Незнана героїня
Статті

У 1994 р., на 66-й церемонії вручення премії Оскар, неймовірного успіху зазнав фільм «Список Шиндлера». Сім із дванадцяти статуеток! Важко було відшукати людину, яка б не знала, хто такий Оскар Шиндлер.

А в цей час у Варшаві жила низенька, нічим не примітна жінка, яка звершила не менший подвиг, але залишалася майже нікому невідомою. Цю жінку звали Ірена Сендлерова. 

Коли у 1939 р. гітлерівська Німеччина окупувала Польщу, Ірена Сендлерова влаштувалася на роботу у відділ соціальної опіки у столичний муніципалітет. По службі жінка могла відвідувати Варшавське гетто, в якому німці тримали близько 450 тис. євреїв. Їхнє становище було жахливим, адже в гетто був голод, лютували хвороби, а німці заборонили надавати євреям будь-яку допомогу. Сендлерова зібрала групу однодумців, в основному теж жінок; вони потайки приносили в гетто ліки та їжу, але Ірена усвідомлювала, що цього замало. В 1942 р. вона почала співпрацювати із радою допомоги євреям «Жегота». Іоланта, таке псевдо в організації мала Сендлерова, переправляла єврейських дітей із гетто, знаходила їм притулок у польських сім’ях, дитбудинках і монастирях.

За такі дії покарання було одне – смертна кара, проте жінка свідомо йшла на ризик. Вона розуміла: якщо не витягнути дітей із гетто, вони приречені на смерть. У 1943 р. Ірену Сендлерову схопило Гестапо. У в’язниці її катували, проте мучителі не змогли нічого дізнатися. «Жеготі», заплативши охоронцям велику суму, вдалося її врятувати.
У січні 1945 р., коли німці відступили з Варшави, Сендлерова передала Центральному комітету польських євреїв зашифровану картотеку, яку вона вела впродовж війни. В ній були справжні та нові імена дорослих і дітей, урятованих «Жеготою», адреси, куди їх прилаштовано, дані про їхніх родичів. За роки окупації організація допомогла понад 2,5 тис. єврейських дітей.

Так склалося, що в повоєнній Польщі інформація про цей подвиг замовчувалася. Мало того: органи держбезпеки неодноразово викликали Ірену Сендлерову на допити та погрожували їй. У 1949 р. внаслідок чергових допитів жінка передчасно народила сина, і той помер. У 1965 р. Ірені Сендлеровій присвоїли звання «Праведник народів світу», проте тільки в 1983 р. влада випустила її з країни і вона змогла посадити своє дерево на алеї в Саду праведників у Єрусалимі.

Героїня, як і більшість дійсно великих людей, залишалася скромною і майже нікому невідомою до кінця життя. Ірена Сендлерова померла 10 років тому, 12 травня 2008 р., проживши 98 років. Вона ніколи не використовувала свій подвиг задля досягнення якихось земних благ чи слави, бо вважала, що це був її людський обов’язок, і нічого більше. Скількох конкретно із тих 2,5 тис. єврейських дітей врятувала саме Ірена Сендлерова, невідомо, але на запитання про це вона відповідала, що замало…

У 2017 р. Сейм Республіки Польща прийняв рішення: «Сейм РП у 10-ту річницю смерті Ірени Сендлерової вшановує Ту, котра з найбільшою відданістю діяла задля порятунку іншої людини, та оголошує 2018-й Роком Ірени Сендлерової».

Анатолій ОЛІХ

Фото: wiadomosci.gazeta.pl

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІК ІРЕНИ СЕНДЛЕРОВОЇ

«ТОЙ, ХТО РЯТУЄ ОДНЕ ЖИТТЯ, РЯТУЄ ВЕСЬ СВІТ»

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026