Останньою з тринадцяти на сьогодні польських пам'яток у Списку світової спадщини ЮНЕСКО є Зала Століття у Вроцлаві. Її було збудовано у 1911-1913 р.р. за проектом вроцлавського архітектора та радника у справах будівництва Макса Берґа. Як на ті часи, проект Зали був революційним: уперше каркас такої великої споруди було зроблено не зі сталі, а з залізобетону. Це надало будинкові незвичних при таких розмірах легкості й гармонійності. Крім того, використання новаторського вирішення зробило Залу найвідомішим дотепер прикладом вроцлавського модернізму.
На момент свого відкриття, Зала Століття мала залізобетонне перекриття найбільшого у світі розміру. Висота Зали сягає 42 м, а діаметр її купола – 67 м. Максимальна ширина внутрішнього приміщення Зали становить 95 м, а площа ужиткових приміщень – 14 000 кв.м. 57 виставкових приміщень Зали можуть помістити у собі близько 10 000 осіб. Проектуючи Залу, Макс Берґ наслідував архітектурну суворість і велич готики, римського Пантеону, храмів Айя Софія у Стамбулі та Святого Петра у Римі. Варто зазначити також, що таку величезну будівлю було зведено за 15 місяців і передано для вжитку на 6 тижнів раніше запланованого терміну.
Залу Століття зводили як виставковий павільйон. Її урочисте відкриття відбулося 20 травня 1913 р. і було пов'язане з відкриттям вистави, присвяченої 100-річчю битви під Лейпціґом, у якій війська антифранцузької коаліції під проводом короля Пруссії Фрідріха Вільґельма ІІІ перемогли армію Наполеона. Виставку Століття, яка демонструвала історію та культуру Сілезії, у 1913 р. відкрив спадкоємець прусського трону принц Фрідріх Вільґельм. Учасниками урочистості стали понад 5 000 осіб.
Виставкові функції Зала виконувала аж до ІІ світової війни – у ній організовували вистави та масові заходи, також і політичні. Оскільки Вроцлав (Бреслау) знаходився тоді у складі Німецького Рейху, у Залі Століття не раз відбувалися публічні виступи лідерів НСДАП, навіть Адольфа Гітлера.
Під час ІІ світової війни Зала Століття не зазнала великих ушкоджень. Нижня Сілезія, після закінчення війни, стала частиною радянської Польщі. Тому назву Зала Століття, яка асоціювалася з прусською минувшиною регіону, було змінено на політично коректну – Народна Зала. Зміна назви не змінила призначення Зали. Її продовжували використовувати у виставкових цілях. Найбільшим заходом у післявоєнній історії Зали стала виставка Віднайдених Земель. Вона мала на меті підкреслити зв'язок цих земель із Польщею та успіхи польської радянської влади у відбудові західних територій. Виставка Віднайдених Земель розпочала свою діяльність 21 липня 1948 р. і тривала 100 днів. З нагоди цієї виставки перед будинком Зали було зведено Іглицю – сталеву конструкцію вагою 40 тонн і висотою 106 м (у 1964 р. її було скорочено до 96 м).
Одним із заходів, які проходили спільно з виставкою Віднайдених Земель, був Світовий конгрес інтелектуалів на захист миру, який відбувся 25-28 серпня 1948 р.. Його учасниками, окрім політичної верхівки радянської Польщі, були відомі у всьому світі діячі культури та науки: Пабло Пікассо, Ґиорґі Лукач, Фернан Леже, Ірен Жоліо-Кюрі, Джуліан Хакслі, Марія Донбровська, Зофія Налковська, Ярослав Івашкевич, Ілля Еренбург. Вітальний лист до учасників конгресу надіслав Альберт Ейнштейн. Багато представників світової інтелектуальної еліти, однак, дуже швидко залишили конгрес, вражені його комуністичною риторикою.
У часи ПНР у Залі також відбувалися численні менш масштабні виставки, концерти, спортивні заходи. У 1963 р., наприклад, у ній пройшов ХІІІ Чемпіонат Європи з чоловічого баскетболу. Діяв тут також найбільший у Вроцлаві кінотеатр. Значних праць з реконструкції чи реставрації Зали до 1989 р. не проводилося. Винятком стало усунення гітлерівської символіки та підключення центрального опалення. Південну частину виставкових просторів біля Зали було передано Вроцлавському зоопаркові.
У 2006 р. Залу було внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО під її первинною назвою – Зала Століття. Відтоді ця назва стала загальновживаною.
Нині Зала Століття лишається популярним місцем організації виставок, конференцій, культурних, спортивних, ділових, політичних і релігійних заходів. З 1996 р. у ній відбуваються спектаклі Вроцлавської опери. 31 травня 1997 р. Залу відвідав Папа Іоанн Павло ІІ. У рамах євхаристичного конгресу він відслужив там екуменічну молитву.
Останнім великим заходом, який приймала Зала, став Європейський конгрес культури (8-11 вересня 2011 р.) – головний пункт Культурної програми головування Польщі у Раді Європейського Союзу.
Наталія КАТРЕНЧІКОВА
