Войцех Козак: «У Малопольщі кожен п’ятий працівник – з України»
Інтерв'ю

За межею, по сусідству, найближче – це, безсумнівно, найвлучніші й найбільш докладні визначення для опису чогось близького, як у топографічному, так і ментальному плані.

– Отож, чи були Ви за нашою східною межею, а точніше межею з Україною? Із цим запитанням я звернулася до Войцеха Козака, віце-маршалка Малопольського воєводства.

– Звісно, що так. Кордон із нашим східним сусідом я перетинав багато разів як представник самоврядування Малопольського воєводства, востаннє у квітні 2017 р. Малопольща тоді брала участь у найбільшому в Україні медичному ярмарку, що відбувався у Києві. Мушу визнати, я був під враженням від нього – велика кількість учасників зі всього світу, прекрасна організація, а також з огляду на представлений асортимент.

Мої контакти з представниками влади України стосувалися теж обміну досвідом у галузі протиповеневого захисту, в чому наше воєводства має неабиякий досвід. Хочеться сказати, що на базі підписаного у 2014 р. договору про партнерську співпрацю між Малопольщею та Львівською областю нам вдалося поглибити відносини у сфері економічного й культурного обміну, проведення навчальних візитів, обміну студентами та управлінцями. Серед усього іншого, в рамках проекту «Польсько-українські реставраторські семінари. Разом заради порятунку краси минувшини» за кошти малопольського воєводи проводиться реставрація костелу єзуїтів у Львові.

Також я брав участь у Економічному форумі «Глобалізація та інтеграція: виклики і рішення», під час якого інвестори, підприємці, а також представники влади зустрілися, щоб обговорити найсуттєвіші питання, що стосуються співпраці зі світом бізнесу.

Варто зазначити, що, окрім дуже численних  контактів зі Львівською областю, до партнерських регіонів Малопольщі належить й Івано-Франківська область. Економічну, освітню, туристичну співпрацю і допомогу жителям цієї частини України воєводське управління розпочало ще у 2013 р. Від того часу керівництво воєводства кілька разів підтримувало Україну, проводячи спільні проекти та надаючи її громадянам матеріальну й медичну допомогу.

– Дійсно, Ваш досвід і досвід представників місцевого самоврядування Малопольського воєводства у сфері співпраці з Україною вражає. Хотілося би запитати, чи під час стількох візитів до сусіда Ви зустрічалися з представниками польської національної меншини?
– Зустріч і розмови з поляками, що проживають в Україні, – це завжди привід для неймовірного зворушення. Незалежно від того, куди я приїхав, кожна зустріч зі співвітчизниками, історія яких і доля яких залишилися за польським східним кордоном, була надзвичайно емоційною, переповненою спогадами, роздумами і також надією. І ніколи не було такого, щоби, перебуваючи в Україні, я не поклав квіти і не схилився з пошаною до пам’ятників, споруджених на честь і в пам’ять загиблих/убитих поляків. Завжди одним із найважливіших пунктів кожної поїздки є покладання вінка – як доказ пам’яті – у місцях гибелі співвітчизників. От наприклад, на кладовищі польських офіцерів у Биківні. Як відомо, лісок поблизу – це місце поховання жертв масових вбивств українського населення та польських офіцерів із так званого Українського катинського списку. Бажаючи допомогти культивувати польські традиції, польську мову та історію, Малопольща передала Полонії, зокрема вже зі згаданої мною раніше Івано-Франківської області, підручники та допоміжні матеріали для вивчення польської мови, а також приладдя, потрібне для догляду за польськими могилами на кладовищі в Чорному лісі (Павелче).

– Пане маршалку, історія, звісно, це наше минуле, але ми і сьогодні творимо нашу спільну історію, зокрема шляхом взаємних буденних відносин, навіть цих найбільш прозаїчних та приземлених. А, може, вони і є найважливішими? Отож, що Малопольща може запропонувати громадянам України, які приїжджають до регіону, й чого вона очікує від них взамін?
– На це запитання я можу відповісти лише як житель нашого воєводства, натомість у набагато меншій мірі як віце-маршалок, адже правління воєводства не є тут однією зі сторін. Я маю на увазі те, що ринок праці сам регулює попит і пропозицію у сфері певних рішень. Вважається, що в  Малопольщі кожен п’ятий працівник – з України. Я думаю, що такі галузі, як будівництво, переробна промисловість, давно би задихнулися через нестачу робочих рук, якби не працівники зі сходу. Мені дуже шкода, що ми ще не дочекалися юридичного врегулювання питання визнання дипломів українських лікарів та медсестер, які бажають працювати в Польщі. Але в цій матерії справи дещо більш ускладнені, адже, як це буває в різних державах і в нашому випадку теж, спливають нагору занадто велика різниця у програмах, притаманних двом освітнім системам. Проте я маю надію, що в цьому питанні з’являться відповідні процедури, які дадуть шанс працевлаштувати в польських лікарнях принаймні середні медичні кадри. При цьому в мене немає жодних сумнівів щодо володіння польською мовою потенційними працівниками, у широкому розумінні цього слова, з-за східного кордону. Я маю на увазі людей із більшими амбіціями та прагненнями. Для мене як для працедавця хороший рівень знань розмовної та письмової польської мови був би ключовим.

– Насамкінець нашої розмови я хотіла би повернутися до теми польських товариств, які зібрали під свої крила українців, що мають польське походження, польські корені. Чи Ви схильні прийняти запрошення на зустріч із поляками, які проживають у Волинській області?
– Авжеж, і думаю, що від такого запрошення не можна відмовлятися, і я з великою радістю і приємністю таку поїздку вписав би у свій робочий календар.

– Отже, як думаю, жодне польське товариство з Луцька на Волині, з якими я маю честь співпрацювати, не буде проти, якщо я вже зараз дозволю собі запросити Вас на Волинь. Красно дякую за розмову.
– Дякую і Вам.

Розмовляла Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024