БІЛОСТОК – місто національностей
Статті

Нещодавно у луцькому парку «Зоряний» з'явився географічний орієнтир із назвою польського міста Білосток на пам'ятному знакові міст-побратимів.

Місто Білосток, що знаходиться на північному сході Польщі, отримало свою назву від річки Бяла, на березі якої воно розташоване. Це місто люди часто називають «зеленим», оскільки воно оточене густими лісами Біловезької пущі і Національного Нарвянського парку.

Серед туристів Білосток не є популярним, адже існує хибна думка, що у ньому немає на що подивитися. Проте Білосток із кількістю мешканців 300 тис. – найбільший центр православ'я в Польщі, а також місто, у якому проживають представники різних національностей – поляки, росіяни, білоруси, татари та українці. Місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі. Тут також проживає велика громада ромів.

ЩО варто знати

Історія міста Білостока дуже цікава, оскільки його культурна традиція формувалася в окупованих умовах. Вперше Білосток згадується ще у XV ст., згодом воно було подароване польському гетьману Стефану Чарнецькому як знак подяки за його перемогу над шведами. У XVIII ст. місто було власністю аристократичного роду Браницьких, які дбали про культурний розвиток Білостока: будували лікарню, театр, будинок муніципалітету і поштове відділення, а також перебудували свій палац (палац Браницьких), що нині є пам'яткою архітектури.

На початку ХІХ ст. Білосток перейшов у володіння Російської імперії. Після Першої світової війни він став столицею одного з воєводств Польської Республіки. У період Другої світової війни був окупований Німеччиною (1939), однак незабаром, за Пактом Молотова-Ріббентропа, переданий до складу Білоруської РСР. У 1941 р. знову окупований Німеччиною. У 1945 році Білосток повернули Польщі.

bialostok by lotr-80

ЩО варто подивитися

Білосток – сучасне європейське місто. Однією з найбільших архітектурних пам'яток є Палац Браницьких. Це одна з найкраще збережених магнатських резиденцій, що збудована в стилі пізнього бароко. В народі палац називають Підляським Версалем. Своєю величчю він нагадував барокові палаци Франції та розрахований для прийому королівських осіб. За часів гетьмана, у палаці, флігелях та павільйонах було 178 приміщень, в тому числі 115 парадних. Були тут своя бібліотека, каплиця, зал, їдальня та акваріум. Також було побудовано оранжерею, чотири басейни з фонтанами, ажурну альтанку, павільйон з картинною галереєю та міст через канал. Уздовж алеї фонтанів стояли статуї міфічних персонажів, сфінкси, декоративні вази. Палацовий комплекс сильно постраждав під час Другої світової війни, потім був перебудований і тепер тут знаходиться Медичний університет.

Знаною є Ратуша (1745-1761), в якій зараз розташувався музей. Цікаво, що будівля жодного дня не виконувала адміністративних функцій – тут ніколи не проводила засідання влада міста. Вежа слугувала для пожежників спостережним пунктом. Коли в 1939 році у місто прийшли радянські війська, будівлю зруйнували, маючи намір встановити на її місці пам'ятник Сталіну. Після війни Ратушу було реконструйовано, тепер тут знаходиться головне приміщення Музею Підляшшя.

Поряд із величним кафедральним костелом розташований Старий костел, де зберігаються саркофаги з серцями родичів коронного гетьмана Браницького та його дружини. В склепі, що знаходиться в підвалі костелу, покоїться Ізабелла Браницька з роду Понятовських.

Серед пам'яток архітектури, які варто відвідати у Білостоці – також Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) – найстаріший зі збережених храмів міста; Церква Марії Магдалини (1758); Будинок Конюшого (1771); Собор Миколи Чудотворця (1843-1846), в якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького; Церква Святого Роха (XX ст.) тощо.

IMG 6328

Особисті враження

Білосток – ідеальне місто для життя. Такі перші враження склалися після відвідин міста. Рівні дороги, зелені дерева, велосипедні доріжки, ввічливі мешканці, кольорові будиночки – наче кадри із фільму.

Відразу впадають в око чистота і порядок у місті. Смітники трапляються ледь не через метр, а асфальт і бруківку миють шампунем, що для нас, українців, видається екзотикою. Велике здивування викликали велосипедні доріжки зі спеціальними світлофорами і пішохідними переходами. А також – численні зелені насадження, парки, сквери і ліси посеред міста. Все це в доглянутому стані!

Житлові будинки відреставровані в одному стилі – пофарбовані у яскраві кольори, а назви вулиць і номери будинків написані великими літерами на стінах.

Духовна культура міста різноманітна. Адже тут є багато храмів різних релігій і конфесій. Окрім католиків, у Білостоці проживає чимало православних, а також – мусульмани та іудеї.

Архітектурне багатство вражає, оскільки кожна пам'ятка дихає своєю історією, яка в цілому складає історію всього Білостока. Це можна відчути, завітавши до міста.

Аня ТЕТ

ДОВІДКА

Білосто́к (пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) – місто на північному сході Польщі, на річці Супрасль. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення – 292 150 чоловік.

Відстань до Варшави – 188 км, до кордону з Білоруссю – 54 км.

Залізничний вузол. Відомий текстильною промисловістю, головним чином, вовняним (сукнарство з 30-х років XIX ст.) і бавовняним (новий комбінат) виробництвом. Тут добре розвинена харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування.

У місті функціонує Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього – 15 вищих навчальних закладів.

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026