Кулінарне етно в українському перекладі
Статті

Йдеться про книжку «Практичні приписи печеня сьвяточних тїст» славетних кулінарних авторок Флорентини Нєвяровської і Ванди Малецької, які підписувалися коротко – Флорентина і Ванда.

Їхні польські рецепти видавала друкарня Манєцького у Львові, і вони здобули таку популярність, що русинські жінки попросили авторок про переклад їхньою мовою. Так у 1893 р. з’явилося друком видання «Практичні приписи печеня сьвяточних тїст». А польський оригінал побачив світ ще в 1874 р.

Гадаю, ми не помилимося, якщо вважатимемо цю працю першою польською кулінарною книгою, перекладеною українською мовою. Було це за часів «бабці Австрії», коли кресова кухня представляла гастрономічне розмаїття різних народів. Тому праця Флорентини і Ванди, доповнена староукраїнськими стравами, фактично є й етнографічним виданням.

Florentyna Wanda 3

Про вихід перекладу схвально відгукнулася тодішня українська преса. Літературно-науковий і громадсько-культурний часопис «Зоря», що виходив у Львові за часів Австро-Угорщини, у номері за 1 цьвітня (тобто квітня) 1894 р. розмістив невеликий відгук на книжкову новинку від звістних (себто відомих) авторок:

«Фльорентина і Ванда [псевдонїми], звістні писательки на ниві пекарняної лїтератури в мові польскій, бажаючи прислужитись Русинкам перед Великодними Сьвятами, подали в перекладї на нашу мову свою працю «Практичні приписи печеня сьвяточних тїст». Але в дотичній книжцї, що саме тепер вийшла з друкарнї, подано приписи печеня не тілько сьвяточних тїст, але і всякого иншого можливого. Виданє презентує ся гарно, черенки чисті, папір добрий, мова досить гладка, а цїна низька, бо всего 70 кр.»

І чому б не віддати всього 70 крейцерів за такий скарб? За ці гроші можна було багато чому навчитися, це можемо помітити, ознайомлюючись зі змістом книжечки, який опублікував часопис «Зоря»: «Передне слово. Баби і бабки. Струцлї, колачі, булки, колачики і булочки. Пляцки. Мазурки. Люкри. Торти. Тїсточка десереві. Медівники і медївнички. Хлїб, сухарі, пироги руські. Ріжні тїста до кави, чаю і чоколяди. Тїста смажені на маслї і смальцю». Яка смакота! А з нею ще й флер старовинності та таємничості.

Книги Флорентини Нєвяровської і Ванди Малецької багато разів перевидавалися і в передмовах до щораз нових примірників жінки раділи похвальним листам від читачок. У вступі до сьомого перевидання іншого свого бестселера, книги «Кухарка польська, або Школа приготування дешевих, смачних і здорових обідів», співавторки пояснювали: «Зазвичай кулінарні рецепти бувають писані дуже збитково та є недоступними для середнього класу, і використовуються лише в будинках, де готують кухарі, а пані зовсім не рахуються з грошима. Зараз, у століття економії, коли ми виховуємо наших доньок зовсім по-іншому, практичніше, а важлива для нас передусім смачна та здорова їжа, подаємо у нашій «Кухарці польській» вибір усіх найкращих страв. (…) Тож висилаємо нашу «Кухарку польську» в ім’я Боже тепер уже всьоме у світ широкий, розраховуючи, як і раніше, на ласкаві погляди усіх пань».

Florentyna Wanda 4

І знову праця Флорентини і Ванди здобуває міжнародний успіх, бо, «одержавши від пань руских много листів», вони вирішили видати ще одну книжку, стараючись «примінити її навіть під взглядом вибору потрав до найбільше люблених і уживаних на Русі». І вже укінці XIX ст. у львівській друкарні вони видають два томи «Кухарки рускої». Однак якщо, скажімо, «Кухарку польську» чи інші роботи цих авторок ми можемо переглянути в інтернеті, то їхні русинські переклади віднайти неможливо. А тим часом це не лише кухонні рецепти – це кресова етнографія.

Чи й справді все втрачено? Ні. Здається, маленька надія жевріє за океаном – в Америці. Українські жінки, покидаючи рідні землі, забирали із собою зошити і книжки з переписами різних смачних страв, що їх «ладили» їхні матері й бабуні (бо ж добрі страви хочеться їсти, а не лише пам’ятати). Так до США еміграційними кораблями припливли русинські бестселери Флорентини і Ванди. Минули роки, українське жіноцтво зорганізувалося в Союз українок Америки й почало видавати свій журнал – «Наше життя» («Our life»). І в його липневому номері за 1970 р. можемо прочитати ностальгійні рядки про «Кухарку руску» і п’ять рецептів із неї. То що ж смакували там, в Америці? У переліку – «кучерява капуста начинювана», «варяниці (книдлі) з булки», «росолове м’ясо з хріном», «біла фасоля з підливою» і «пиріг зі сливами». Майже, як вдома у Флорентини і Ванди.

У бібліотеці американського Союзу українок, ймовірно, були й інші книги Нєвяровської і Малецької. Можливо, є шанс їх віднайти й оцифрувати або перевидати як репринт, зберігши старовинну українську мову й тодішню кресову культуру. Бо кулінарія, із якою ми маємо справу щонайменше тричі на день, – це ще й наша традиція та історія.

Вікторія МАНЬОВСЬКА 

Тернопіль

Схожі публікації
Родинні історії: До останнього трималися своїх традицій
Статті
Олександр Свіца з Луцька наприкінці 1990-х рр. пов’язав своє життя із Товариством польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Він розповідає про своїх польських, а також українських, єврейських і болгарських предків, що проживали на теренах Житомирщини та Хмельниччини.
28 березня 2023
Інститут «Полоніка» удоступнив дані про польські пам’ятки за кордоном
Події
Понад 44 тис. записів про об’єкти в 58 країнах – стільки інформації містить база «Спадщина за кордоном. База полоніків» на нещодавно відкритому Інститутом «Полоніка» порталі. Як запевняють працівники інституту, базу будуть розширювати.
27 березня 2023
Повернуті із забуття: Ян Адамський
Статті
Під час опрацювання цієї кримінальної справи мене не полишало відчуття, що я про це писала, що такий сюжет уже був у нашій рубриці. Спершу подумала, що вдруге взяла справу поліціянта, про якого давніше йшлося на сторінках газети. Двічі перевірила й нарешті зрозуміла, в чому річ.
27 березня 2023
Можливості весни 2023 р.: польські стипендійні програми для українців
Конкурси
Заохочуємо наших читачів ознайомитися з умовами стипендійних програм для вступників на бакалаврат і в магістратуру, студентів і аспірантів полоністичних спеціальностей і науковців, на які нині триває набір, та скористатися можливостями, які вони дають.
26 березня 2023
Книга про стрільців поповнила нашу бібліотеку
Статті
Бібліотека редакції «Волинського монітора» поповнилася цінним і цікавим екземпляром – книгою «Про волинських стрільців у соту річницю створення Стрілецького союзу на Волині».
25 березня 2023
У Луцьку можна забрати паспорти, які після 24 лютого 2022 р. залишилися у візових центрах
Події
Із 27 березня до 31 травня в Генеральному консульстві Республіки Польща в Луцьку можна забрати паспорти, які після 24 лютого 2022 р. залишилися у візових центрах у Луцьку, Рівному та Тернополі.
24 березня 2023
Воркшоп для початківців: про Криштофа Пендерецького, музику та ботаніку
Події
Школа польської мови при Польському інституті в Києві запрошує на культурологічно-розмовну зустріч усіх, хто хоче дізнатися про зв’язок музики й ботаніки у творчості композитора Криштофа Пендерецького.
24 березня 2023
Вокзал у Костополі потрапив у Minecraft
Події
Вокзал у Костополі на Волині (нині Рівненська область) – це новий об’єкт у проєкті «Polonika w Minecraft». Більше про нього можна довідатися, виконуючи різні завдання в безплатній грі.
24 березня 2023
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про Олександра Свіцу з Луцька, Яна Адамського – поліціянта з Антополя, волинського перекладача з іменем Дніпра та численні проєкти польсько-української співпраці. Публікуємо теж розмову з доктором наук Рігельсом Халілі – керівником балканської спеціалізації в Центрі східноєвропейський студій Варшавського університету.
23 березня 2023