолі – перепічки із картопляного тіста, які подають до грибів. Увагу привертає винятковий суп – памула, тобто солодко-солоний борщ зі сливами. Подібний він до овочевого супу зі сливками-угорками, але до нього додають не макарони чи сметану, а цибулю, тушковану на олії, та картоплю. Унікальний і неповторний, цей суп знову набуває популярності, і його можна побачити на багатьох столах.

У Верхній Сілезії – слішки
Багато традицій, пов’язаних зі Святвечором, однакові для всієї Польщі. Проте є й відмінності. В Сілезьких домах під кожну тарілку кладуть дрібну монету, щоб прикликати достаток на весь наступний рік. Цікавий теж звичай запалювання шахтарської лампи, вогонь якої має охороняти гірників. На сілезькій Вігілії ви знайдете семеньотку – суп із лляного насіння, мигдалевий суп або грибний із галушками. Популярні також пісні голубці з перловою кашею та грибами. Звичайно ж, подають до столу й оселедця та коропа. Для ласунів приготовано мочка – солодкий холодний суп із горіхами, абрикосами, сливами і родзинками, слішки – вид булочок із маковою начинкою, кльоцки з маком і колоч – тістечко з дріжджового тіста, найчастіше з сирною або яблучною начинкою.

На Люблінщині – струцля з маком
Люблінщина впродовж віків була багатокультурною: поляки, вірмени, євреї, німці та українці жили тут у симбіозі, зокрема й кулінарному. Останніми роками мешканці цього регіону пригадують забуті традиції. Без сумніву, вплив на різдвяні страви мали євреї, які населяли і сам Люблін, і навколишні містечка. Це вони розрекламували коропа, особливо заливного. Однією із улюблених святкових страв для багатьох стали клопсики в галяреті –  заливні фрикадельки з коропа. Цікавий на смак і копчений короп. Серед солодощів на столі – струцля з маком.

На Підляшші – кутя
Підляшшя було й залишається місцем, де перехрещуються різні культури. Поляки, білоруси, українці й татари. Колись також євреї. На святковому столі можна знайти відомі в інших регіонах вареники з капустою та грибами, підляські вареники, оселедці та кутю. Замість узвару тут п’ють компот зі стебел лісової малини, посолоджений медом. Багато хто готує також борщ із сушених грибів, а інколи, особливо в православних родинах, замість куті подають оладки із сухофруктами.

Джерело: targsmaku.pl
Переклад українською: Monitor Info

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СВЯТВЕЧІР МОГО ДИТИНСТВА

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026