Прислів’я завжди правду скажуть
Статті

«Прислів’я – це народна мудрість», – хто з нас не чув і не знає цієї сентенції, завжди цитованої повчальним тоном та із серйозністю, гідною найкращого застосування?

Десь там, у закутках свідомості, в нас закладено, що у прислів’ях і приказках міститься знання, тобто досвід, якогось народу. І дурістю було би цим збірником не скористатися, адже краще вчитися з книг, ніж на помилках, до того ж власних. Отож, чого можуть стосуватися оці сентенції, які передаються з покоління в покоління? Власне кажучи, всього. Вони можуть стосуватися кожної сфери людського життя: здоров’я, погоди, релігії, свят і звичаїв, вад і достоїнств живих істот, грошей, врешті-решт так званого буденного життя. Тож неможливо оминути мовчанкою досить елементарні питання: скільки правди у прислів’ях? І чому ми взагалі вживаємо приказки? Відповідь – може, досить банальна або надто спрощена – приходить сама: бо вони узагальнюють дійсність. Тому що ми використовуємо їх як інструмент для розуміння й пізнання світу. Тому що трактуємо приказки як таку собі ворожку, яка все знає і завжди скаже тобі правду.

Насправді прислів’я не містять жодних наукових знань, але чи нам це якось заважає? Звісно, що ні. Натомість вони дають готову відповідь на питання, що стосуються дійсності. Вони трохи баналізують світ, трохи його інфантилізують, спрощують, але що поганого в тому, якщо ми на хвильку перенесемося у світ очевидностей та простих істин, побачених очима дитини? На підставі виголошених максим ми отримуємо готову, неускладнену відповідь, яка цілковито задовольняє наше заплутане й абсолютно недосконале сприйняття дійсності. Надворі заметіль, снігу по коліна, на термометрі мінус шістнадцять, і ось достатньо лише сказати «Березень невірний: то сміється, то плаче» або ще краще «Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа». І вже ми схвально і з цілковитим розумінням киваємо головою, дивлячись на очманілий прогноз погоди й на те, що робиться за вікном. Ми ж почули майже цілковите, майже наукове пояснення наявної ситуації. Тому ми вже не дратуємося, не кидаємо довкола сповнених ненавистю поглядів, не опускаємо носа, а з гордо піднятою головою і ясним поглядом, спрямованим у неясне, але світле майбутнє, крокуємо у квітні через перемети і тріскучий мороз. Ми вже знаємо, звідкіля беруться наші людські муки і що ми приречені циклічно, разом із приходом квітня, через них проходити.

А що із близьким і далеким майбутнім? Якої погоди нам очікувати в червні або липні? Серпень змочить нас дощем і відшмагає холодним вітром чи підсмажить на пательні пляжу, розжареній повним, нічим не прикритим сонцем? На коли найкраще запланувати відпустку? Повірити довгостроковому прогнозу погоди чи, може, довірити свою обтяжену непевністю долю відпочивальника кільком прислів’ям, якими, не маючи змоги розраховувати на інші винаходи та технічну підтримку, рятувалися наші пращури? Але чи знаємо ми настільки добре польські прислів’я, щоби знайти правильні закінчення і використати їх відповідним тільки для себе чином, не зробити непрощенну помилку, взявши із собою у відпустку шорти і в’єтнамки замість калош та величезної парасолі?

Можна спробувати себе перевірити:
1. «Gdy Halina łąki zrosi…
a) rolnik w wodzie siano kosi».
b) lipiec w darze słońce przynosi».
2. «Gdy święty Piotr z Pawłem płaczą…
a) ludzie przez tydzień słońca nie zobaczą».
b) w lipcu deszczu ludzie nie zobaczą».
3. «Na świętego Augustyna…
a) orka dobrze się poczyna».
b) zakwita w polu malina».

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024