Незнана героїня
Статті

У 1994 р., на 66-й церемонії вручення премії Оскар, неймовірного успіху зазнав фільм «Список Шиндлера». Сім із дванадцяти статуеток! Важко було відшукати людину, яка б не знала, хто такий Оскар Шиндлер.

А в цей час у Варшаві жила низенька, нічим не примітна жінка, яка звершила не менший подвиг, але залишалася майже нікому невідомою. Цю жінку звали Ірена Сендлерова. 

Коли у 1939 р. гітлерівська Німеччина окупувала Польщу, Ірена Сендлерова влаштувалася на роботу у відділ соціальної опіки у столичний муніципалітет. По службі жінка могла відвідувати Варшавське гетто, в якому німці тримали близько 450 тис. євреїв. Їхнє становище було жахливим, адже в гетто був голод, лютували хвороби, а німці заборонили надавати євреям будь-яку допомогу. Сендлерова зібрала групу однодумців, в основному теж жінок; вони потайки приносили в гетто ліки та їжу, але Ірена усвідомлювала, що цього замало. В 1942 р. вона почала співпрацювати із радою допомоги євреям «Жегота». Іоланта, таке псевдо в організації мала Сендлерова, переправляла єврейських дітей із гетто, знаходила їм притулок у польських сім’ях, дитбудинках і монастирях.

За такі дії покарання було одне – смертна кара, проте жінка свідомо йшла на ризик. Вона розуміла: якщо не витягнути дітей із гетто, вони приречені на смерть. У 1943 р. Ірену Сендлерову схопило Гестапо. У в’язниці її катували, проте мучителі не змогли нічого дізнатися. «Жеготі», заплативши охоронцям велику суму, вдалося її врятувати.
У січні 1945 р., коли німці відступили з Варшави, Сендлерова передала Центральному комітету польських євреїв зашифровану картотеку, яку вона вела впродовж війни. В ній були справжні та нові імена дорослих і дітей, урятованих «Жеготою», адреси, куди їх прилаштовано, дані про їхніх родичів. За роки окупації організація допомогла понад 2,5 тис. єврейських дітей.

Так склалося, що в повоєнній Польщі інформація про цей подвиг замовчувалася. Мало того: органи держбезпеки неодноразово викликали Ірену Сендлерову на допити та погрожували їй. У 1949 р. внаслідок чергових допитів жінка передчасно народила сина, і той помер. У 1965 р. Ірені Сендлеровій присвоїли звання «Праведник народів світу», проте тільки в 1983 р. влада випустила її з країни і вона змогла посадити своє дерево на алеї в Саду праведників у Єрусалимі.

Героїня, як і більшість дійсно великих людей, залишалася скромною і майже нікому невідомою до кінця життя. Ірена Сендлерова померла 10 років тому, 12 травня 2008 р., проживши 98 років. Вона ніколи не використовувала свій подвиг задля досягнення якихось земних благ чи слави, бо вважала, що це був її людський обов’язок, і нічого більше. Скількох конкретно із тих 2,5 тис. єврейських дітей врятувала саме Ірена Сендлерова, невідомо, але на запитання про це вона відповідала, що замало…

У 2017 р. Сейм Республіки Польща прийняв рішення: «Сейм РП у 10-ту річницю смерті Ірени Сендлерової вшановує Ту, котра з найбільшою відданістю діяла задля порятунку іншої людини, та оголошує 2018-й Роком Ірени Сендлерової».

Анатолій ОЛІХ

Фото: wiadomosci.gazeta.pl

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІК ІРЕНИ СЕНДЛЕРОВОЇ

«ТОЙ, ХТО РЯТУЄ ОДНЕ ЖИТТЯ, РЯТУЄ ВЕСЬ СВІТ»

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026