У 1994 р., на 66-й церемонії вручення премії Оскар, неймовірного успіху зазнав фільм «Список Шиндлера». Сім із дванадцяти статуеток! Важко було відшукати людину, яка б не знала, хто такий Оскар Шиндлер.
А в цей час у Варшаві жила низенька, нічим не примітна жінка, яка звершила не менший подвиг, але залишалася майже нікому невідомою. Цю жінку звали Ірена Сендлерова.
Коли у 1939 р. гітлерівська Німеччина окупувала Польщу, Ірена Сендлерова влаштувалася на роботу у відділ соціальної опіки у столичний муніципалітет. По службі жінка могла відвідувати Варшавське гетто, в якому німці тримали близько 450 тис. євреїв. Їхнє становище було жахливим, адже в гетто був голод, лютували хвороби, а німці заборонили надавати євреям будь-яку допомогу. Сендлерова зібрала групу однодумців, в основному теж жінок; вони потайки приносили в гетто ліки та їжу, але Ірена усвідомлювала, що цього замало. В 1942 р. вона почала співпрацювати із радою допомоги євреям «Жегота». Іоланта, таке псевдо в організації мала Сендлерова, переправляла єврейських дітей із гетто, знаходила їм притулок у польських сім’ях, дитбудинках і монастирях.
За такі дії покарання було одне – смертна кара, проте жінка свідомо йшла на ризик. Вона розуміла: якщо не витягнути дітей із гетто, вони приречені на смерть. У 1943 р. Ірену Сендлерову схопило Гестапо. У в’язниці її катували, проте мучителі не змогли нічого дізнатися. «Жеготі», заплативши охоронцям велику суму, вдалося її врятувати.
У січні 1945 р., коли німці відступили з Варшави, Сендлерова передала Центральному комітету польських євреїв зашифровану картотеку, яку вона вела впродовж війни. В ній були справжні та нові імена дорослих і дітей, урятованих «Жеготою», адреси, куди їх прилаштовано, дані про їхніх родичів. За роки окупації організація допомогла понад 2,5 тис. єврейських дітей.
Так склалося, що в повоєнній Польщі інформація про цей подвиг замовчувалася. Мало того: органи держбезпеки неодноразово викликали Ірену Сендлерову на допити та погрожували їй. У 1949 р. внаслідок чергових допитів жінка передчасно народила сина, і той помер. У 1965 р. Ірені Сендлеровій присвоїли звання «Праведник народів світу», проте тільки в 1983 р. влада випустила її з країни і вона змогла посадити своє дерево на алеї в Саду праведників у Єрусалимі.
Героїня, як і більшість дійсно великих людей, залишалася скромною і майже нікому невідомою до кінця життя. Ірена Сендлерова померла 10 років тому, 12 травня 2008 р., проживши 98 років. Вона ніколи не використовувала свій подвиг задля досягнення якихось земних благ чи слави, бо вважала, що це був її людський обов’язок, і нічого більше. Скількох конкретно із тих 2,5 тис. єврейських дітей врятувала саме Ірена Сендлерова, невідомо, але на запитання про це вона відповідала, що замало…
У 2017 р. Сейм Республіки Польща прийняв рішення: «Сейм РП у 10-ту річницю смерті Ірени Сендлерової вшановує Ту, котра з найбільшою відданістю діяла задля порятунку іншої людини, та оголошує 2018-й Роком Ірени Сендлерової».
Анатолій ОЛІХ
Фото: wiadomosci.gazeta.pl
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
