90 років тому польська патріотична пісня «Мазурка Домбровського», написана в 1797 р., стала офіційним гімном Польської Республіки.

Коли після трьох поділів Польща зникла з карти світу, здавалося, що разом із державою перестане існувати й народ. Дарма. Народ жив, тому що існували польська мова, традиції предків і віра.

Як показує історія, завжди знаходилися люди, які відроджували дух нації. Безсумнівно, у поляків такою людиною був Юзеф Вибіцький. У липні 1797 р. в Реджо-нель-Емілія він написав слова до мелодії народної мазурки, а свою пісню присвятив ініціаторові створення польських легіонів – генералові Янові Домбровському.

Патріотична пісня польських легіонів в Італії відразу здобула величезну популярність серед солдатів. Вона супроводжувала легіонерів під час повстань, битв і воєн. В оригінальній версії йдеться про важливі події в історії польської армії, згадано тодішніх державних діячів, на яких покладалися надії, що після повернення на Батьківщину вони відновлять незалежність Польщі. Висловлюється також віра в Боже провидіння.

«Мазурці Домбровського» вже 220 років. Офіційним гімном Другої Речі Посполитої вона стала 26 лютого 1927 р. Колишній текст мазурки трохи відрізняється від сучасного. Наприклад, останні слова рядка «Jeszcze Polska nie umarła» тепер замінено на «nie zginęła». Різниться теж кількість строф: раніше їх було шість, тепер – чотири.

Гімн знають майже всі, але особа автора й обставини написання, здається, майже зовсім невідомі. Про історію гімну можна дізнатися більше, відвідавши Музей національного гімну в Бендоміні в Поморському воєводстві (www.muzeum.narodowe.gda.pl). Це, мабуть, єдиний такий музей у світі. В ньому зберігаються пам’ятки про автора польського національного гімну Юзефа Вибіцького, а найцінніші матеріали музею – це патріотичні музичні документи, зокрема ноти і текст «Мазурки Домбровського», опубліковані в Парижі 1826 р.

«Мазурка Домбровського» – символ Речі Посполитої. Обов’язок кожного громадянина Польщі – поважати національний гімн і під час його виконання дотримуватися тиші.

ВМ

Jeszcze Polska nie zginęła,
Kiedy my żyjemy.
Co nam obca przemoc wzięła,
Szablą odbierzemy.(…)

(autor słów: Józef Wybicki)