Неймовірний відпочинок в українських Карпатах
Статті

Усе розпочалося з розповідей знайомих: що українські Бещади прекрасні, що вони недоторкані, що недорого та що близько. Ми вирішили перевірити це на власній шкурі. Поїхали й точно ще раз туди вернемося.

Багато поляків, переважно зі східної та південної частин країни, їдуть на відпочинок в українські Карпати. Для одних це нагода відкрити для себе нові місця, для інших – ознайомлення з гуцульською культурою. Неабияке значення має теж факт, що така подорож набагато дешевша, ніж відпочинок у Польщі. У нас були дві умови: повинні бути гори й повинна бути Україна. Вийшли Карпати.

Я і мій друг поїхали до Яремча. Ми вирішили, що для першої мандрівки добре було б обрати великий і відомий курорт. Місто – хороша база для радіальних виходів і має непогане сполучення з іншими центрами. Сюди їздять потяги й автобуси, а дорога непогана. Неодноразово я чула від знайомих, що Яремче – це курорт на кшталт польського Закопаного. Тут я не можу погодитися. Яремче набагато менше і більш камерне. І мені це дуже подобається. Мінусом є відсутність доброї дорожньої інфраструктури та пристойної кулінарно-нічліжної бази. Склалося враження, що потенціал міста використовують не повністю. Схожа ситуація і з нічним життям, якого практично не існує. Бари закриваються до півночі, немає де потанцювати та бракує ліхтарів на вулицях. А шкода, адже Яремче розташоване в надзвичайно гарному місці.

Ще перед виїздом у Карпати мені говорили, що в цих горах не дуже багато туристичних трас і часто треба мандрувати «по-дикому». Не можу цього конкретизувати. Загалом склалося враження, що маршрутів могло бути би більше. Деякі з них поганенько марковані, тому до кінця невідомо, куди ти йдеш. Подобається мені натомість те, що під час гірських мандрівок немає таких юрм, як у Польщі. У мене на Батьківщині виїзд у гори є синонімом вдалої відпустки. Тому влітку в Татрах, Бескидах, Карконошах або Бещадах гірські маршрути битком набиті, що заважає милуватися природою.

Українські Бещади набагато вищі за польські. Сходження на їхню найвищу вершину, Говерлу, дає змогу добряче змучитися й побачити неймовірні пейзажі. Це сходження, мабуть, – найбільша принада Східних Карпат. Говерла, на відміну від інших вершин, притягує винятково багато туристів, проте здивував мене обмежений доступ до гори. До Заросляка – турбази, з якої йдуть на вершину, – громадський транспорт не доїжджає. Добратися туди можна тільки пішки, автомобілем або разом з екскурсією. Ми обрали останній варіант, оскільки не мали автомобіля. Не хотіли ми теж іти пішки, бо це зайняло би цілий день, а ми ще повинні були повернутися до Яремча. І сталося те, чого ми боялися, – ми йшли на вершину цілою групою і в супроводі провідника. Дехто майже бігцем біг на Говерлу, частина не встигала, ще інші заблукали. Весь час провідник підганяв групу, погрожуючи, що автобус поїде і нікого чекати не буде. І хоч вся операція пройшла вдало, неприємний осад залишився. І не було часу, щоби вдосталь помилуватися пейзажами.  

Загалом усю нашу поїздку я оцінюю дуже добре. Негативні сторони подорожі не переважили позитивних. Ми закохалися в українські Карпати і плануємо туди повернутися. Цього разу, однак, ми оберемо інший пункт, щоби відкрити чергові незвичні маршрути.

Агнєшка БОНДЕР

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ОЛИКА – МІСТЕЧКО РУЇН

КРЕМЕНЕЦЬКІ ТА ЗБАРАЗЬКІ ІСТОРІЇ

ПРОЇЗДОМ ЧЕРЕЗ ЛЮБЛІН: ЩО МОЖНА ПОБАЧИТИ ЗА КІЛЬКА ГОДИН

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026