Перші писемні згадки про Боровичі (Боровиці) Маневицького району Волинської області відносяться до XVI ст..

За легендою, в давнину поселення було оточене великими борами і тому постала назва села Боровичі. Деякий час це село мало назву Нова Четвертня і належало князям Четвертинським. Рання історія села не є цілком з'ясованою саме через брак першоджерел. Подвійна назва стала причиною того, що в публікаціях подаються різні дати про першу писемну згадку. Так, в «Історії міст і сіл УРСР. Волинська область» вказується 1585 р., а Олександр Цинкаловський у книзі «Стара Волинь і Волинське Полісся» вказує, що 1570 р.. Четвертинські сплачували податок з Борович.

З 1626 р. у документах фіксується міський статус Боровичів (інша назва – Нова Четвертня). У документі воно назване новоосадженим містечком. Власником його був князь Стефан Четвертинський. Із 1629 р. воно було занесене до подимного реєстру. Востаннє, як містечко, згадується у 1637 р..

Статус містечка давав підстави історикам говорити про існування у Боровичах замку в давнину. Підтвердженням такого припущення є повідомлення в акті за 1585 рік, де згадується замок у Боровичах. Але донедавна не було відомо місцезнаходження його залишків. Лише нещодавно, дякуючи випадку, із розповіді В. Засєкіна, уродженця села Боровичі, була отримана інформація, що на території села знаходяться давні вали. Як людина, яка цікавиться історією свого села, він власним автомобілем завіз нас до цих валів. Під час огляду ми з'ясували, що тут, на схилі лівого берега річки Стир, знаходиться давнє городище у формі штучно насипаного земляного майданчика. Нині про городище свідчать фрагментарні контури ескарпів, валів і ровів. У давнину городище в плані мало прямокутну форму зі сторонами приблизно 90 на 60 метрів. Визначити точні розміри важко, оскільки частина городища знищена і розорюється.

По периметру давнього городища був споруджений вал, який із зовнішньої сторони, разом із ровом і ескарпом, створював суцільний крутий схил. Сьогодні висота такого суцільного схилу в найбільш збереженій частині городища, від дна рову до вершини валу, становить близько шести метрів. Треба відзначити, що на вершині валу в давнину була споруджена дерев'яна оборонна стіна. У комплексі це перетворювало городище у Боровичах на досить серйозну фортифікаційну споруду.

Найбільшу увагу привертає територія біля північної частини городища, де знаходиться земляний насип. З огляду на конфігурацію та розташування, можна стверджувати, що він був основою проїжджої частини, тобто дороги, яка вела до річки. Колись там був дерев'яний міст. Розташування укріпленого пункту, безпосередньо над річкою та біля мосту, дозволяло контролювати транспортний рух, як сухопутний, так і річковий.

Отже, співставляючи писемні і топографічні матеріали, можна стверджувати, що внаслідок обстеження було виявлено залишки оборонних споруд містечка Боровичі (Нова Четвертня).

Юрій МАЗУРИК,

член Національної спілки краєзнавців України