Кілька слів про Зосю Гамалєю…
Статті

На Волині не так багато сільських шкіл, які б мали таку довгу і славну історію, як моя рідна Альма-матер, що в селі Доросині Рожищенського району. Нинішнього року школі виповниться 125 літ.

Про відкриття школи йдеться в нарисі «Доросині» («Історія міст і сіл України. Том Волинська область») та щорічному журналі «Волынские епархиальные ведомости», в якому подано розлогий матеріал наглядача шкіл Луцького повіту Гвоздіковського про відкриття 1 жовтня 1888 р. в цьому населеному пункті церковно-приходської школи, про перших її 12 учнів та першого вчителя Василя Голощука. Він мав педагогічну освіту і беззмінно навчав у ній місцевих дітей 34 роки. Копія цієї статті тепер відкриває окремий стенд в музеї історії села Доросині.

Читачам «Волинського Монітора» я хочу детальніше розповісти про наступний, 15-річний період, коли тут працювала польська початкова (повшехна) школа. У чотирьох її класах навчалося вже майже 60 хлопчиків і дівчаток. Ґрунтовні знання їй давали дві вчительки: Зося Гамалєя і Зося Новакувна. Портрет другої зберігся в котрогось із односельчан і тепер він також є в місцевому музеї. Ось як написав у спогадах про свою першу вчительку, Зосю Гамалєю, її колишній учень, а згодом – голова місцевого колгоспу Володимир Вірний: «Пані Зося була дуже освічена і надзвичайно вимоглива. Нерадивим школярам погрожувала: «Зіб’ю на квасне яблуко, хто не хоче вчитися!». Тоді дозволялося педагогам «врозумляти» двієчників і пустунів лінійкою по долоні. Не милувала вона й обох своїх дочок, що разом з нами ходили до школи. Але була справедлива. Мене тільки півроку в першому класі протримала і за те, що добре встигав, достроково перевела в другий клас. Закладені вчителькою міцні знання згодом допомогли мені екстерном закінчити радянську семирічку, поступити в технікум, а вже пізніше стати студентом агрономічного факультету Української сільськогосподарської академії, що в Києві».

Ці спогади Володимира Вірного письменник Степан Курило-Шванс включив до своєї художньо-документальної книги «Село Доросині і його люди», яка нещодавно побачила світ в обласній друкарні. Вдячні слова про польських вчительок я не раз чув і від свого тата. У багатодітній родині його батьків було ще троє синів. Старші Захар та Іван змогли закінчити лише по два класи. Далі треба було вже допомагати на польових роботах і в господарці. А ось мій тато Володимир вчився дуже добре. У свідоцтві, яке він передав до музею, у нього з усіх предметів стоїть «добре» і «дуже добре» - тобто оцінки «4» і «5». Неодноразово з вдячністю згадував, що вчителька Зося Гамалєя порекомендувала його мамі обов’язково послати сина в село Уляники, де в школі були вищі класи, що вона й зробила. Хоч змушені були наймати в заможного селянина помешкання і вносити певну плату за навчання.

Коли матеріал готувався до друку, я повідомив про це організатора і керівника музею Ярослава Троцюка (він вже 27-й рік є директором школи). Ярослав Миколайович подав цікаву ідею: «Волинський Монітор» читають не лише в Україні, але й в Польщі, також є електронна версія видання в Інтернеті. То, можливо, на цю публікацію відгукнуться доньки чи внуки Зосі Гамалєї і надішлють нам якісь додаткові документи про свою матір і бабусю та її світлину. Будемо їм за це дуже вдячні».

Василь ФЕДЧУК, журналіст, випускник Доросинівської середньої школи

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026